-
1 говорун
балакун, балаклій, базікало (м. и ср. р.) щебетун, дріботун, цокотун, торохтій. Срв. Болтун.* * *балаку́н, -а, говору́н, -а, щебету́н, -а -
2 болтун
1) базіка (общ.), базікало (м. и ср.), балакайло (м. и ср.), балакун, белькотун, клепалка (м.), лепетайло (м. и ср.), лопотун, лепетун, лепетень, патяка, (трещётка) торохтій, цокотун (ж. -туха), талалай, ляскун (ж. -куха), ляскотун (ж. -туха), (глупо несдержанный) - бовкало. [І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Ой, белькотун з його! Лепетень (лопотун) лепече, а дурень слуха];2) (яйцо) - бовтун, розбовток, запороток, бовтюк (уменьш. -ючок). [Яйце бовтун: смердюче].* * *I( пустослов) балаку́н, -а, базі́ка, базі́кало, щебету́н, -а, бо́вкало, лепету́н, -а, ле́петень, -тня, торохті́й, -тія́, талала́йII( яйцо) бовту́н, -а, розбо́вток, -тка, бовтю́к, -а -
3 краснобай
(добрий) балакун (-на), (порожній) красномовець (-вця), балаклій (-лія). [Не балаклій він, а справжній речник (Сл. Уман.)].* * *красномо́вець, -вця, фразе́р; ( болтун) балаку́н, -а, базі́ка, базі́кало -
4 Байщик
балаклій, балакун. -
5 Насказчик
-щица1) (говорун, -нья) балакун (-на), говоруха;2) (наговорщик, -щица), набріхувач, -вачка, наклепник, -ниця, обмовник, -ниця.
См. также в других словарях:
балакун — а/, ч., розм. Балакуча людина; базіка. || зневажл. Людина, яка любить багато говорити про що небудь, не виконуючи того на ділі … Український тлумачний словник
балакун — (той, хто полюбляє поговорити, балакуча людина), балаклій, балакайло, говорун, торохтій, лепетун, лепетень; баляндрасник (той, хто полюбляє занадто говорити, пересипаючи мову жартами); балясник, веселун, щебетун, щебетій, цвентюх, цокотун (той,… … Словник синонімів української мови
балакун — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
балагур — а, ч., розм., рідко. Той, хто любить балагурити; балакун … Український тлумачний словник
балакало — а, ч. і с., діал. Балакун, пустомеля … Український тлумачний словник
балаклій — я/, ч., діал. Балакун, пустомеля … Український тлумачний словник
балакуха — и, розм. Жін. до балакун … Український тлумачний словник
баляндрасник — а, ч., розм. Той, хто любить баляндраси точити; балакун … Український тлумачний словник
галайко — а, ч., діал. Крикун, балакун … Український тлумачний словник
говорун — а/, ч., розм. Той, хто любить поговорити; балакун … Український тлумачний словник
дробитько — а, ч., діал. Балакун із невиразною мовою … Український тлумачний словник
