-
1 аналізатор
чаналізатор діаграм мат. — chart analyzer
-
2 аналізатор
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > аналізатор
-
3 аналізатор
analizatorч. -
4 аналізатор
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології > аналізатор
-
5 багатоканальний аналізатор
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > багатоканальний аналізатор
-
6 мас-аналізатор
-
7 векторний
vector, vectorialвекторний добуток — cross-product, crossproduct, vector product
векторний процесор — vector computer, array processor, vector processor
-
8 лексичний
-
9 ситовий
-
10 схемний
2) circuitсхемний аналізатор — network calculator, circuit analyzer, network analyzer
схемний редактор комп. — schematic editor
-
11 філософія науки
ФІЛОСОФІЯ НАУКИ - галузь філософії, яка досліджує феномен науки в історичному розгортанні всіх його соціокультурних вимірів. Своїми ідейними витоками Ф.н. сягає глибин багатовікової рефлексії над одвічним питанням про те, що є, чим може і повинна стати наука для людства. Але як автономна галузь філософії, що характеризується своїм власним предметом дослідження, проблемним полем, тезаурусом моделей, концептуальним інструментарієм, Ф.н. конституювалася лише в кін. перш. пол. XX ст. Еволюція Ф.н. постає як послідовність трьох етапів: допозитивістського, позитивістського, постпозитивістського. Проблемне поле Ф.н. суттєво змінювалося в процесі історичної еволюції цих етапів. На допозитивістському етапі Ф.н. існувала у вигляді множини різних інтерпретацій феномена науки в категоріях тих чи тих напрямів європейської метафізики. На цьому етапі в епіцентрі проблемного поля Ф.н. знаходилися гносеологічні проблеми аналізу феномена науки. Наука осягалася насамперед як знаряддя когнітивного освоєння світу, як фактор удосконалення науково-технічного перетворення дійсності, як інструмент влади суб'єкта над об'єктом. Позитивістський етап еволюції Ф.н. (Уевелл, Дж.Ст.Мілль, Конт, Спенсер, Мах, Пуанкаре, Дюгем, Шлік, Карнап, Рейхенбах, Гемпель та ін.) пов'язаний з актуалізацією завдань інституціальної професіоналізації наукової діяльності, становленням її дисциплінарної структури, потребами усвідомлення її головної мети, найважливіших імперативів, які прийняті в науковому співтоваристві і визначають поведінку вченого. Актуалізація цієї проблематики стимулювала в серед. XIX ст. різке зростання методологічного самоусвідомлення науки О. собливу значущість на цьому етапі еволюції Ф.н. набуває проблематика, пов'язана з демаркацією науки й метафізики, аналізом емпіричного обґрунтування науки, епістемологічного статусу теоретичних термінів, їх інструментального й онтологічного сенсу, методологічних функцій процедур верифікації і фальсифікації, теоретико-лінгвістичної навантаженості досвіду тощо. Незважаючи на всебічність підходів неопозитивізму, не вдалося подолати метафізику універсалізму, яка легітимувала владу "універсально-загального" над "особливим", "приватним", "контекстуальним". Власне, тому неопозитивістська Ф.н. самоідентифікувала себе як всеохопний, єдино правильний і раціональний різновид філософії, незалежний не тільки від метафізики Платона, Декарта, Канта, Гегеля, а й від соціально-культурного, історично мінливого контексту. На постпозитивістському етапі еволюції Ф.