-
1 Хиба
Хиба точїю кромҍ -
2 хиба
астр.; матем.; физ. дефе́кт, недоста́ток ( погрешность) -
3 качаться
качиваться, качнуться хитатися, хитнутися, схитнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, колих[в]атися, (с)колихнутися, киватися, кивнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися. [Іде і не схитнеться (Київ). Голова, схитнулась, коса розвинулась (Рудан.). Кожна гілка сколихнулась (Грінч.). Кулак упав парубкові на шию важко - голова хильнулась набік (Грінч.). Яка ти бліда і страшна - аж хиляєшся (Г. Барв.). Глечик схитнувся і впав (Звиног.). Ой п'є Байда та й кивається (АД.)]. -ться (в люльке гамаке, на качелях и т. п.) - колих[с]атися (-шуся, -шешся), колихнутися, гойдатися, гойднутися, (сильно) вихатися, вихнутися. [А на вітах гойдаються нехрищені діти (Шевч.). Що гойднеться (павук), то нитка порветься (Л. Укр.)]. -ться от ветра (о растениях) - хитатися, хитнутися, гойдатися, гойднутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, коливатися, киватися, кивнутися, (о флаге) маяти. [Хитнувся вперед, немов верба од вітру (Коцюб.). Вітер повіває, сосна ся хиляє (Гол.). Очерет кивається над водою (Харківщ.). Прапори маяли од вітру (Київ)]. -ться от неустойчивости - хитатися, (с)хитнутися, хибатися, (с)хибнутися. [Пливе човен води повен, коли б не схитнувся (Пісня). Дошка хибається, не ступайте на ню (Звиног.). Човен хибається (Звиног.)]. Лодка -тся на волнах - човен гойдається (хитається) на хвилях. Маятник -тся - вагало хитається. Итти, -чаясь из стороны в сторону (о больном, пьяном) - іти хиляючись (коливаючись). Качающийся - що хитається, гойдається и т. д.* * *несов.; сов. - качн`уться1) (в гамаке, на качелях) гойда́тися, гойдну́тися; хилита́тися, хилитнутися; ( колыхаться) колиха́тися, колихну́тися, хиба́тися, хибну́тися, хи́бати, хибну́ти; ( колебаться) колива́тися, коливну́тися; ( шататься) хита́тися, хитну́тися2) (несов.: при убаюкивании) колиса́тися3) ( о маятнике) колива́тися, коливну́тися, хита́тися, хитну́тися -
4 колебаться
колебливаться, колебнуться коливатися, хитатися, хитнутися, похитнутися, схитнутися, колихатися, колихнутися, зрухнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, хибатися и хибати, хибнутися, схибнутися, (качаться) гойдатися, гойднутися. [Синє море хитається (Сл. Гр.). Поспільство наше буде ще хитатись (Куліш). Хилитаються тіні (Коцюб.). Будівля світова страшно хилиталась (Рудан.). Човен хибається (Звин.). Полиця хибає - вже не стоїть (Сл. Гр.)]. -баться от ветра - коливатися, колихатися, хилитатися, хилятися, движіти (-жу, -жиш), маяти и (редко) маятися, (качаться) гойдатися від вітру. [Ой, у полі билинонька колихається (Хведор.). На вікнах хилитались од вітру білі завіси (Коцюб.). Ледве що маяла шата прозора (Л. Укр.). Листя на осиці движить та й движить (Звин.)];2) -баться (перен.: быть в нерешительности) - вагатися (гал. вагуватися), хитатися, хилятися. [Гордій трохи постояв, подумав, він вагався (Грінч.). Ми хиталися, ми вагалися і повернулися в цей бік (Грінч.). Старий зразу вагувався, чи приносити цілу кварту (горілки) (Франко)]. -ться в своём решении, в своих намерениях - вагатися (хитатися) в своїй постанові, в своїх намірах. -ться между кем, чем - хитатися (вагатися, хилятися) (по)між ким, чим. [Поет хитається між надією та зневір'ям (Єфр.). Україна поміж Татарвою й Литвою хилялася (Куліш). Він не хилявся між навіянням традиції, своєю поганою вдачею та випадковими причіпками (Ніков.)]. -блясь - вагаючись; хильцем. [Сірі люди, що йдуть хильцем то за одним, то за другим дурисвітом (Єфр.)]. Не -блясь - не вагаючись; без намислу. [Без намислу на чільнім місці сів (Л. Укр.)].* * *несов.; сов. - колебн`уться1) колива́тися, коливну́тися; хита́тися, хитну́тися; колихатися, колихну́тися, хилита́тися, хилитну́тися; хиба́ти, хибну́ти, несов. хиля́тися2) (несов. перен.: быть неустойчивым) колива́тися, хита́тися3) (несов. перен.: испытывать неуверенность) вага́тися; диал. вагува́тися -
