аргументувати

См. также в других словарях:

• аргументувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., книжн. Наводити аргументи (у 1 знач.), докази; обґрунтовувати …   Український тлумачний словник

• аргументувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• аргументувати — недок. і док., перех. Наводити докази, обгрунтовувати …   Словник лемківскої говірки

• аргументований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до аргументувати. || аргументо/вано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• аргументування — я, с. Дія за знач. аргументувати …   Український тлумачний словник

• обґрунтовувати — ую, уєш, недок., обґрунтува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Висувати на потвердження чого небудь переконливі докази, факти і т. ін.; аргументувати. || Те саме, що мотивувати …   Український тлумачний словник

• аргументуваний — на, не, Пр. Дієпр. пас. мин. ч. до аргументувати …   Словник лемківскої говірки