-
1 аморальний
ahlâqsız
См. также в других словарях:
аморальний — а, е. Позбавлений моралі; неморальний … Український тлумачний словник
аморальний — (позбавлений моралі; що суперечить моралі), неморальний, розпусний, розбещений; непохвальний, безчесний, безсовісний, безпринципний (про вчинок) … Словник синонімів української мови
аморальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розпуста — (аморальний, розпусний спосіб життя), розпутство, розпущеність, розпуст, безпутство, безпуття; блуд (статева) … Словник синонімів української мови
аморальність — ності, ж. Абстр. ім. до аморальний … Український тлумачний словник
імморальний — а, е, книжн., рідко. Те саме, що аморальний. Імморальна людина. Імморальний вчинок … Український тлумачний словник
неморальний — а, е. Який порушує, не вкладається в правила, вимоги, норми прийнятої моралі, суперечить їй; аморальний. Неморальне життя. •• Немора/льні росли/ни рослини широколистих лісів, що збереглися в епоху зледеніння в укриттях, а потім широко… … Український тлумачний словник
нечистий — а, е. 1) Брудний, непомитий, непочищений і т. ін. || У якому є сміття, бруд, покидьки; неприбраний. 2) Неоднорідний, з домішкою чого небудь. 3) Неправильний, неточний (про звуки мови, вимову і т. ін.). 4) перен. Який виражає порушення… … Український тлумачний словник
розпусний — а, е. 1) Який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя. || Сповнений розпусти; непристойний. •• Розпу/сний дім те саме, що Дім розпу/сти (див. дім). Розпу/сні ді/ї дії стосовно малолітнього або неповнолітнього, які являють собою… … Український тлумачний словник
розпусник — а, ч. Той, хто зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя … Український тлумачний словник
розпуста — и, ж. 1) Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя. •• Буди/нок розпу/сти те саме, що Дім розпу/сти (див. дім). Дім розпу/сти див. дім. Кубло/ розпу/сти місце, де панує розпуста. 2) Зневажання певних правил, законів. || Непокірність,… … Український тлумачний словник