5 недостаток
1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].* * *1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ностіза \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак
нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́
2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча\недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів
3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у\недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру
-
6 недочёт
1) (недостача) недолік (-ку), (дефицит) недобір (-бору). [Думав, заробив на ярмарку, аж виходить, що грошей недолік (Звин.). Продав на десять карбованців, а в кешені тільки вісім: два карбованці недобору (Крим.)];2) (недостаток, порок) хиба, вада. [Громадські хиби (Рада)];3) (в работе) хиба, огріх (-ху).* * *недо́лік, -у; ( погрешность) хи́ба, о́гріх, -у и огрі́х; (недостаток, изъян) ва́да -
7 шататься
несов.; сов. - шатн`уться1) хита́тися, хитну́тися, хилита́тися, хилитну́тися; хиба́тися, хибну́тися; хили́тися; несов. хиба́ти, диал. хиля́ти2) (несов.: бродить без дела, слоняться) тиня́тися, ве́штатися, шве́ндяти, шве́ндятися, шала́тися, таска́тися, тяга́тися, волочи́тися, вала́ндатися, ника́ти, сновига́ти; диал. ми́катися, валаса́тися; ( беспокоя открыванием дверей) ри́патися -
8 дефект
дефект, недостача (р. -чі), хиба, вада, ґан(д)жа (р. -(д)жі), ґанч (р. -чу), (психич.) забурення.* * *дефе́кт, -у, ва́да, ґандж, -у и -і, ґа́нджа -
9 качество
1) якість (-кости); (признак) прикмета, прикметність; (достоинство) вартість (- тости). [Психологія займається якістю вражінь (Франко). Гарних якостей у його більше, ніж негарних (Київ). Розмовляли про високі душевні прикмети його (Коцюб.). Збірником своїх поезій показав і свої гарні прикмети, і хиби (Єфр.). Для збільшення якої-небудь прикметности вживається… (Н.-Лев.). Мораль його - непевної вартости (Крим.)]. -тво продукта - ґатунок (-нку), якість, добротність, вартість, сила чого. [Сукно (вино и т. п.) гарного ґатунку. Бахмутське залізо - не такої сили, як сибірське (Звин.). Сукно - високої вартости (Крим.)]. По -ву - якістю, ґатунком, на якість, своїми прикметами, своєю добротністю, вартістю, силою. Заботиться не о -ве, а о количестве - дбати не по якість, а про кількість; дбати не про те, яке воно, а скільки його. В -ве кого, чего - за кого, за що, як(о) хто, як що. [Викликають мене в суд за свідка (як свідка) (Київщ.). Моя скриня за стіл править (Г. Барв.)];2) (народное: недостаток) хиба. За ним, кажись, никаких -честв нет - здається, він нічим негарним не прикмічений. От нея все -ва - від неї все лихо.* * *я́кість, -костів ка́честве кого-чего — як хто-що, за ко́го-що
-
10 минус
1) мат. - а) (сщ.: знак) мінус (-са); б) (нрч.: без) мінус що, без чого;2) (перен.: отрицат. сторона) мінус, хиба, вада.* * *мі́нус -
11 невольный
1) (несвободный) невільний, без волі. Гость - -ный человек, - где посадят, тут и сядет - гість - невільник: де посадять, там і сиди (Номис);2) (подневольный) підневільний, поневільний, приневільний, невільний, (вынужденный) силуваний, (принудительный) примусовий. -ный брак - поневільний (силуваний, примушений) шлюб; срв. Насильный. -ная работа - підневільна (приневільна, силувана, примусова) праця, праця з примусу;3) (действующий без намерения; непроизвольный) мимовільний, несамохітні[и]ий, (неумышленный) невмисний, ненавмисний, незумисний. [Свою мимовільну дрож він складав на змучене і ослаблене тіло (Франко). Мимовільна усмішка (Крим.). Несамохітний рух (Корол.). Невмисна хиба (Куліш). Моє становище незумисного підглядача здалося мені не зовсім зручним (Корол.)]. -ный вздох - мимовільне зідхання. -ная досада - мимовільна досада. -ный свидетель - мимовільний свідок.* * *1) неві́льний; ( случайный) мимові́льний\невольныйая ложь — неві́льна брехня́
