Червоне

1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;

2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;

3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);

4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.

* * *

1) черво́ний

2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

уменьш.; тж. алёшенький

окрасить ((вы)красить что) красити, покрасити, викрасити, малювати, помалювати, фарбувати, пофарбувати, (придать окраску, цвет) забарвляти, забарвити; (кругом) обкрашувати, обкрасити, закрашувати, закрасити, обмальовувати, обмалювати, обфарбовувати, обфарбувати. [Сонце промінням красило гребні снігу. Труну (гроб) збудували ще й обмалювали]. -шивать, -сить крышу пол, двери, столы - красити (покрасити, викрасити), фарбувати (пофарбувати), малювати (помалювати) дах, підлогу, двері, столи. -шивать, -сить материю, платье - красити, по[ви]красити, фарбувати, по[ви ]фарбувати матерію, одежу. -сить волосы - пофарбувати (несов. фарбувати) волосся. [Волосся я не фарбувала, пані (Л. Укр.)]. Окрашивать, -сить в белый цвет - білити, побілити, (в жёлтый) жовтити, пожовтити, (в зелёный) зеленити, позеленити, (в красный) червонити, почервонити [Сонце хвилю червонить (Шевч.)], (в синий) синити, посинити, (в чёрный) чорнити, почорнити, вичорнити и т. д. или красити, покрасити (фарбувати, пофарбувати) в (и на) біле, жовте, зелене, червоне и т. д. Окрашенный - покрашений, викрашений, закрашений чим и що [Легенди, закрашені у густу барву крови (Л. Укр.). Письменство закрашене громадськими інтересами (Єфр.)], помальований, пофарбований, обкрашений, обмальований, обфарбований; побілений, почорнений, посинений и т. д., или пофарбований (по[ви]крашений) у (на) біле, жовте, зелене, червоне и т. д.

* * *

несов.; сов. - окр`асить

1) фарбува́ти, пофарбува́ти, офа́рблювати, офа́рбити, краси́ти и кра́сити, покра́си́ти, викра́шувати, ви́красити, обмальо́вувати, обмалюва́ти

2) (придавать какой-л. цвет, оттенок) заба́рвлювати, заба́рвити, розкра́шувати, розкра́си́ти

заграва, проміття, зоря[і]во, жарево, (отблески) полиск (-ку), полиски (-ків), (полонизм) луна, лона. [Сонце зайде і кривава заграва розіллється по лісі (Л. Укр.). Заграва пожару заливає сцену (Л. Укр.). Над дубиною встає рожеве жарево (Васильч). Бачив червоне проміття пожежі (Коцюб.). Чи то полиски пожежі? (Л. Укр.)]. Быть в -ве - червоніти. На небе -во - небо червоніє, на небі заграва. Подымается, -нялось -во - береться, взялася заграва.

* * *

1) (казаки, соб.) козацтво. Донское -ство - донські козаки, дончаки. Кубанское - ство - кубанські козаки, кубанське військо. Червонное -ство - червоне козацтво. [Працювали в партизанах, потім у червоному козацтві (Микит.)];

2) (времена казачества) козаччина;

3) (состояние, служба казака) козацтво. [Ти свою голову пошануй, коли не шануєш козацтва (М. Вовч.)];

4) (жизнь казака) козакування, (батрака) бурлакування.

* * *

убрання, убір (р. убору), одяг (-гу), одіння, (зап.) стрій (р. строю), костюм. [Убрання на всіх постатях було виткане в полтавській земській ткальні (Р. Кр.). Носить, на мою думку, кумедний костюм (Ніков.). Простенький аж бідний і зовсім не елегантний одяг (Крим.). Щоб я не бачив більше тих погребальних строїв (Л. Укр.)]. Траурный -тюм - жалобне вбрання, жалоба, чорнота. [Ой, скидай червоне плаття, а удягай чорноту (Пісня)].

* * *

1) (красящее вещество) фарба, краска. [Віконниці помальовані ясно-синьою фарбою (Н.-Лев.). Краски мені подарували (Комар.)]. -ка акварельная - акварельна (акварельова) фарба. -ка белая - біла фарба, білило, біль (р. білю). -ка декоративная - оздобна фарба. Естественная -ка - природна фарба. Жёлтая -ка - жовта фарба, жовтило, жовтка. Зелёная -ка - зелена фарба, зелінка. Искусственная -ка - штучна фарба. Керамическая -ка - машляк (-ку). Клеевая -ка - фарба клейова, кольфарба. Красная -ка - червона фарба, червінка, червоне красило. Малярная -ка - фарбарська (красильна) фарба. Масляная -ка - олійна фарба. Огнеупорная -ка - вогнетривала фарба. Типографская -ка - друкарська фарба. Растительная -ка - рослинна фарба. Сухая -ка - суха фарба. Скоровысыхающая -ка - скоросохла фарба. Синяя -ка - синя фарба, синило. Эмалевая -ка - емальова (склицювата) фарба. -ка для позолоты - золотило. -ка яичная - яєчна фарба, темпера. Писать, написать -ми - малювати, намалювати. -ми вырисовывать - вимальовувати, вималювати, (о мног.) повимальовувати. Расписывать, расписать -ми - обмальовувати, обмалювати, помалювати, (о мног.) пообмальовувати;

