безбережний

См. также в других словарях:

• безбережний — а, е. 1) Який не має берегів, меж, не має краю. 2) перен. Безмірно великий, довгий; безмежний …   Український тлумачний словник

• безбережний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• безберегий — а, е. Те саме, що безбережний …   Український тлумачний словник

• безбережність — ності, ж. Абстр. ім. до безбережний …   Український тлумачний словник

• безкраїй — (який не має видимих меж), безмежний, безко[і]нечний, безкрайній, безбережний безберегий, неокраїй; безмірний, незміряний, незміренний, невимірний (який неможливо / важко виміряти); неоглядний, неозорий, неосяжний (який неможливо / важко оглянути …   Словник синонімів української мови

• безмежний — I (який не має видимих меж), без меж, безко[і]нечний, безкрайній, безкраїй, нескінченний, безбережний, безберегий, неокраїй; бездонний, безмірний, незмірний, незміряний, незміренний, невимірний (який неможливо / важко виміряти); неоглядний,… …   Словник синонімів української мови

• необмежений — 1) (зі сл. влада , панування , воля , право і под. який не має жодних обмежень), повний, абсолютний, цілковитий; безмежний, неподільний, безроздільний (зі сл. влада , панування й под.) 2) (дуже великий щодо кількости; перен. про фізичні / духовні …   Словник синонімів української мови