-
1 альтруїзм
АЛЬТРУЇЗМ ( від лат. alter - друга (інша) людина, ближній) - моральний принцип, спосіб думок та поведінки, протилежний егоїзму. А. спрямований на благо іншої людини, яке визнається морально більш значущим, порівняно з власним "Я". Принцип А. передбачає ставлення до іншого не як до засобу, а як до самодостатньої цінності. Цей аспект змісту А. був філософськи обґрунтований в етиці Канта. Сам термін "А." належить Конту, центральною ідеєю етичної системи якого є - "жити для інших" С. порідненими з А. є християнський принцип любові до ближнього, моральні настанови буддизму, стоїцизму. Тенденція до А. яскраво виявилася в англ. етиці XVIII ст. (Шефтсбері, Гатчесон). У XIX ст. філософський відголос А. міститься в етиці "співчуття" Шопенгауера, обґрунтуванні щастя за допомогою принципу міжіндивідуальних стосунків ("Я" - "Ти") Фоєрбахом. Розроблений Швейцером у XX ст. світоглядний принцип благоговіння перед життям також близький до етики А. Поняття А. набуло значного поширення у біологічних дисциплінах, які виходять з того, що А. - це дія (сукупність дій) індивіда (групи індивідів), що приводить до підвищення їхньої пристосованості до умов існування за рахунок зниження пристосованості окремої особини. Вперше поняття альтруїстичної поведінки ввів Холдейн, а потім найбільш послідовно воно розроблялося Триверсом. Альтруїстична поведінка може бути несвідомою (як у тварин) або мати усвідомлений характер (як у людському суспільстві), коли альтруїст очікує відповідних вчинків і щодо себе. Альтруїстична поведінка може відігравати особливу роль в еволюції, коли її дотримується значна частина популяції. В цьому разі користь від альтруїстичної поведінки перевищує втрати, що їх спричиняє А. -
2 альтруїзм
чaltruism, unselfishness -
3 альтруїст
ч -
4 альтруїзм
-уальтруи́зм -
5 альтруїст
-аальтруи́ст -
6 альтруїзм
al'trujizmч. -
7 альтруїст
al'trujistч. -
8 альтруїзм
ალტრუიზმი -
9 альтруїстичний
altruistic, unselfish -
10 альтруїстичний
альтруисти́ческий, альтруисти́чный -
11 альтруїстичність
- остіальтруисти́чность -
12 альтруїстично
нар.альтруисти́чески -
13 альтруїстка
альтруи́стка -
14 альтруїстський
альтруи́стский -
15 альтруїстичний
al'trujistycznyjприкм. -
16 альтруїстка
al'trujistkaж. -
17 вроджені альтруїстичні мотиви
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології > вроджені альтруїстичні мотиви
-
18 егоїзм
ЕГОЇЗМ ( від лат. ego - я) - любов до себе. Е. - етичний принцип, протилежний альтруїзму; згідно з ним поведінка людини визначається, насамперед, інтересами її власного "Я". Виникнення Е. в просторі культури обумовлюється соціальною трансформацією природного інстинкту самозбереження. Усвідомлення цінності власного "Я" є необхідною умовою становлення людської особистості, а також важливим елементом суспільного життя: без почуття та усвідомлення власної цінності неможливе почуття та усвідомлення цінності іншої людини. Поза принципом Е. неможлива самореалізація особистості, прагнення до вдосконалення. Проте його абсолютизація може призвести й до морально негативних наслідків, коли "Я" та життя іншої людини розглядаються лише як засоби для реалізації цілей суб'єкта, що дотримується принципу Е. Як етичний принцип Е. обґрунтовується у філософії Просвітництва - Спіновою у Нідерландах, Гоббсом та Мандевілем в Англії, Гельвеціем та Гольбахом - у Франції. Останній є засновником "розумного Е.", який був розвинутий іншими представниками франц. Просвітництва. Кант негативно ставився до принципу Е., вважаючи моральним егоїстом того, хто всі зусилля зосереджує на собі. В XIX ст. принцип Е. був розвинутий насамперед в концепціях Штирнера та Ніциіе. У XX ст. розмаїття етичних напрямів обумовлює й різне ставлення до проблеми Е. - від позитивного обґрунтування Фройдом до його спростування Муром. Фромм вважав, що Е. не тільки не є синонімом любові до себе, а, навпаки, становить її діаметральну протилежність на тій підставі, що він заперечує любов взагалі.С. Кисельов -
19 ненасильство
