-
1 автоматизація
-
2 автоматизація
техн.автоматиза́ция -
3 автоматизація
ru\ \ автоматизацияen\ \ automationde\ \ Automatisationfr\ \ \ automatisationпроцес у розвитку машинного виробництва, при якому функції керування і контролю, що раніше виконувалися людиною, передаються цілком приладам і ЕОМ -
4 автоматизація рухів
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології > автоматизація рухів
-
5 гнучка автоматизація
flexible automation, soft automation -
6 нерівномірна автоматизація
-
7 повна автоматизація
-
8 послідовна автоматизація
-
9 інтелігенція
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ (від. лат. intelligens (intelligentis) - обізнаний, розсудливий; знавець, фахівець) - мисляче творче ядро "освіченого прошарку" або "освіченого класу" суспільства, яке характеризується великою розумовою, естетичною та моральною активністю, ініціативою і творчістю. Термін "І", з'явився в Росії в 60-ті рр. XIX ст. Його ввів у вжиток письменник Боборикін. Термін "І." був тісно пов'язаний з русофільськими настроями рос. учених та діячів мистецтва, із загальним релігійно-філософським, моралізаторським та гуманістичним спрямуванням рос. науки, філософії та мистецтва. Тому, хоча термін "І." й було запозичено іншими мовами та діячами культури інших країн, він не набув там значного поширення та значення. Натомість навіть найвищі, найкваліфікованіші, найкультурніші категорії людей розумової праці, що зайняті найскладнішою творчою працею, західна філософія, соціологія, історіографія розглядає як "інтелектуалів". Ця тенденція поглиблюється та набуває подальшого розвитку за притаманних НТР та становленню інформаційного суспільства умов механізації, автоматизації, комп'ютеризації процесів розумової праці. І. є смислотворчою, розумово ініціативною потугою кожної нації і суспільства в цілому В. она є тією "творчою меншістю" (за Тойнбі), до якої підтягується "пасивна більшість". Хоча І. кожної нації належить до суспільної еліти, на ній позначається загальний рівень культури, досягнутий суспільством. Розвиток суспільного розподілу праці приводить до подальшої диференціації прошарку І. Зокрема, ускладнюється її професійнокваліфікаційна структура, яка охоплює науковців, інженерно-технічних працівників, діячів культури, охорони здоров'я, апарату управління тощо. Існує також поділ за місцем проживання (сільська, міська, І. розвинених країн, І. країн, що розвиваються тощо), сферами діяльності (виробнича, наукова, мистецька, сфери послуг), ступенем творчого характеру праці, за рівнем кваліфікованості тощо. -
10 логіко-інформаційна система
ЛОГІКО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА (ЛІС) - сукупність логічних і технічних засобів для приймання, зберігання, перетворення й видачі інформації будь-якого виду. В загальнотеоретичному аспекті ЛІС - система, середовищем функціювання якої є знання, а структуру її утворюють логічні відношення й конструкції, призначені для певного перетворення знання. В розробці ЛІС широко використовують теорію систем, логіку, теорію множин, алгебру, теорію імовірностей тощо. Залежно від вихідних понять ЛІС бувають різних рівнів - від загальносистемного до логіко-математичного З. агальносистемний аспект ЛІС має велику інформаційну значущість, оскільки систематизація є обмеженням багатоманітності. Заслуговує на увагу параметричний принцип систематизації, в якому абстрагуються від матеріального субстрату (фізичного, хімічного, біологічного, соціального) і дотримуються структурних типів, спільних для предметів, незалежно від того, до якої галузі вони належать. На основі логіко-математичних уявлень ЛІС можна перейти до технічної реалізації її - напр., до логіко-інформаційної технічної системи (ЛІТС), інформаційно-пошукової системи. ЛІТС - один із напрямів автоматизації розумової діяльності, який забезпечує успішну виробничу, наукову, педагогічну й управлінську діяльність людини. Однією з основних у розробці ЛІТС є проблема інформаційно-логічної мови (як ідеал - єдиної такої мови). Оскільки синтаксична й семантична структури природної мови складні, то розробляють спрощені логічні структури, придатні для технічного використання.Філософський енциклопедичний словник > логіко-інформаційна система
-
11 Луман, Ніклас
