Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ЧУМАК

  • 1 чумак

    ист. чумак, -ка муж.

    Русско-белорусский словарь > чумак

  • 2 чумак

    м уст. чумак (боркашоне, ки ба аробаҳояшон барзагов баста, намак, моҳӣ ва ғ. мекашонданд)

    Русско-таджикский словарь > чумак

  • 3 чумак

    м. уст.

    Русско-английский словарь Смирнитского > чумак

  • 4 чумак

    м. уст.
    chumak m (carretero, carrero, transportista ucraniano)
    * * *
    n
    obs. chumak (carretero, carrero, transportista ucraniano)

    Diccionario universal ruso-español > чумак

  • 5 чумак

    ист.
    чума́к, -а

    Русско-украинский словарь > чумак

  • 6 чумак

    м. уст. диал.

    Новый большой русско-английский словарь > чумак

  • 7 чумак

    кіре тартушы; кіреші

    Русско-казахский терминологический словарь "История" > чумак

  • 8 чумак

    -а α. παλ.
    έμπορας με ιδιόκτητο αμάξι, πραματευτής.

    Большой русско-греческий словарь > чумак

  • 9 чумак

    tšumakk

    Русско-эстонский словарь (новый) > чумак

  • 10 чумак

    m (29 e.) ehm. Frachtfuhrmann

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > чумак

  • 11 чумацкий

    уст. …и чумак, …и чумакҳо; чумацк ие возы аробаҳои чумакҳо

    Русско-таджикский словарь > чумацкий

  • 12 кутить

    кутнуть
    1) гуляти, гульнути, пити-гуляти, пиячити, курити, курнути, гайнувати, (грубо) кубрячити, купряжити. [Гуляв чумак на ріночку та пив чумак горілочку (Пісня). Хотілося таки на святий празник гульнути (Сторож.). А кум з кумою в корчмі гайнує (Чуб.) Як усунулися вони у шинок, як посіли за стіл та як почали кубрячити (Яворн.)]. -тить во всю - гуляти на всі заставки;
    2) (о ветре) крутити, вихрити, вихрувати, гуляти.
    * * *
    несов.; сов. - кутн`уть
    гуля́ти, гульну́ти; (несов.: пьянствовать) пи́ти-гуля́ти (п'ю-гуля́ю, п'єш-гуля́єш), пия́чити

    \кутить ти́ть и (да) мути́ть — (вносить раздор, смуту) баламу́тити, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти; (кружить, крутить - о вьюге, метели) диал. крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити

    Русско-украинский словарь > кутить

  • 13 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 14 вдоль

    1) нар. - уздовж, уподовж, упродовж. [Ой іде чумак уздовж улицею]. Вдоль и поперек - уздовж (уподовж) і впоперек, уздовж і вшир;
    2) (предл. с род. пад.) (у)здовж, упродовж, поздовж чого, попід чим, понад чим. [Поздовж берега. Уподовж шляху. Дорога йшла попід лісом, понад річкою].
    * * *
    1) нареч. уздо́вж, удо́вж, удо́вжки, подо́вж, по́довж, повздо́вж, упродо́вж
    2) предл. с род. п. уздо́вж, уподо́вж, удо́вж, подо́вж, повздо́вж (чо́го), ( над) по́над и пона́д (чим), ( под) по́під (чим)

    \вдоль — и

    поперёк — уздо́вж (удо́вж) і впо́перек (по́перек, вшир)

