-
1 Шпет
-
2 Шпет, Густав Густавович
Шпет, Густав Густавович (1879, Київ - 1940) - рос. філософ, психолог, мистецтвознавець, перекладач. Закінчив історико-філологічний ф-т Київського ун-ту (1905). 31907 р. проживав у Москві, приват-доцент (1910), а в 1918 - 1921 рр. - проф. Московського ун-ту. У 1920 р. організував перший у Росії кабінет етнічної психології. В 1923 - 1928 рр. - віце-президент Рос. академії художніх наук, директор Ін-ту наукової філософії Ф. ілософські погляди зазнали значного впливу феноменології Гуссерля. Концепція Ш. присвячена пошукам першопочатків буття, які він називав "смислами", "ейдосами", "ідеями". Згідно з теорією Ш., дійсність не просто "дається" в досвіді, вона "задана", а віднайти η зміст можна шляхом розкриття інтуїтивних актів людського розуму. Інтуїцію Ш. трактував у дусі раціоналізму Декарта, Спінози і Ляйбніца: інтуїтивне "узріння сутності" можна повністю виразити засобами дискурсивних логічних визначень; розум спершу бачить сутність (смисл) так само безпосередньо, як безпосередньо сприймаються чуттєво дані речі О. посередкування є моментом похідним, це - опис, доведення, інтерпретація. У творі "Внутрішня форма слова" (1927) викладена філософія мови як основа філософії культури, передбачено ряд ідей, актуальних у подальшому розвитку філософії, особливо у герменевтиці як у вченні про тлумачення текстів. Знав понад 17 мов. Багато уваги приділяв перекладу і коментарям творів світової, головним чином, англ. літератури (ІПекспіра, Байрона, Діккенса). Здійснив переклад "Феноменології духа" Гегеля, який було опубліковано в 1959 р. У1935 р. був безпідставно арештований, а в 1938 р. (точна дата не встановлена) розстрілянии»[br]Осн. тв.: "Явище і смисл" (1914); "Філософська спадщина П.Д. Юркевича" (1915); "Історія як проблема логіки" (1916); "Свідомість і її власник" (1916); "Нарис розвитку російської філософії" (1922 - 1923); "Внутрішня форма слова" (1927); "Вступ в етнічну психологію" (1927).Філософський енциклопедичний словник > Шпет, Густав Густавович
-
3 Густав Густавович Шпет
Філософський енциклопедичний словник > Густав Густавович Шпет
-
4 просвіта/освіта
ПРОСВІТА/ОСВІТА - поширення і засвоєння наукових знань, навичок, культури взагалі. Ці терміни походять від поняття "світло" і тим самим споріднені з "метафізикою світла". Знання чи, ширше, дух як світло не є метафорою, дух - це світло в матеріальному світі. Подібну точку зору зустрічаємо і в філософії Шеллінга ("Система трансцендентального ідеалізму"). Саме цим пояснюється, що головним джерелом пізнання є зорові відчуття. Є певна відмінність між П. і О., а тому існують і два напрями їх втілення О. світа - це функція діяльності школи К. ожна людина і кожне нове покоління в певному віці проходять курс освіти, яка, отже, визначається антропологічними особливостями розвитку людини. В повному обсязі освіта поділяється на три види і періоди: початкова, середня і вища. Перша дає елементи знань, читання і письмо; друга - сукупність наукових знань про природу, суспільство і людину для орієнтації у світі; третя - зосереджує увагу на спеціалізації. На відміну від математики і музики, філософія вивчається переважно у вищій школі, хоча елементи її можуть подаватися і в середній, в курсах суспільствознавства. Відомі спроби читати філософію і в середній школі. Так, Гегель в нюрнберзький період свого життя і діяльності (1808 - 1816) читав у гімназії "Філософську пропедевтику", в яку входили головні поняття його вчення. Освіта і є засвоєння культури, в тому числі і філософської, в школах, гімназіях, вузах. П. має дещо інший характер Ц. е - освіта не поколінь, а цілих народів у певні періоди розвитку. Такі періоди називають Просвітництвом і звичайно згадують при цьому вік Просвітництва у Франції (XVIII ст.) як антифеодальну ідеологію та філософію. Але Просвітництво, як і Відродження, може бути у кожного