н. в епіцентрі дискурсу про феномен науки опиняються наступні проблеми: наука як соціально-культурний інститут; наука як особлива дискурсивна практика, що амбівалентно впливає на сімейство всіх інших дискурсивних практик постіндустріальної цивілізації; наука як фактор дестабілізації матеріальних і духовних умов можливості людського буття в світі; наука як інструмент удосконалення загальнопланетарного комунікативного праксису, каталізатор багатовікового процесу усуспільнення людства; наука як одна з причин зростання антропогенного пресу на природу; наука як виток екзистенціальних страхів і загроз, породжених каскадом глобальних екоцидних катастроф тощо. Оскільки такого роду виміри феномена науки зумовлені постіндустріальним соціально-культурним контекстом, остільки адекватною основою їх осягнення стає не метафізика універсалізму, а філософія контекстуалізму, для якої "ніщо не існує поза текстом" (Деррида). Найвиразніше ця тенденція виявила себе в дескриптивістському й наративістському підходах до Ф.н. (Блур, Ліотар, Феєрабенд, ІІолані, Тулмін). Піддаючи критиці нормативістські програми моністичної регламентації науково-пізнавальної діяльності, контекстуалісти ідентифікують Ф.н. як арену протиборства найрізноманітніших дискурсивних практик, що самозароджуються в співтоваристві філософів науки. Історичний розвиток такої Ф.н. здійснюється не як монолінійно-нормативний, детерміністичний процес, орієнтований на досягнення консенсусу у співтоваристві філософів науки, а як стохастичний, ситуативно-непрогнозований процес розгортання розмаїття думок, "дисенсусу" аномальності. До характерних особливостей цього етапу еволюції Ф.н. належать: подолання ідеологій демаркаціонізму, універсалізму, кумулятивізму; поворот від метафізики детермінізму, стабільності, фундаменталізму до філософії нестабільності (Пригожий); іронічне ставлення до метафізики універсалізму; визнання важливої ролі історизму, контекстуалізму, герменевтики, плюралізму. Усвідомлення всіх цих трансформацій на теренах Ф.н. спонукає до висновку, що Ф.н. вступає в якісно новий етап своєї еволюції, що іменується неологізмом "постмодерн".В. Лук'янець
См. также в других словарях:
аналізатор — а, ч. 1) фіз. Прилад, за допомогою якого роблять аналіз (у 2 знач.) речовини, явища і т. ін. •• Багатото/чковий аналіза/тор аналізатор, призначений для аналізу проб, відібраних з двох або більше точок. Опти/чний аналіза/тор аналізатор, в якому… … Український тлумачний словник
аналізатор — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
аналізатор — анализатор analyzer Analysator прилад, за допомогою якого роблять аналіз речовин, явищ і т. ін. Напр., А. рентгенівський типу РАМ 1 м призначено для неперервного вимірювання і запису показників зольності та вологості вугілля або ін. продуктів… … Гірничий енциклопедичний словник
аналізатор електромагнітний — анализатор электромагнитный electrical magnetic analyzer elektromagnetischer Analysator апарат для магнітного аналізу проб, в якому немагнітна посудина з пробою розміщується у міжполюсному просторі електромагнітної системи … Гірничий енциклопедичний словник
аналізатор ситовий — анализатор ситовой testing sieve Siebanalysator грохот для лабораторного аналізу проб за ґранулометричним складом, просіюючі поверхні якого утворені набором змінних плоских сит … Гірничий енциклопедичний словник
аналізатор газу — Syn: газодослідник … Словарь синонимов металлургических терминов
метан-аналізатор — а, ч. Прилад, яким визначають (аналізують) вміст метану в атмосфері … Український тлумачний словник
аналізаторний — а, е. Прикм. до аналізатор … Український тлумачний словник
мас-аналізатор — а, ч. Пристрій для просторового або часового розділення іонів з різними значеннями відношення маси до заряду … Український тлумачний словник
спектроаналізатор — а, ч. 1) Прилад або установка для аналізу спектрів сигналу. 2) Аналізатор спектрів електромагнітного випромінювання … Український тлумачний словник
газоаналізатор — газоанализатор gas analyser, gas alarm, gas indicator Gasanalysator, Gasprüfer прилад для визначення якісного і кількісного складу сумішей газів. Робота Г. основана на вимірюванні фіз., фіз. хім. характеристик газової суміші або її окр.… … Гірничий енциклопедичний словник