НЕНАСИЛЬСТВО - морально-етичний принцип, одна із засадничих соціальних цінностей, що стверджує відмову від спричинення шкоди (зла, болю, страждання) іншим людям. Антиподом Н. є насильство. В основі філософії Н. лежить заперечення брутальної сили як засобу досягнення цілей, підґрунтя влади й управління. Глибинний сенс Н. - самообмеження будь-якої сили, обстоювання необхідності слідувати шляхом терпимості, довіри, діалогу. На рівні ідеалу Н. стверджує гуманізм і альтруїзм, облаштування суспільства, де люди долають атавістичні прояви насильства і не вдаються до екстремальних засобів сили, примусу і терору. Н. є дієвим чинником формування цивілізованих відносин безвідносно до того, якою мірою ідеали Н. можуть бути втілені в реальне життя. Прихильники Н. виступають проти усіх чинників, які принижують людську гідність, а також проти усіх форм агресії І. дея Н. має глибокі корені у культурній традиції (принцип агімси в буддизмі, джайнізмі та індуїзмі - незаподіяння шкоди живому; едикт царя Ашоки про необхідність Н. та ін.). Можливість і необхідність Н. на доктринальному рівні починає усвідомлюватися разом із виникненням філософського світогляду О. д часів формування і вкорінення ліберальних соціальних систем Н. стає одним з елементів новочасного соціального порядку, в якому прояви насильства мають тенденцію до мінімізації і локалізації. Держава та її інституції монополізують право на здійснення легітимного примусу і насильства, громадянське ж суспільство стає середовищем, в якому стверджується Н., а конфлікти вирішуються без посередництва сили. В цивілізованих країнах поступово скасовуються тортури, привселюдні катування і страти, а згодом поширюється відмова від смертної кари як такої. У XX ст. Н. стає засобом політичної боротьби. Ідеї неспротиву злу силою, які відстоював Толстой, вплинули на Ганді. Останній своєю проповіддю "наполегливості в істині" (сатьяграхи) робить Н. переможною стратегією у боротьбі за визволення Індії від британського володарювання В. ідомим прихильником Н. був видатний борець за права афроамериканців у США проповідник Кінг. Філософською та інституціональною формою Н. є пацифізм, а також більшість правозахисник рухів.В.Заблоцький -
20 солідарність
СОЛІДАРНІСТЬ - один із принципів соціальної етики, який полягає у переконанні, що між людьми не існує непримиренно протилежних інтересів. Деякі форми соціального утопізму абсолютизують С. (мрії про побудову своєрідного "суспільства-організму", де С. має відігравати роль головного конститутивного принципу). Природна основа й онтологічна передумова С. полягає у соціабельності - глибинно притаманній властивості взаємодопомоги і кооперації, яка характеризує переважну більшість соціальних організмів. Принцип С. передбачає узгоджену спільну дію людей задля вирішення соціальних проблем, зростання відносин довіри між людьми, формування і свідоме підтримування партнерства і консенсусу. Найвищі прояви С. - альтруїзм, життя заради інших, самопожертва (коли центром етичного космосу для людини є благо інших, існування і добробут спільноти). Реалістичний погляд на С. вбачає в ній необхідну умову існування спільноти. Навіть природна і соціальна нерівність людей та розходження їхніх інтересів не заважає солідарному пошуку прийнятних засобів співіснування. Зараз С. є необхідною умовою формування прийнятних стратегій розвитку (див. розвитку стійкого концепція).В. Заблоцький
- 1
- 2
См. также в других словарях:
альтруїзм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
альтруїст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
альтруїст — а, ч. Той, хто виявляє в своїх діях альтруїзм; прот. егоїст … Український тлумачний словник
альтруїстичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
альтруїстично — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
альтруїстка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
альтруїстичний — а, е Оснований на альтруїзмі, пройнятий ним … Український тлумачний словник
альтруїстичність — ності, ж. Абстр. ім. до альтруїстичний … Український тлумачний словник
альтруїстично — Присл. до альтруїстичний … Український тлумачний словник
альтруїстка — и. Жін. до альтруїст … Український тлумачний словник
альтруїзм — у, ч. Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами; прот. егоїзм … Український тлумачний словник