Луман, Ніклас (1927, Люнебург - 1998) - нім. соціальний філософ, соціолог, представник системної теорії суспільства. Вивчав право у Фрайбурзькому ун-ті (1946 - 1949), стажувався в Гарвардському ун-ті у Парсонса (1960 - 1961), габілітація в 1966 р. за працю "Право та автоматизація в державному управлінні" у Шельскі та Клаессенса. Од 1968 р. - проф. новоутвореного ун-ту в Білефельді. На основі теорії еволюції Л. розглядає соціальні явища крізь призму посилення системної комплексності суспільства, обумовленого диференціацією таких систем, як політика, економіка, церква, наука, мораль тощо. Дистанціюючись від традиційного розгляду системи в термінах частини й цілого, Л. застосовує такі поняття, як система та довкілля. Посилення комплексності довкілля обумовлює також посилення складності системи і навпаки. Така кореляція, за Л., не онтологічна, а функціонально-семантична: кожна система утворює власне довкілля, здійснюючи редукцію комплексності на основі смислу, або коду. Напр., наука конституюється кодами істина/хиба, політика - влада/відсутність влади, господарство - прибутки/збитки, мораль - добро/зло тощо. Спростовуючи концепт єдності розуму класичного раціоналізму, Л. вважає соціальні системи самореферентними, кожна з яких утворює незалежну від суспільства в цілому раціональність. На цій основі заперечується і моральноетична легітимація політичної системи, господарства, науки, а зворотним боком такого підходу є заперечення застосування кодів істина/хиба до моральної системи, а відтак - граничного обґрунтування моральних належностей. Л. піддає критиці й такі класичні поняття, як "автономія", "суб'єкт", "розум", "рефлексія" тощо, стверджуючи, що людина як окрема система отримує смисли своєї діяльності від соціальних систем, не рефлексуючи щодо їхньої істинності. Системна теорія Л. багато в чому дотична до постмодернізму, англо-американського комунітаризму, неоконсерватизму та ін., постаючи також опонентом комунікативної теорії.[br]Осн. тв.: "Соціологічне просвітництво". У 5 т. (1970 - 1990); "Теорія суспільства чи соціальна технологія - що дає системний аналіз?", у співавт. (1971); "Соціальні системи" (1984); "Структура суспільства та семантика". У 3 т. (1980 - 1989); "Екологічна комунікація" (1986).
См. также в других словарях:
автоматизація — автоматизация automatization, automation *Automatisierung – 1) Впровадження автоматичних засобів для реалізації процесів. ISO/IEC 2382 1:1993. А. здійснюється з метою підвищення ефективності праці або звільнення людини шляхом заміни частки цієї… … Гірничий енциклопедичний словник
автоматизація — ї, ж. Дія за знач. автоматизувати і автоматизуватися 1). •• Автоматиза/ція виробни/цтва вищий рівень розвитку машинної техніки, коли регулювання і управління виробничими процесами здійснюються без безпосередньої участі людини, а лише під її… … Український тлумачний словник
автоматизація виробництва — автоматизация производства automation of production Produktionsautomatisierung вищий рівень розвитку машинної техніки, коли регулювання й управління виробничими процесами здійснюються без участі людини, а лише під її контролем; поява якісно нової … Гірничий енциклопедичний словник
Автоматизація технологічного процесу — автоматизация технологического процесса automatic production methods, process automation *Automatisierung des technologischen Prozeßes – використання енергії неживої природи в технологічному процесі або його складових частинах для їх виконання і… … Гірничий енциклопедичний словник
автоматизація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
коефіцієнт автоматизації — коэффициент автоматизации automatization coefficient Koeffizient der Automatisierung, Automatisierungsfaktor – показник, що характеризує рівень автоматизації процесу, а також рівень автоматизації виробництва. Визначають як відношення кількості… … Гірничий енциклопедичний словник
комплексна механізація і автоматизація виробництва — комплексная механизация и автоматизация производства complete mechanization and automation of production, full mechanization and automation of production, integrated mechanization and automation *Vollmechanisierung und Automatisierung der… … Гірничий енциклопедичний словник
25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… … Покажчик національних стандартів
Гинзбург, Михаил Давыдович — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/11 октября 2012. Пока процесс обсужден … Википедия
Автоматизована система керування — автоматизированная система управления (АСУ) automated control system àutomatisiertes Steuersystem – АС, що ґрунтується на комплексному використанні технічних, математичних, інформаційних та організаційних засобів для управління складними… … Гірничий енциклопедичний словник
аск — автоматизированная система управления (АСУ) automated control system àutomatisiertes Steuersystem – АС, що ґрунтується на комплексному використанні технічних, математичних, інформаційних та організаційних засобів для управління складними… … Гірничий енциклопедичний словник
