-
1 хасидизм
ХАСИДИЗМ - єврейська релігійно-містична течія, що виникла в Сх. Європі на поч. XVIII ст., охопивши значну частину Зх. України та терени Білорусі і Литви С. еред суспільно-історичних та духовно-інтелектуальних причин, що спричинили появу X., традиційно визначають: розподіли Польщі (1772, 1793, 1795), кризу єврейського самоуправління та розвиток містичного вчення юдаїзму В. важається, що засадничі принципи X. були розроблені засновником цього руху рабі Ісраелем Баал Шем Товом (1700 - 1760). Найсуттєвіші ознаки X. - послідовний релігійний пантеїзм та віра у взаємозв'язок духовності окремішної людини із транцендентними вимірами буття. Сутність віри для X. - в почуттях та внутрішній свідомості; другорядними стають вивчення Закону та логічне пізнання, яким відводиться інструментальна функція. Згідно з X., емоційне ставлення до віри відкриває людині шлях до вдосконалення себе та світу, наближає її до Бога. Систему філософських поглядів X. сформулював Залман. Питання про засади буття та проблема теодицеї вирішується у традиційному для юдаїзму напрямі. Насамперед головна увага у філософії X. зосереджується на долі конкретної людини. Антропологічна проблематика домінує в усій системі поглядів X О. соба розглядається як джерело активності; здатність визначати для себе життєву мету та досягати її перетворює людину на дієвий чинник світу. Духовний вимір людини співвідноситься із трансцендентним. Етичне вчення X. спирається на теологічні засади. Система суспільно-моральних настанов ґрунтується на сакральних текстах. Серед цих настанов особливо наголошується на значенні любові як однієї з найвищих цінностей, що є дороговказом до Бога. Упокорення є способом вдосконалення здатності любити навіть ворога. Цадик (праведник) - це людина, яка завдяки своїм високим морально-духовним якостям спроможна виконувати функції посередника між Богом та людьми. Філософія X. спрямована на піднесення значущості духовних цінностей та утвердження індивідуальних чеснот людини. Серед проповідників X., що жили на землях Галичини та Зх. і Сх. України, найвідоміший Рабі Нахман з Брацлава (похований в Умані).З.Швед
См. также в других словарях:
Баал — см. Ваал. Литературная энциклопедия. В 11 т.; М.: издательство Коммунистической академии, Советская энциклопедия, Художественная литература. Под редакцией В. М. Фриче, А. В. Луначарского. 1929 1939 … Литературная энциклопедия
баал — божество, ваал, балу Словарь русских синонимов. баал сущ., кол во синонимов: 3 • балу (3) • божество … Словарь синонимов
БААЛ — (Балу, Ваал), общесемитское божество плодородия, дождя, бури. Почитался в Финикии, Палестине и Сирии, затем его культ распространился на Запад (в Египет, Грецию и др.) … Современная энциклопедия
БААЛ — (Балу Ваал), древнее общесемитское божество плодородия, вод, войны. Почитался в Финикии, Палестине и Сирии, затем его культ распространился на запад (в Египет, Грецию и др.) … Большой Энциклопедический словарь
Баал — (Ваал) в мифах западных семитов прозвище богов (производное от Балу) … Исторический словарь
Баал — Баал, см … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
БААЛ — (b’l), в западносемитской мифологии прозвище богов, производное от Балу. (Источник: «Мифы народов мира».) … Энциклопедия мифологии
БААЛ — То же, что Ваал (см. это сл.). Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
Баал — (Балу, Ваал), общесемитское божество плодородия, дождя, бури. Почитался в Финикии, Палестине и Сирии, затем его культ распространился на Запад (в Египет, Грецию и др.). … Иллюстрированный энциклопедический словарь
Баал — Бронзовая статуэтка Баала, XIV XII век до н. э. Найден в Рас Шамра (др. Угарит), Лувр … Википедия
БААЛ — СТЕЛА С ИЗОБРАЖЕНИЕМ ВААЛА Балу, Ваал ( владыка , господин ), важнейший персонаж в сиро палестинской мифологии, представленный многочисленными местными божествами. Филон и угаритские тексты говорят о нем как о Хаддаде, боге бури и царе богов. В… … Энциклопедия Кольера