    Русско-украинский словарь > вдоль

  • 15 долг

    1) повинність (р. -ности), обов'язок (р. -зку). [Виконую свій службовий обов'язок]; см. Обязанность. Первым долгом - що-найперше, першим ділом;
    2) (заём) борг, позика, позичка, винне (р. -ного), винувате (р. -того), (старый) залеглість (р. -лости). [Ніяк боргів не повиплачую. Що після батька зосталося, те за позички (позики) пішло (Грінч.). Я взяв у нього коня за винне, бо він позичав у мене гроші і хліб, та й конем віддав. Цей чоловік косить мені не за гроші, а за винувате, - позичав весною]. Часть непогашенных торговцу долгов - (провинц.) недонос (Вас.). В долг - позикою, боргом, на-борг, (чаще - набір), на віру, на-повір. Брать в долг - позичати, брати на-борг (чаще - набір), на-повір, боргувати. [Пішов чумак до жидівки боргувати мед-горілку]. Взятый в долг - борговий, позичений. Накупить в долг - набрати набір, на-борг. Давать, дать в долг - боргувати, поборгувати, позичати, позичити, визичати, визичити, вірити, повірити, навіряти, навірити, у позику давати. [Як станеш усім боргувати, то доведеться без сорочки ходити. Не вірять шинкарі горілки. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє]. Раздать в долг - зборгувати, понавіряти, порозпозичати. [Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. Людям багато понавіряв (порозпозичав), як-би то всі повіддавали]. Погашать, погасить, заплатить долг - поплатити (покрити) борги, виплачуватися, (сов.) виплатитися (з боргів). Взыскать долг - виправити борг. Влезть в долги - заборгуватися, залізти в борги, загрузнути в боргах, втопитися в позиках. Он в долгу, как в шелку - він по шию в боргах; у боргах, як у реп'яхах; у його боргів більш як волосся на голові (в бороді). Не остаться в долгу - не занедбати (не попустити) свого, (зап.) віть за віть віддати. Отрабатывать за долг шитьём - відшивати кому що; пряденьем - відпрядати; косьбой - відкошувати; службой - відслужувати, и т. д. [Ваші два карбованці я вам відпряду].
    * * *
    1) ( обязанность) обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ності

    пе́рвым до́лгом — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, щонайпе́рше, пе́ршим ді́лом

    2) ( взятое взаймы) борг, -у

    брать, взять в \долг — позича́ти, пози́чити, бра́ти, узя́ти в по́зику (в по́зичку, в борг, на́бір, на́борг)

    Русско-украинский словарь > долг

  • 16 заболевать

    заболеть (занемочь) чем занедужувати, занедужати, захворювати, захворіти, захорувати, заслабати, заслабнути, занепадати, занепасти на що, (о многих) понедужати, позанедужувати, послабнути, похворіти(ся). [Занедужав на кір. Воли йому похворіли, сам чумак заслаб (Рудч.)]. Он -лел лихорадкой, кашлем, корью и т. п. - він заслаб на пропасницю, на кашель, на кір, напала (на) його пропасниця, кашель, кір и т. п. -леть чесоткою - закоростявіти. -леть вертежом (об овцах) - замотиличитися, скрутитися. -леть сапом - заслабнути на посатизну (на сап), зносатіти. [Зносатів кінь].
    * * *
    I несов.; сов. - забол`еть
    ( чем - становиться больным) захво́рювати, -рюю, -рюєш, захворі́ти и мног. похворі́ти (на що, чим), занеду́жувати, -жую, -жуєш, занеду́жати и мног. понеду́жати; сов. засла́бнути, засла́бти, -бну, -бнеш, заслабі́ти, мног. посла́бнути, послабі́ти (на що, чим)
    II несов.; сов. - забол`еть
    ( начинать болеть - о частях тела) заболі́ти сов., почина́ти болі́ти, поча́ти (-чне́) болі́ти

    Русско-украинский словарь > заболевать

  • 17 здоровый

    1) (не больной) здоровий, при здоров'ї. [Він був чоловік при здоров'ї]. Быть -вым - здужати, при здоров'ї бути (матися). Делать (сделать) -вым - у[о]здоровляти, у[о]здоровити. Сделаться -вым - поздоровіти, оздоровіти. Сделаться -вее - поздоровшати, поздоровішати, подужчати. -ров ли ты? - чи ти здоровий? чи ти здоров'ям змагаєш? Уходи по добру по -рову - іди собі поки цілий, поки цілий-здоровий. Будь, будьте -ровы - бувай, бувайте здорові (говорит уходящий), ідіть здорові (говорит остающийся), бодай здоров, на здоров'я. В -вом состоянии - за здорова. -ровее - здоровший;
    2) (сильный) здоровий, дужий, міцний, кремезний, кріпкий. [Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.)];
    3) (полезный для здоровья) здоровий, пожиточний, пользовитий, (о воде) здоровий, гожий.
    * * *
    1) здоро́вий; ( обладающий здоровьем) ду́жий

