ампутація

См. также в других словарях:

• ампутація — ї, ж. Хірургічна операція, під час якої видаляють (повністю або частково) той чи інший орган, відтинають кінцівку. Ампутація руки …   Український тлумачний словник

• ампутаційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• ампутаційний — а, е. Прикм. до ампутація …   Український тлумачний словник

• ампутація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• ампутувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Робити ампутацію чого небудь; вирізувати, відтинати …   Український тлумачний словник

• аньюм — у, ч. Захворювання людини, при якому спостерігається спонтанна ампутація пальців …   Український тлумачний словник

• бластема — и, ж. 1) Будь яка частина живої тканини, здатна до новоутворень. 2) Скупчення клітин на рановій поверхні після ампутації органа або його частини …   Український тлумачний словник

• манчестерівський — а, е: •• Манче/стерівська опера/ція мед. гінекологічна операція – поєднання ампутації подовженої шийки матки з передньою кольпорафією та підшивання кардинальних зв язок до передньої стінки шийки матки і кольпоперинеопластики …   Український тлумачний словник

• проктопластика — и, ж. Хірургічна пластика прямої кишки після її ампутації або при її вродженій відсутності …   Український тлумачний словник

• реампутація — ї, ж., мед. Повторна або додаткова ампутація; виправлення недоліків і форми культі з метою протезування …   Український тлумачний словник

• утин — у, ч., мед., діал. Ампутація …   Український тлумачний словник