-
1 Снҍцер
Снҍце\/р\/ [ В оригіналі пропущене початкове с.], ваятел -
2 лисица
цер -
3 лиса
цер -
4 церий
-
5 карцер
карцер (-ру). [Ворожила йому нулі, єдиниці, карцер та инші шкільні біди (Васильч.)]. Исправительный -цер - карний карцер. Отвести в -цер - відпровадити до карцеру. Посадить в -цер - завдати до карцеру кого. Строгий -цер - тяжкий карцер.* * *ка́рцер -
6 казачий
козачий, козацький, (принадл. ему) козаків (-кова, -кове). [Сонце гріє, вітер віє на степу козачім (Шевч.). Козацька шапка. Козакова пшениця]. -чий офицер - козацький офіцер. -чья стрижка - чуб по-козацьки. -чий урядник - козацький підофіцер. По-казачьи - по-козачому.* * *коза́чий, коза́цький -
7 нижний
1) (находящийся внизу, на низу, идущий по низу) долішній, (редко) нижній. [Долішня частина п'єдесталу (Л. Укр.). Гості ідуть у дім долішнім входом (Л. Укр.). Долішня часть села (Франко). Емблеми горішнього і долішнього Єгипту (Л. Укр.). Не випрохав нижнього, не випросиш вищого (Номис)]. -ний конец стола - долішній кінець (край) столу (стола). -няя конечность - долішня кінцевина (кінцівка). -ний Новгород - Нижній Новгород. Гласные -него подъёма - голосні долішнього підняття (піднесення). -нее окно - долішнє вікно. -няя палата (в англ. парламенте) - нижня (нижча) палата. -няя полка шкафа - долішня полиця шахви (зап. шафи). -ний Рейн - долішній Райн. Верхнее, среднее и -нее течение реки - горішній, середній і долішній біг ріки (річки). -ний этаж - долішній поверх;2) (находящийся под низом, исподний) спідній. [Спіднє жорно (Франко). Слабенький промінець висвічує на підлозі крізь спідню щілину зачинених дверей (Крим.). Закопилила спідню губу (Н.-Лев.)]. -нее бельё - см. ниже -нее платье б. -нее платье - а) (брюки) штани (-нів), (юбка) спідниця; б) (исподнее) спідня одежа; (кальсоны) спідні (-ніх) (штани), сподні (день), підштанки (-ків). -ние слои почвы - спідні шари ґ[г]рунту. -няя челюсть - спідня щелепа;3) (низовой) низовий. -ние города - низові міста, міста в пониззі (ріки, річки). -няя путина - плав (плавба) за водою;4) (низший) нижчий. -ние присутственные места - нижчі урядові установи. -ний чин, устар. - нижчий чин (-на), (рядовой) рядовий (-вого), рядовий (простий) солдат, (унтер-офицер) унтер-офіцер, (зап.) підофіцер (-ра). -ние чины - нижчі чини.* * *1) ни́жній; (прям.: находящийся внизу) до́лішній\нижний ее окно́ — ни́жнє (до́лішнє) вікно́
\нижний ий реги́стр — муз. ни́жній регі́стр
\нижний ий чин — воен. дорев. ни́жній чин
2) (исподний) спі́дній, ни́жній\нижний ее белье — спі́дня біли́зна (оде́жа), біли́зна
-
8 антисанитарный
-ая, -ое, мн. ч. -ые прил. цевр-цер сөргч, цевр-цер эвдгч, цевр-цеерт харш -
9 гигиена
-ы, сущ. ж. I, мн. ч. нет әрүн цевр, цевр-цер; соблюдать гигиену цевр-цер бәәх -
10 карантин
-а, сущ. м. II цер, карантин; устанавливать карантин цер тәвх -
11 опрятный
-ая, -ое, мн. ч. -ые прил. цевр-цер, дигтә-тагта; опрятный ученик цевр-цер сурһульч -
12 штуцер
bean, choke нефт., connection, fitting, nipple, sleeve, union* * *шту́цер м.
( место соединения) (connection) point, (pipe) connection, union; (особ. для резиновых шлангов) couplingвсё соедине́ние осуществля́ется с по́мощью шту́церов, рассчи́танных на тру́бы диа́метром … — all connections are by means of unions taking … dia piping [tubing]* * * -
13 всасывающий штуцер
усмо́ктувальний шту́церРусско-украинский политехнический словарь > всасывающий штуцер
-
14 выкидной штуцер
викидни́й шту́цер -
15 маслопроводящий штуцер
оливопровідни́й шту́церРусско-украинский политехнический словарь > маслопроводящий штуцер
-
16 пароприёмный штуцер
пароприйма́льний шту́церРусско-украинский политехнический словарь > пароприёмный штуцер
-
17 регулирующий штуцер
реґулюва́льний шту́церРусско-украинский политехнический словарь > регулирующий штуцер
-
18 фонтанный штуцер
фонта́нний шту́церРусско-украинский политехнический словарь > фонтанный штуцер
-
19 штуцер
техн.шту́цер- выкидной штуцер
- маслопроводящий штуцер
- пароприёмный штуцер
- регулирующий штуцер
- фонтанный штуцер -
20 всасывающий штуцер
усмо́ктувальний шту́церРусско-украинский политехнический словарь > всасывающий штуцер
См. также в других словарях:
Цер — Цер, укреп. город в уделе Неффалима (Нав 19:35), находившийся между Циддимом и Хамафом. Его точное местонахождение неизвестно … Библейская энциклопедия Брокгауза
цер — порода дуба , цслав., русск. цслав. церъ, сербск. цслав. церь τερέβινθος, болг. цер порода дуба , сербохорв. це̏р, род. п. цѐра, словен. cèr, род. п. сerа, чеш., слвц. сеr. Из лат. cerrus вид дуба ; см. Мi. ЕW 28; Бернекер I, 122 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Цер — Sp Cèras Ap Цер/Cer L kk. Serbijoje … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
ЦЕР-ШКА — или тер+шка ж. новг. череп. терешек, бабочка, мотылек. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
церёшка — сущ., кол во синонимов: 1 • церешка (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
церёшка — (мотылёк) (Даль) … Словарь употребления буквы Ё
церієвий — а, е. Прикм. до церій … Український тлумачний словник
церієвмісний — а, е. Який містить церій … Український тлумачний словник
церієвмісність — ності, ж. Властивість за знач. церієвмісний … Український тлумачний словник
Цер — (скала, утес) (Нав.19:35 ) из укрепленных городов колена Неффалимова … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
Цер — (скала) (Нав.19:35 ) аналог. Адама,а … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.