    быть \здоровый ым — бу́ти здоро́вим, зду́жати; бу́ти при здоро́в'ї

    2) ( крепкого сложения) здоро́вий; ( сильный) си́льний, ду́жий; ( большой) вели́кий
    3) в знач. сказ. ма́йстер; маста́к, -а

    Русско-украинский словарь > здоровый

  • 18 издерживать

    издержать витрачати, витратити (о мног. повитрачувати, повитрачати, потратити), протрачувати, протратити, (диал.) стеряти, потеряти, (шутл.: протранжирить) протрясти; срвн. Истрачивать, Расходовать. [Він витрачає по сто карбованців на місяць (Київ). Мене аж огнем печуть тії гроші, що ви на мене витратили (Крим.). Які зароблені гроші були, - усі вже потрачено (Грінч.). І гроші протратив, і не купив чого треба (Харківщ.). На цей позов він багато грошей протряс (Сл. Гр.). Багато я стеряла на базарі, - накупила всячини (Новом. п.). Всі гроші, що ви дали, я вже потеряла, тільки п'ять копійок зосталося (Звин.)]. -ть на еду - проїдати, проїсти, (на выпивку) пропивати, пропити. -ть без остатка что - витратитися з чого. [Іде чумак шістьма парами та й витратився з грошей, що й на хліб нема (Мнж.)]. -жать продовольствие - вихарчувати харчі. [Що у нас було - хліб, сало, тараня - усе за тиждень вихарчували (Павл. п.)]. Издерживаемый - витрачуваний, трачений. Издержанный - витрачений, потрачений, протрачений; (на еду) проїд(ж)ений, прохарчований; (на выпивку) пропитий.
    * * *
    несов.; сов. - издерж`ать
    витрача́ти, ви́тратити, тра́тити, потра́тити

    Русско-украинский словарь > издерживать

  • 19 истинный

    (содержащий истину, верный) істинний, правдивий справедливий; б) (подлинный, настоящий) істинний, справжній, справдешній, правдивий, справедливий, щирий, чистий; в) (действительный, реальный) дійсний, справжній; срвн. Правдивый 3, Подлинный, Сущий. [Ось розкажу істинну правду (Квітка). Нема на світі правдивої приязні, ані правдивих приятелів (Франко). Виховувати справедливих громадян (Крим.). Це справедливий чумак (М. Вовч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Щирий козак (Номис). Чисте пекло з тобою жити (Поділля). Вважала на себе, як на справдешню аристократку (Н.-Лев.)]. -ное учение (содерж. истину) - істинна, правдива наука, істинне, правдиве вчення. -ное происшествие - дійсна пригода (приключение), подія (событие). -ный путь - правдивий шлях. Наставлять кого на -ный путь - навертати кого на добру (праву) путь, на добрий розум.
    * * *
    1) і́стинний; ( настоящий) правди́вий; ( неподдельный) щи́рий, справедли́вий; ( действительный) ді́йсний; ( подлинный) спра́вжній, справде́шній

    \истинныйая любо́вь — щи́ра (спра́вжня, і́стинна) любо́в

    \истинныйая пра́вда — щи́ра (і́стинна) пра́вда

    \истинныйый друг — щи́рий (спра́вжній, правди́вий) друг

    2) (устанавливаемый научно; соответствующий сущности явления) ді́йсний, і́стинний

