абстрагований

матем.; физ. абстраги́рованный, абстраги́руемый, отвлечённый

1. n

1) абстракція, абстрактне поняття

2) конспект; резюме; реферат; короткий огляд; витяг, виписка (з книги тощо)

3) твір абстрактного мистецтва

2. adj

1) абстрактний

2) важкий для розуміння

3) теоретичний

1) віднімати, відбирати, відокремлювати; витягувати

2) відвертати, відволікати

3) абстрагувати (ся)

4) резюмувати, реферувати; підсумовувати

5) евф. красти, викрадати

6) хім. дистилювати

* * *

1) абстракція; абстрактне поняття

2) резюме, конспект, реферат, короткий огляд

3) юp. документ про правовий титул ( abstract of title)

4) твір абстрактного мистецтва

1) абстрактний, абстрагований

2) теоретичний

3) складний для розуміння; малозрозумілий, неясний

4) миcт. непрезентативный

1) віднімати; відокремлювати, витягати

2) абстрагувати; розглядати абстрактно; абстрагуватися

3) реферувати; резюмувати; підсумовувати

4) розм. викрасти, украсти

1) розрізнений; що складається з окремих частин; роз'єднаний; окремий

2) переривчастий, дискретний

3) відірваний; абстрагований, абстрактний

* * *

1) переривчастий, дискретний; розрізнений, який складається з розрізнених частин

2) відірваний; абстрактний

adj філос.

1) що має реальне буття; об'єктивно існуючий

2) що стосується буття (існування)

* * *

1) який має реальне буття; об'єктивно існуючий; який стосується буття, існування

2) абстрагований від усіх зв'язків, відносин

1. n

чистота

2. adj

1) чистий; бездомішковий

2) чистокровний

3) виразний, ясний (про звук)

4) однорідний (про колір)

5) правильний; що відповідає певним нормам (про мову тощо)

6) теоретичний; абстрагований

7) обмежений, вузький

8) незіпсований, бездоганний; чудовий

9) непорочний; невинний; цнотливий

10) правдивий, чесний; безкорисливий

11) чистісінький, цілковитий; повний; абсолютний

3. adv

цілком, зовсім, абсолютно

* * *

1) пoeт. чистота

2) шкір. шакша, собачий кал

1) чистий; без домішок

2) чистокровний; чистий

3) чистий, ясний, виразний ( про звук)

4) однорідний ( про колір)

5) правильний, який відповідає певним нормам, бездоганний (про мову, стиль)

6) теоретичний; відсторонений

7) незіпсований, бездоганний, чудовий

8) невинний, непорочний, цнотливий, чистий

9) правдивий, чесний, безкорисливий

10) абсолютний, цілковитий

11) цepк. неосквернений

12) бioл., бaкт. чистий

1) чисто; без домішок

2) icт.,; дiaл. зовсім, цілковито, абсолютно

1) icт. чистити, очищати

2) шкір. обробляти шакшою

1) абстракція; абстрактне поняття

2) резюме, конспект, реферат, короткий огляд

3) юp. документ про правовий титул ( abstract of title)

4) твір абстрактного мистецтва

1) абстрактний, абстрагований

2) теоретичний

3) складний для розуміння; малозрозумілий, неясний

4) миcт. непрезентативный

1) віднімати; відокремлювати, витягати

2) абстрагувати; розглядати абстрактно; абстрагуватися

3) реферувати; резюмувати; підсумовувати

4) розм. викрасти, украсти

1) який має реальне буття; об'єктивно існуючий; який стосується буття, існування

2) абстрагований від усіх зв'язків, відносин

ФОРМИ МИСЛЕННЯ - структури мислимого змісту, що визначаються способом зв'язку думок чи їх елементів та мають всезагальний, абстрагований від конкретної позначеності думки характер. Ф.м. можуть застосовуватися відносно всіх можливих варіацій конкретного змісту мислення, оскільки виступають як вияв масовидного, сталого, інваріантного у предметно-ситуативних перетвореннях мислительного процесу. Такими сталими, інваріантними засобами поєднання елементів мислимого змісту є поняття, судження, умовивід і пов'язані з ними мислительні схеми визначення, доведення, виведення та інших теоретичних конструкцій. Як структури, що задаються через символи та уточнюються в логічних численнях, Ф.м. вивчаються формальною логікою. При цьому конкретні елементи мислимого змісту символізуються логічними змінними, а зв'язки між ними - логічними константами (відношення, операції, квантори). Якщо форма думки, що виділена таким чином, може бути зведена до формульного виразу логічного закону, то сама думка вважається істинною за структурою. Це значно скорочує процес доведення, дозволяє переносити функцію істинності з одних положень на інші, спрямовує пошук нових результатів. Пізнавальна роль Ф.м. визначається тим, що вони виражають внутрішній досвід пізнання, освоєння універсальних відношень дійсності. Тому незалежність Ф.м. від конкретного змісту думки є зворотним боком їх обумовленості узагальненим змістом мислення в його культурно-історичному опосередкуванні. Генетично різниця між Ф.м. та змістом мислення - функціональна. Це дозволяє виділяти Ф.м. не тільки у структурному, а й у функціональному плані. Такими Ф.м. за своїми функціями є категорія, ідея, проблема тощо. При філософському обґрунтуванні логіки висувається ідея об'єднання структури та функцій Ф.м., розкриття досвіду пізнання, що визначає їх генезис. В діалектичному варіанті такого обґрунтування пропонується розгляд Ф.м. як певних фігур взаємодії категорій одиничного, особливого та всезагального (Гегель), що дозволяє порівнювати їх з певними структурами дійсності та людської діяльності.