Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

Чехія

  • 1 чех

    че́хи — мн. че́хи, -хів

    Русско-украинский словарь > чех

  • 2 ჩეხი

    чех

    Грузинсько-український словник > ჩეხი

  • 3 чэх

    чех

    Білорусько-український словник > чэх

  • 4 tjekke

    чех

    Dansk-ukrainsk ordbog > tjekke

  • 5 Czech

    [чех]
    m

    Słownik polsko-ukraiński > Czech

  • 6 Czech

    1. n
    1) чех
    2) чеська мова
    2. adj
    чеський
    * * *
    I n
    1) чех; чешка
    II a

    English-Ukrainian dictionary > Czech

  • 7 cheskey

    n; амер.; сл.
    1) чех; американець чеського походження

    English-Ukrainian dictionary > cheskey

  • 8 Czechia

    n геогр. н.
    Чехія

    English-Ukrainian dictionary > Czechia

  • 9 cheskey

    n; амер.; сл.
    1) чех; американець чеського походження

    English-Ukrainian dictionary > cheskey

  • 10 Czech

    I n
    1) чех; чешка
    II a

    English-Ukrainian dictionary > Czech

  • 11 ничтожный

    1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];
    2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.
    * * *
    1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий

    \ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина

    2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний

    \ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль

    \ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник

    Русско-украинский словарь > ничтожный

  • 12 отношение

    1) - к кому, чему - відносини, стосунок (-нку), відношення, ставлення до кого, до чого. [Саме в таких відносинах стояла колись хоч до чехів література й мова німецька (Грінч.). Як-же мислиш ти з нами бути? У яких стосунках? (Куліш)]. Доброе, благожелательное -ние к кому - ласка, прихильність, прихилля до кого. [Пани ласкою навкруги себе людей купили (Куліш). Не тільки дозволяли йому любити їх, але й сами платили прихиллям (Крим.)]. Внимательное, почтительное -ние к кому - шаноба, пошанівок (-вку) до кого. Непочтительное -ние - непошанування, зневага, неповага до кого. Несправедливое -ние - кривдження кого, кривда кому. Нерадивое -ние - занедбання кого, чого. Иметь -ние к чему - стосуватися до чого, мати до чинення з чим, до чого, мати щось до кого, мати притоку (відносини, відношення) до чого. [Треба, щоб усі думки стосувалися до теми (Єфр.). Коцюбинський мав до чинення з бурсою, семінарією та приватними лекціями (Єфр.)]. Никакого -ния к этому делу не имею - ніякого дочинення (ніякої притоки) до цього діла не маю. Взаимные -ния - взаємні відносини, стосунки, взаємовідносини, взаємини. [Оце все з кожним днем загострювало їх взаємини (Ор. Левиц.). Взаємовідносини налагодились]. -ния приятельские - приязнь, приятелювання, товаришування; (о женщинах ещё) подругування. -ния мирные, миролюбивые - (з)лагода; (враждебные) ворогування, ворожнеча; (любовные) любощі; (близкие) близькі відносини (стосунки). Иметь с кем-л. -ния - заходити собі з ким. Завязывать -ния - заходити в стосунки з ким. Вступить в дружеские -ния - заприязнитися, (о женщинах ещё) заподругувати. Вступить в приятельские, товарищеские -ния - заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, потоваришити; в фамильярные - запанібрататися; в любовные - зазнатися. [Одколи зазнався з нею мій Яків, - ні до чого став парубок (М. Вовч.). Із иншою зазнавався, мене відцурався]. Быть в дружеских -ниях - дружити, (о женщ. ещё) подругувати; в приятельских - приятелювати, товаришувати, товаришити, товариство водити; в фамильярных - панібрататися; во враждебных - ворогувати; в хороших, миролюбивых - у добрій (з)лагоді, у добрості жити з ким, горнутися до кого; в любовных - кохатися, любитися з ким. Стать в -ния отца и сына - побатькатися. [Вони побатькались собі Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька]. Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. - стати на ворожу, на приятельську стопу. [Одразу-ж стали, що-до неї, на ворожу стопу]. Разорвать дружеские -ния - розбрататися, розрізнитися. Не имеющий -ния к делу - сторонній, непричетний. Высказывать свое -ние к чему - висловлювати свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Літописець просто записує, коли що діялось не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Между этими событиями нет никакого -ния - між цими подіями нема ніякої залежности. В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти, супроти чого. [Історія так званої древньої руської словесности обіч народу українського - те саме, що обіч народу польського - історія словесности латино-польської (Куліш)]. В -нии меня, по -нию ко мне - відносно мене, щодо мене, (в сравнении со мной) проти, супроти мене. В этом -нии - з цього погляду. Во всех -ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом. [Славне було Запоріжжя всіма сторонами. Таких Катерин на світі тисячі, і ні одна кругом на неї не похожа (Куліш). Кругом путяща людина];
    2) геометр., арифм. - відношення;
    3) канцел. - завідомлення, лист. [Завідомлення з дня 20-го квітня 1924 р. під числом 123];
    4) хим. -ние весовое - вагове відношення.
    * * *
    1) (обращение, обхождение с кем-чем-л.) ста́влення
    2) (касательство, связь) відно́шення, стосу́нок, -нку; (причастность, участие) приче́тність, -ності (до чого)
    3)

