анонімний

См. также в других словарях:

• анонімний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• анонімний — а, е. 1) Який не зазначив у листах або в творах свого прізвища (про автора). Анонімний писака. 2) Невідомо ким написаний, не підписаний; безіменний (про лист або твір). •• Аноні/мний раху/нок банківський рахунок, розпорядження коштами на якому… …   Український тлумачний словник

• анонімний — (невідомо ким створений, без підпису про лист, твір), без авторства; безіменний, таємний, секретний, засекречений …   Словник синонімів української мови

• анонімний — [аноун’і/мнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• анонімність — ності, ж. Абстр. ім. до анонімний …   Український тлумачний словник

• анонімно — Присл. до анонімний …   Український тлумачний словник

• безіменний — а, е. 1) Який не має імені, назви, ніяк не названий. || Ім я якого невідоме. || Ім я автора і т. ін. якого невідоме; анонімний. Безіменні твори. •• Безіме/нна висота/ військ. Пагорб, гора, що не має власної назви (ороніма); на карті позначається… …   Український тлумачний словник

• невідомий — 1) (такий, про якого немає даних, відомостей), незнайомий, незнаний; незвіданий (про місце, галузь знань, почуття тощо який ще не став відомим кому н.); безіменний (ім я, назва якого невідома); анонімний (про автора твору / листа який не зазначив …   Словник синонімів української мови