Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Церковна

  • 1 анафема

    1) анатема, церковна клятьба;
    2) (бранное слово) анахтема. Преданный -ме - клятований, виклятий. -ский - анахтемський, гаспидський.
    * * *
    церк.
    ана́фема, ана́тема, ана́хтема

    Русско-украинский словарь > анафема

  • 2 Земля

    1) (земной шар) земля;
    2) (вещество; прах) земля;
    3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;
    4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);
    5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;
    6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;
    7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;
    8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].
    * * *
    астр.
    Земля́

    Русско-украинский словарь > Земля

  • 3 земля

    1) (земной шар) земля;
    2) (вещество; прах) земля;
    3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;
    4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);
    5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;
    6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;
    7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;
    8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].
    * * *
    I
    земля́; (земельный надел; почва, грунт) ґрунт, -у; ( о веществе) землю́ка, торж. персть, -ті; ( приусадебный надел) помі́рок, -рку

    до \земля ли́, к \земля ле́ — ( книзу) до землі́, додо́лу

    II
    ( буква) земля́

    Русско-украинский словарь > земля

  • 4 песнопение

    1) церковна пісня, церковний спів, святе поспів'я;
    2) ліричний спів, вірш (похвальний) и вірша (похвальна).
    * * *
    1) пі́сня; ( пение) спі́в, -у, спі́ви, -вів; ( гимн) гі́мн, -у
    2) ( торжественное стихотворение) урочи́стий ві́рш

    Русско-украинский словарь > песнопение

  • 5 Надвое

    нрч.
    1) надвоє, на(в)піл; срв. Пополам. [Розрізала надвоє (Брацл.). Завіса церковна роздерлася надвоє (Куліш)];
    2) (двусмысленно) двозначно, двоїсто. Бабушка (старуха) -вое сказала (гадала) - надвоє баба ворожила: або вмре, або буде жила; не так буде, як баба каже; казала бабусенька: «одно з двох: або так, або не так»; правду казала баба, коли не брехала; сліпий казав: «побачимо» (Приказки).

    Русско-украинский словарь > Надвое

См. также в других словарях:

  • Церковна — Село Церковна укр. Церковна Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • церковна громада — див. громада церковна …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковна заборона — див. заборона церковна …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковна ієрархія — див. ієрархія церковна …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковна нагорода — див. нагорода церковна …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковна скринька — див. скринька церковна …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковна завіса — див. завіса …   Словник церковно-обрядової термінології

  • церковна тайна — див. тайна …   Словник церковно-обрядової термінології

  • громада церковна — Те саме, що парафія 2 …   Словник церковно-обрядової термінології

  • заборона церковна — Різновид покути заборона молитися під час богослужіння в храмі вірних разом з усіма вірними або й узагалі відвідувати богослужіння, яку Церква накладає на вірного за особливо тяжкі гріхи …   Словник церковно-обрядової термінології

  • ієрархія церковна — Форма особливої участі й відповідальності в управлінні Церквою, яка базується на законодавчо й богословськи зієрархизованій участі у священстві Ісуса, виражена в ступенях: архиєрей ієрей диякон …   Словник церковно-обрядової термінології

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»