-
1 воскресная школа
-
2 мягкий
м'який; (кроткий) лагідний, (смирный) плохий, (покладистый) потульний, (рыхлый) пухкий, (пушистый) пухнатий. [Я такий як хліб м'який (Номис). Усадовив їх на смухах м'яких (Потебня). Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер (Кам'янеч.). Добра лагідна вдача (Г. Барв.). Лагідна задумлива осінь (Черкас.). У неї чоловік плохий (Мирг.). Вдача у його потульна була, - приголуб його ласкавим словом, наче віск той розтане (Кониськ.). Пухка паляниця, хоч губами їж (Харк.). Земля пухка (Г. Барв.)]. -кая лошадь - плохий кінь. -кая рухлядь (пушной товар) - хутрина (Роменщ.). -кое железо - м'яке (неламке) залізо. -кий чугун - м'який (некрихкий) чавун. -кое вино - м'яке (невитримане) вино. -кая вода - м'яка (милка) вода. Более -кий - м'якший; лагідніший. Делать, сделать -ким - робити, зробити м'яким, м'якшити, з[по]м'якшити. Делаться -ким - робитися м'яким, м'якнути, лагідніти. [Його риси м'якли, лагідніли (Франко)]. Сделавшийся -ким - зм'яклий, злагіднілий. Делаться, сделаться более -ким - м'якшати, пом'якшати, м'якшіти, пом'якшіти, зм'якшіти, лагіднішати, полагіднішати; срв. Смягчаться. [Залізо в огні мякшає (Драгом.). Мати одразу пом'якшала до мене (Крим.). Треба полити, щоб зм'якшіла земля (Вовч.). Уже тепер старшина зм'якшів (Звягельщ.)].* * *\мягкий знак — лингв. знак м'я́кшення
-
3 воскресный
-ая; -оеякшәмбе...ы -
4 воскресенье
с -
5 воскресник
мөмә, якшәмбе өмәсе -
6 Кровавое воскресенье
ист. Канлы якшәмбе -
7 мягчение
1) (от Мягчеть) м'якніння, м'якнення, лагідніння, лагіднішання;2) (от Мягчить) м'якшіння, м'якшення, пом'якшування, зм'якшування, улагіднювання.* * * -
8 мягчиться
м'якнути, лагідніти, (ещё более) м'якшати, м'якшіти, лагіднішати, пом'якшуватися, зм'якшуватися; срв. Смягчаться.* * *м'якши́тися
См. также в других словарях:
Якш — Якш, Мартин Мартин Якш … Википедия
Якш, Мартин — Мартин Якш … Википедия
якшәмбе — БАЗАР КӨН – Календарь атнаның җиденче көне … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
якшанье — якш анье, я … Русский орфографический словарь
якшаться — якш аться, аюсь, ается … Русский орфографический словарь
Чехия на зимних Олимпийских играх 2010 — Чехия на Олимпийских играх Код МОК … Википедия
МАРГАНЕЦ — МАРГАНЕЦ, хим. элемент, симв. Мп; порядковый номер 25; ат. в. 54,93; металл 7 й группы периодической системы элементов. Из природных соединений известны минералы пиролюзит Мп02, гаусманит Мп304, браунит Мп203, манганит Мп203.Н20,, марганцовый… … Большая медицинская энциклопедия
СЕЛЕЗЕНКА — СЕЛЕЗЕНКА. Содержание: I. Сравнительная анатомия............ 29 II. Анатомия..................... 30 III. Гистология................... 32 IV. Физиология и патофизиология......... 36 V. Патологическая анатомия............ 44 VІ. Методы… … Большая медицинская энциклопедия
Моча* — (Uri n, Urina, Lotium) жидкость, выделяемая почками; она выносит преимущественно азотистые продукты распада белковых веществ как органов, так и соков тела, а именно: мочевину, мочевую кислоту, креатинин и др.; ей выводятся также и серно кислые… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Моча — (Urin, Urina, Lotium) жидкость, выделяемая почками; она выносит преимущественно азотистые продукты распада белковых веществ как органов, так и соков тела, а именно: мочевину, мочевую кислоту, креатинин и др.; ей выводятся также и серно кислые… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Mirage of Blaze — 炎の蜃気楼[ミラージュ] (Honoo no Mirage) Жанр … Википедия