2) (цвет) барва, колір (-льору). [Де ти береш такі пишнії барви, кольори блискучі (Мирн.)]. Светлые, тёмные -ки - ясні, темні кольори;

3) (румянец) краска, рум'янець (-нця). [Краска сорому кинулася в обличчя Лаговському (Крим.)];

4) см. Крашение. Отдать платье в -ку - віддати вбрання красити (фарбувати).

* * *

1) фа́рба, кра́ска

2)

3)

4) ( румянец) рум'янець, -нця, кра́ска

5) ( действие) фарбува́ння, кра́шення, красі́ння

(в знач. сущ.: десятирублёвка) червоне́нька, -ої; деся́тка

червоненький, червонесенький. -кая (бывш. десятирублёвка) - десятка.

* * *

криваво, (зап.) керваво. [За кров криваво мстились ви (Грінч.). Небо було криваво- червоне].

* * *

I. запертя (-тя), затвердіння (-ння), запрет (-ту); срв. Запор 2.

II. 1) (действие) - см. Натуживание, Натужение; напруга, натуга;

2) (состояние) натуга, напруга. [З натуги (жаба) луснула та й одубіла (Глібів). Червоне від натуги лице (Васильч.)].

* * *

неоглядний, неозорний, (необ'ятный) нео(б)сяжний, (беспредельный) безмежний, безкрайній, безкраїй, (неисходимый) несходимий. [Широчезні неоглядні простори степові (Головко). Шелест шовковий степів неоглядних (Олесь). Неоглядне море книг (Крим.). На ниві неозорній хліб дорогий налившися зросте (Грінч.). На увесь необсяжний і неоглядний мир (Яворн.). Червоне сонце в безкраїх степах (П. Тичина). Базар сьогодні несходимий (Звин.)]. -мые горизонты - неоглядні (неосяжні) обрії. -мые просторы - неоглядні (безмежні) простори (обшири). -мый путь - безмежна (несходима) путь. [Перед ний стелеться несходима путь, а він за всяку ціну мусить її пройти (Кирил.)].

* * *

пияцтво, опияцтво, п'яництво, п'янство, пиятика, опійство, запивання. [Пияцтво безпросипне (Єфр.) Голод і злидні, опияцтво і розбишацтво (Куліш). Не було опійства, бійки, лайки (Осн. 1861). Безупинна гульня та пиятика з приятелями (О. Лев.). Обличчя в його було неприємно червоне, набрескле, немов-би від довгого запивання (Корол.)].

* * *

1) (покрытый пятнами) плямуватий, плямовитий, плямований, плямистий, (крапчатый) цятований, цяткований, цяцькований, (рябой) рябий; (о скоте) переполасий; (о свиньях) кований. [Лице червоне, плямувате (Кониськ.). Сірі плямисті дерева (Коцюб.). Груша плямиста - чи не гнила (Звин.). Цяцькована пантера (Л. Укр.). Кований кабанець]. Сделаться -тым (о коже человека, растения) - покоростявіти. [Кавуни покоростявіли];) (выступающий в виде пятен) плямистий. [Лице вкрилося плямистим рум'янцем (Л. Укр.)]. - тый тиф - плямистий тиф.

* * *

золото, ум. золотце, (в поэзии) злато, ум. злітце, злотечко, (слав.) злато. [Золото і в огні блищить (Приказка). Єсть люди на світі сріблом-злотом сяють (Шевч.). Дружина, отроки, народ кругом його во златі сяють (Шевч.)]. Жильное -то - жилове золото. Красное -то - червоне золото, червінь (-іни). Сусальное -то - сухозлітка, шумиха, позолотка, позлітка. Самородное -то - саморідне золото. Чистое -то - щире (чисте) золото. Из чистого -та - щирозолотий, сутозолотий, (в поэзии) щирозлотий, сутозлотий. [Щирозлотий перстень (Чуб. III). Червінці сутозлоті (Драг.)]. -том шитый - золотом гаптований. Сиять -том - сяяти золотом. Сияющий -том - золотосяйний. Блестеть, заблестеть как -то (-том) - золотіти, зазолотіти, зазолотитися. Лить, плавить -то - лити, топити золото. Накладывать - то на что - садити золото на що. Плющить -то - бити, плющити золото. Слиток -та - виливок золота. -то в слитках - золото у виливках. Не всё то -то, что блестит - не все те золото, що блищить (Номис); (зап.) не все те золото, що ся світить. Ценить что на вес -та - цінувати (шанувати) що як золото. Продавать на вес -та - продавати (важити) наче золото.