-
1 анафема
1) анатема, церковна клятьба;2) (бранное слово) анахтема. Преданный -ме - клятований, виклятий. -ский - анахтемський, гаспидський.* * *церк.ана́фема, ана́тема, ана́хтема -
2 Земля
1) (земной шар) земля;2) (вещество; прах) земля;3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].* * *астр.Земля́ -
3 земля
1) (земной шар) земля;2) (вещество; прах) земля;3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].* * *Iземля́; (земельный надел; почва, грунт) ґрунт, -у; ( о веществе) землю́ка, торж. персть, -ті; ( приусадебный надел) помі́рок, -ркуIIдо \земля ли́, к \земля ле́ — ( книзу) до землі́, додо́лу
( буква) земля́ -
4 песнопение
1) церковна пісня, церковний спів, святе поспів'я;2) ліричний спів, вірш (похвальний) и вірша (похвальна).* * *2) ( торжественное стихотворение) урочи́стий ві́рш3) ( поэтическое творчество) пое́зія -
5 Надвое
нрч.1) надвоє, на(в)піл; срв. Пополам. [Розрізала надвоє (Брацл.). Завіса церковна роздерлася надвоє (Куліш)];2) (двусмысленно) двозначно, двоїсто. Бабушка (старуха) -вое сказала (гадала) - надвоє баба ворожила: або вмре, або буде жила; не так буде, як баба каже; казала бабусенька: «одно з двох: або так, або не так»; правду казала баба, коли не брехала; сліпий казав: «побачимо» (Приказки).
См. также в других словарях:
Церковна — Село Церковна укр. Церковна Страна УкраинаУкраина … Википедия
церковна громада — див. громада церковна … Словник церковно-обрядової термінології
церковна заборона — див. заборона церковна … Словник церковно-обрядової термінології
церковна ієрархія — див. ієрархія церковна … Словник церковно-обрядової термінології
церковна нагорода — див. нагорода церковна … Словник церковно-обрядової термінології
церковна скринька — див. скринька церковна … Словник церковно-обрядової термінології
церковна завіса — див. завіса … Словник церковно-обрядової термінології
церковна тайна — див. тайна … Словник церковно-обрядової термінології
громада церковна — Те саме, що парафія 2 … Словник церковно-обрядової термінології
заборона церковна — Різновид покути заборона молитися під час богослужіння в храмі вірних разом з усіма вірними або й узагалі відвідувати богослужіння, яку Церква накладає на вірного за особливо тяжкі гріхи … Словник церковно-обрядової термінології
ієрархія церковна — Форма особливої участі й відповідальності в управлінні Церквою, яка базується на законодавчо й богословськи зієрархизованій участі у священстві Ісуса, виражена в ступенях: архиєрей ієрей диякон … Словник церковно-обрядової термінології