    \истинныйый горизо́нт — ді́йсний горизо́нт

    Русско-украинский словарь > истинный

  • 20 кость

    1) (анат.) кість (р. кости, тв. кістю, мн. кості), кістка, маслак, (соб.) маслаччя. [Ой побив-потрощив мені кості (Пісня). Застудилася - у кістках крутить (М. Грінч.). Брати гризлися за тую батьківщину як собаки за маслак (Грінч.). В одного пана, кажуть, є такий мертв'як, що без шкури і без мняса, саме маслаччя (Сл. Гр.)]. Большая кость берцовая (и всякая трубчатая) - суреля. Кость плечевая - цівка. Кость голенная - гомілка. Кости плесневые - плесна. Кость пальца (фаланга) - челенок (-нка), маслачок (-чка). Кость на спине у красной рыбы - скаба. Кость слоновая (в изделиях) - слонова кістка, слонівка. Твёрдый как кость - твердий як кістка, окостуватий. [Окостувате дерево - сокира відскакує (Вас.)]. Рожа да кости - самі кістки та шкура; сама снасть. [Не їсть хлопець, схуд, сама снасть (Звин.)]. У него только кожа да -сти - у його самі кістки та шкура, у його кості обтягнуло. Промокнуть до -стей - змокнути до рубця, до рубчика. Промёрзнуть до -стей - задубіти, заклякнути. Проникнуться чем-л. до мозга -стей - перейнятись чим до останньої волосинки. [До останньої волосинки перейняті вузеньким дрібним міщанством (Єфр.)]. До мозга -стей - до самого шпику, до самих кісток, до самої кости. Кость от -стей - кість од кости. Лечь -стьми - головою накласти, кістьми полягти. Белая -сть - панська (біла) кістка. С -тей - скинути (з рахівниці). На -сти - докинути (на рахівниці). Пересчитать кому -сти - полічити кому ребра. Загоню туда, куда ворон -стей не занесёт - туди зажену, куди ворон і кістки не занесе (не заносив). Пар -стей не ломит - пара парить, а не ламає. Язык без -стей - язик без кісток (то й меле);
    2) (игральная) кість (р. кости). Играть в -сти - грати (гуляти) в кості. [Програв чумак вози й воли в кості (Пісня)]. Игрок в -сти - костяр (-ра), костир (-ря), костирник, костиря (м. р.).
    * * *
    кі́стка, кість, род. п. кості

    до косте́й [промо́кнуть, измо́кнуть, промёрзнуть] — до кісто́к [промо́кнути, змо́кнути, проме́рзнути], до рубця́ (до ру́бчика, до ни́тки) промо́кнути (змо́кнути)

    Русско-украинский словарь > кость

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Чумак — Чумак  украинский торговец или возчик XVI XIX века. Фамилия Чумак  украинская фамилия. Известные носители Чумак, Аллан Владимирович (р. 1935)  телеведущий, «экстрасенс». Чумак, Василий Григорьевич (1901 1919)  украинский поэт …   Википедия

  • ЧУМАК — муж., каз., пермяц. целовальник, кабачник, сиделец в кабаке, или помощник его; | южн., новорос., сар., малорос. протяжной извозчик на волах; в былое время, отвозили в Крым и на Дон хлеб, а брали рыбу и соль; этот промысел ныне сильно упал. Весь в …   Толковый словарь Даля

  • ЧУМАК — Далекие предки Чумаков, Чумакиных, Чумаковых были извозчиками и жили либо в южных регионах России, либо на Украине. Именно там чумаками именовали возниц: в Крым и на Дон они возили хлеб, а оттуда соль и рыбу. И продавали все это, кстати, сами.… …   Русские фамилии

  • чумак — возчик, виноторговец, солеторговец Словарь русских синонимов. чумак сущ., кол во синонимов: 3 • виноторговец (2) • …   Словарь синонимов

  • ЧУМАК — Чумак, крестьянин. 1665. Арх. VI, 1, 85 (пр.). Савка Чумак, мещанин гадяцкий. 1672. Ю. З. А. IX, 962 …   Биографический словарь

  • ЧУМАК — ЧУМАК, чумака, муж. Встарину на Украине крестьянин, возивший на волах в Крым и на Дон на продажу хлеб и привозивший оттуда для продажи соль и рыбу. «Тянулись нескончаемою вереницею чумаки с солью и рыбой.» Гоголь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧУМАК — ЧУМАК, а, муж. В старое время на Украине: крестьянин, занимающийся перевозкой и продажей соли, рыбы, хлеба и других товаров. | прил. чумацкий, ая, ое. Ч. обоз. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЧУМАК — в Малороссии крестьянин, промышлявший извозом соли и разных товаров; чумаки со своими волами были единственным средством для торгового транспорта; с проведением железных дорог промысел этот совсем заглох. Полный словарь иностранных слов, вошедших …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ЧУМАК — за солью едет. Одесск. О Млечном Пути. КСРГО. Пускать чумака в глаза кому. Пск. Обманывать кого л. СПП 2001, 80 …   Большой словарь русских поговорок

  • чумаків — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • чумаків — ко/ва, ко/ве. Прикм. до чумак 1). || Належний чумакові …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»