\невольныйый свиде́тель — мимові́льний свідок
2) (непроизвольный) мимові́льний; ( бессознательный) несвідоми́й, позасвідо́мий\невольныйое движе́ние — мимові́льний (несвідо́мий, позасвідомий) рух
\невольныйый вздох — мимовільне зітха́ння
3) ( вынужденный) ви́мушений, мимові́льний\невольныйая поса́дка самолёта — ви́мушена (мимовільна) поса́дка літака́
-
12 несовершенство
недосконалість, (необработанность) необробленість, невикінченість, невивершеність, недовершеність (-ости); (из'ян) вада, (недостаток) хиба. [Мене вражала недосконалість братня (Л. Укр.). Недосконалість цукроварницьких лабораторій (Мінц.). Невивершеність стилю й форми (Крим.). Я люблю цю повість, з усіма її вадами й хибами (Грінч.)].* * *недоскона́лість, -лості -
13 неудобство
невигода, незручність, (редко) недогода, недогідність (-ности); (недостаток) хиба, вада; см. ещё Неудобность. [Араби користуються чужою монетою і не добачають собі в тім ніякої невигоди (Крим.). Готовий поділяти з своєю добродійкою всі невигоди вигнання (Ор. Левиц.). Власними боками зазнати всіх невигод містечкового балагули (М. Левиц.). Жити в таких невигодах так довго - без теплої страви, у безнастанній журбі (Маковей). Місто найшвидше денаціоналізується; коли ця незручність є в нас, то… (Грінч.). Недогода (недогідність) централізації - в тому, що… (Н.-Лев.)]. Не испытывать ни малейшего -ства - не зазнавати (не відчувати) (ані) найменшої невигоди (незручности). Причинять, причинить -ство кому - завдавати, завдати невигоди (незручности) кому, наробити невигоди кому. Представлять (иметь) свои -ства - мати свою невигоду (незручність), мати свої невигоди (незручності). Это представляет большие -ства - це чинить великі невигоди, в цьому є велика невигода (незручність).* * *1) незру́чність, -ності; (отсутствие комфорта, неуютность) неви́гідність, неви́года2) ( неловкость) незру́чність, ні́яковість, -вості и нія́ковістьчу́вствовать \неудобство во пе́ред кем — почува́ти себе́ незру́чно (ні́яково) пе́ред ким
-
14 норов
1) (обычай) звичай (-чаю). Что город, то -ров - що край, то й звичай; що криниця, то й водиця; всяк молодець на свій взірець; у вас, у Київі, мруть, - до нас ховати не везуть (Приказки);2) (характер) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів), (обычно) вдача; срв. Нрав 1. [(Жінка) норовом страшенно непокірна (Куліш). В удови два норови, а в удівця - немає й кінця (Приказка)]. Крут -вом кто - круту (сувору) вдачу має хто; срв. Норовистый. Вести (подводить), подвести кого под свой -ров - натягати, натягти кого на свій копил, підтягати (перегинати), підтягти (перегнути) кого під свій норов. -ров не боров, на убой не откормишь - хоч яка лиха людина, та тобі не скотина: на заріз не відгодуєш. -ров на -ров не приходится - норов на норов не прийдеться;3) (у лошади и перен.) норов. [Норов - не хвороба, а тільки хиба деяких коней (Корольов)]. Лошадь с -вом - норовистий кінь. Женщина с -вом - жінка з норовом, норовиста жінка, норівниця (М. Вовч.).* * *1) но́ров, -у; но́рови, -вів; ( характер) вда́час \норов вом — з но́ровом
2) ( обычай) зви́чай, -чаю; но́ровчто го́род, то \норов в — посл. що край, то й зви́ча́й; що голова́, то й ро́зум; що крини́ця, то й води́ця; що ха́тка, то і́нша га́дка
-
15 ошибка
помилка, о(б)милка, похибка, хиба. [Ортографічні помилки, похибки. Помилка за фальш не йде = -ка в фальшь не ставишся]. По -ке - у помилку, помилкою; см. Ошибочно. Он сделал это по -ке - він зробив це в помилку, помилково, помилкою, помилившись. Вводить (ввести) в -ку - змиляти, змилити кого, призводити, призвести кого до помилки, приводити, привести яа завід. Впадать (впасть) в -ку - допускатися, допуститися помилки. См. Ошибаться. -ка в счёте - рахункова помилка. -ка за -кой, -ка на -ке - помилка за помилкою, помилка на помилці. Вкралась -ка - трапилася помилка.* * *по́милка и поми́лка; по́хибка -