    отноше́ния — (мн.: сношения, связи между людьми, обществами) відно́сини, -син; (о личных, частных связях между людьми) стосу́нки, -ків; ( взаимоотношения) взає́мини, -мин

    4) канц. лист, -а, відно́шення

    Русско-украинский словарь > отношение

  • 13 чехонь

    ихт.; тж. чех`оня
    чехо́ня; чахо́ня

    Русско-украинский словарь > чехонь

  • 14 Brno

    ['bɜːnɔː]
    м. Брно ( Чехія)

    English-Ukrainian transcription dictionary > Brno

  • 15 Czech

    [ʧek] 1. n
    2) че́ська мо́ва
    2. adj
    че́ський

    English-Ukrainian transcription dictionary > Czech

  • 16 Czechia

    ['ʧekɪə]

    English-Ukrainian transcription dictionary > Czechia

  • 17 Karlovy Vary

    [ˌkɑːləuvɪ'vɑːrɪ]
    м. Карлові Вари ( Чехія)

    English-Ukrainian transcription dictionary > Karlovy Vary

  • 18 Czechy

    [чехи]
    pl

    Słownik polsko-ukraiński > Czechy

  • 19 Czech

     ч чех

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > Czech

  • 20 Czechy

     мн Чехія

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > Czechy

См. также в других словарях:

  • чех — чех/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • Чех Б. — Чех, Бронислав Бронислав Чех (польск. Bronisław Czech; 16 августа 1906, Закопане  5 июня 1944, Аушвиц Биркенау)  польский альпинист, лыжник, прыгун с трамплина, тренер сборной, член польского сопротивления. Член олимпийской сборной команды Польши …   Википедия

  • Чех — м. см. чехи 2. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Чех — (Cech), легендарный родоначальник чехов, брат Леха …   Энциклопедический словарь

  • чех — сущ., кол во синонимов: 5 • белочех (1) • мораванин (1) • славянин (16) • …   Словарь синонимов

  • чех — ЧЕХ, а, м. Чеченец. Возм. из уг …   Словарь русского арго

  • чех — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Чех. — Чех. Чехия Чехия …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Чех А. — ЧЕХ (Čech) (наст. фам. Таусик, Tausik) Адольф (1841–1903), чеш. дирижёр, хормейстер. В 1876–1900 гл. дирижёр оперной труппы Нац. т ра в Праге (в репертуаре все оперы Б. Сметаны и др.). Руководитель т.н. Слав. концертов в Праге. Автор… …   Биографический словарь

  • Чех С. — ЧЕХ Сватоплук (1846–1908), чеш. писатель. Гражд. лирика, романтич. поэмы Песни раба (1894) и Степь (1908), сатирич. пов. Путешествие пана Броучека в XV столетие (1888) …   Биографический словарь

  • Чех, Пётр — Петр Чех Общая информация …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»