народу. Так, в Стародавній Греції його функцію виконували софістика і софісти (філософи, ритори); в Стародавньому Римі домінуючою формою була популярна філософія (Сенека, Ціцерон, Епіктет та ін.); у Новий час - філософія просвітників XVII - XVIII ст. у Франції, Англії, Німеччині. Оскільки мета просвіти - сформувати певний світогляд в широких колах народу чи інтелігенції, така філософія набуває популярного і утилітарного характеру. Шпет ("Нарис розвитку російської філософії") розробив концепцію, згідно з якою в Росії і Україні вона завжди була не науковим знанням, а мораллю, проповіддю, світоглядом, мала мету просвітницьку, а не творчу, ставила завдання не формувати людину, а виховувати її. Цей недолік, за Шпетом, може вважатися і її достоїнством, бо вона зверталася не стільки до абстрактних побудов, скільки до людей. Академічна філософія може виконувати освітню і просвітницьку функцію через опосередковуючі ланки - навчальні заклади, товариства знання та ін. Прикладом може бути Київська філософська школа, яку очолював Шинкарук.М. Булатов
См. также в других словарях:
ШПЕТ — Густав Густавович (1879 1937) – философ, феноменолог, основатель герменевтики в России, один из создателей философии языка. Круг интересов: философия, эстетика, лингвистика, логика, история, психология, этнология, лит ведение. Наиболее… … Энциклопедия культурологии
ШПЕТ — Густав Густавович [26. 3 (7. 4). 1879, Киев, 23. 3. 1940, Томская обл.], рус. философидеалист, последователь феноменологии Гуссерля и филос. историч. концепции Гегеля. Проф. (1918 23) Моск. университета; в 1924 29 вице президент Росс.… … Философская энциклопедия
Шпет — фамилия. Известные носители: Шпет, Густав Густавович Шпет, Франц Якоб Список статей об однофамильцах. Если в … Википедия
ШПЕТ — Густав Густавович (1879 1937) русский философ и искусствовед. Учился на физико математическом (с которого исключен за участие в революционной деятельности) и историко философском у Челпанова (на который восстановился по выходе из тюрьмы)… … История Философии: Энциклопедия
ШПЕТ — Густав Густавович (1879 1937) русский философ и искусствовед. Учился на физико математическом (с которого исключен за участие в революционной деятельности) и историко философском у Челпанова (на который восстановился по выходе из тюрьмы)… … Новейший философский словарь
ШПЕТ — Густав Густавович (1879 1937), философ, последователь феноменологии немецкого философа Э. Гуссерля ( Явление и смысл , 1914). Учился в Киевском университете (1898 1905); с 1907 в Москве. Вице президент (1923 29) Государственной академии… … Русская история
Шпет Г. Г. — ШПЕТ Густав Густавович (1879–1937), философ, последователь феноменологии Э. Гуссерля ( Явление и смысл , 1914). Учился в Киевском ун те (1898–1905); с 1907 в Москве. Вице през. (1923–29) Гос. академии худ. наук. В 1935 арестован и… … Биографический словарь
Шпет Г. — Густав Густавович Шпет Густав Шпет, 1923 Дата рождения: 7 апреля 1879 Место рождения: Киев, Украина, Российская империя Дата смерти: 16 ноября 1937 Место смерти: Томск … Википедия
Шпет Г. Г. — Густав Густавович Шпет Густав Шпет, 1923 Дата рождения: 7 апреля 1879 Место рождения: Киев, Украина, Российская империя Дата смерти: 16 ноября 1937 Место смерти: Томск … Википедия
Шпет Густав Густавович — (1879 1937), философ, исследователь феноменологии Э. Гуссерля. Вице президент (1923 29) Государственной академии художественных наук (Москва). В 1935 арестован, сослан в Сибирь. Расстрелян. Труды по герменевтике (истолкованию), философии языка,… … Энциклопедический словарь
Шпет Густав Густавович — (26.03.1879, Киев 17.11.1938) философ идеалист, историк, психолог. Биография. В 1898 г. поступил на физико математический факультет университета Святого Владимира в Киеве, за участие в революционном движении был исключен из университета и выслан… … Большая психологическая энциклопедия