16 погрешность
огріх, прогріх, помилка, обмилка, хиба, похибка. Маленькая -ность - огрішок (-шка). [Не вельми-то великий огрішок, що не так сказав]. Типографская -ность - друкарська похибка, помилка.* * *1) погрі́шність, -ності; (оплошность, промах, упущение) о́гріх, -у и огрі́х; ( ошибка) поми́лка и по́милка, хи́ба, по́хибка2) мат. и пр. по́хибка, погрі́шність3) (грех, проступок) про́гріх, прогрі́шення -
17 порок
1) порок, опорок (-ку), гріх (-ха). Бедность не -рок - бідність не опорок. Он коснеет в -ке - він мерзіє в гріхах;2) (недостаток) вада, ґанджа (-джу), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), хиба, догана, пригана, (гал.) сказа. [А що мені за догана, що я руда та погана (Чуб.)]. Лошадь без -ка - кінь без вади, без хиби і без вади, без догани. Бичевать -ки и недостатки - картати вади й хиби. [Ювенал вогнем обурення картав вади своїх сучасників (Єфр.)]. Иметь -рок - мати ґандж, ґандж[ч]увати на що. [Кінь як сокіл і ґанчу не має (Рудан.). Ґанчує на ногу кобила (Канів.)].* * *1) ( изъян) ва́да, ґандж, -у (м.) и -і (ж.); ( недостаток) хи́ба; ( дефект) дефе́кт, -у\порок се́рдца — мед. ва́да се́рця
поро́ки ре́чи — дефе́кти мо́ви
2) ( разврат) розпу́стапогря́знуть в поро́ке — погру́знути (загру́знути) в розпу́сті
-
18 промах
Промашка хиба, прогріх (-ріху). -мах сделать - см. Промахиваться, промахнуться. Парень не -мах - хлопець не дурень, маху (хиби) не дасть. Стрелять без -ха - стріляти не хиблячи, не хибити стріляючи. Не делающий -ха - нехибний. [В нас руки мужні, в нас мечі нехибні (Куліш)].* * *по́хибка, про́мах, -у; про́машка и прома́шка; ( ошибка) по́милка и поми́лка -
19 трясти
1) трясти́, труси́ти; (дёргать, встряхивать) ті́пати; ( тормошить) термо́сити, то́рсати; ( шатать) хиба́ти2) (стряхивать, вытряхивать) труси́ти\трясти я́блоню — труси́ти я́блуню
3) ( вызывать дрожь) трясти́, труси́ти; ( о лихорадке) ті́пати -
20 шатать
несов.; сов. - шатн`утьхитати, хитну́ти, хилита́ти, хилитну́ти; хиба́ти, хибну́ти; несов. диал. хиля́ти
См. также в других словарях:
хиба — разве , южн., зап. (Даль), укр. хиба. Вероятно, из польск. сhуbа возможно, разве только . Далее см. хибать … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Хиба — в исламском праве подарок, безвозмездная передача какой либо вещи в собственность другого человека. Условием хибы является иджаб (заявление о передаче вещи в подарок) и кабул (заявление о принятии подарка). Относительно хибы в Коране прямого… … Ислам. Энциклопедический словарь.
ХИБА — Подарок, дар. Синонимы: Буляк, Наиля, Нафиля, Хадия, Гатия. Татарские, тюркские, мусульманские женские имена. Словарь терминов … Словарь личных имен
ХИБА — нареч., южн., зап. нешто, разве, ли, или, ужли, неужто, будто. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
хиба — предл, кол во синонимов: 4 • или (24) • неужто (22) • нешто (6) • разве … Словарь синонимов
хиба́ра — ы, ж. разг. Небольшой убогий домик, лачуга. Вправо за [реку] Орлик шли мелкие хибары слободы. Лесков, Несмертельный Голован. Хибара, которую занимал Юдкин хозяин, состояла из двух половин, разделенных сенями с земляным полом. Гл. Успенский, День… … Малый академический словарь
хиба — и, ж. 1) Недогляд, помилка і т. ін. в чому небудь; недолік. 2) Негативна риса, ознака і т. ін. кого , чого небудь. 3) діал. Фізична вада, дефект. || Несправність … Український тлумачний словник
хиба — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
хиба — часц., прыназ. хіба, няўжо, толькі … Старабеларускі лексікон
хиба́рка — и, род. мн. рок, дат. ркам, ж. уменьш. к хибара; то же, что хибара. Маленькая, в два окна, хибарка, в которой жил дед, стояла на окраине города. М. Горький, В людях … Малый академический словарь
биха — хиба … Краткий словарь анаграмм
