-
1 anarchiczność
[анархічношьчь]f -
2 anarchiczny
[анархічни]adj -
3 anarchista
[анархіста]m -
4 anarchistka
[анархістка]f -
5 anarchistyczny
[анархістични]adj -
6 anarchizm
[анархізм]f -
7 anarchiczny
анархічний -
8 anarchia
[анархья]f -
9 anarchia
ж анархія -
10 anarchista
ч анархіст -
11 anarchistka
ж анархістка
См. также в других словарях:
анарх — а, м. anarchiste m. устар. В среде революционеров нач. 20 в. Анархист. Нам кто мешает? говорил он: буржуазия? Ну и бей всех их, гадов пузатых! Так мы анархи понимаем. С. За железн. решеткой. // РБ 1912 6 1 160. В газете анархов появилась заметка… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
анархізм — Анархізм: тут: невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля [54] … Толковый украинский словарь
анархізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
анархіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
анархія — хії, ж. Рс. Анархія, бездіяльний стан суспільства, в якому відсутня організована влада, немає певних обов язкових норм поведінки. Анархія мати порядку (лозунг анархістів під час Першої світової війни) … Словник лемківскої говірки
анархіст — а, ч. 1) Прибічник анархізму (у 1 знач.). 2) Про людину, яка нехтує встановленими правилами виробничої й суспільної дисципліни … Український тлумачний словник
анархістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
анархістка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
анархістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
анархічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
анархічність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови