ХВОРОБА

хвороба

חוֹלִי ז' [ר' חוֹלָאִים]

1) General subject: disease, illness, infirmity, malady

2) Jocular: pip

liga, slimība, kaite

-ы θ. (διαλκ.)

βλ. хворь.

1) malattia, acciacchi (pl.)

2) (fig.) guaio (m.)

haigus; tõbi

ж обл. см. хворь

хвороба (общества)

מַדווֶה ז' [ר' מַדווִים]

gener. tõbi

•

- вибрационная болезнь

1) заразливий, заразний, заметливий, пошесний, чіпкий, перехідний. [Холера дуже заразна (Вовч. п.). Хороба заразлива. (Франко). Є хвороби пошесні, або заразливі (Кор.). Він (страх) стає чіпкою пошестю (Коцюб.). Кажуть, що віспа перехідна хвороба (Чигир. п.)]. -ная болезнь - заразлива (заразна, пошесна и т. д.) хороба или зараза, пошесть (-сти);

2) (переносно: увлекательный) заразливий, заметливий. [Не знали ви веселого сміху, заметливого реготу (Н.-Лев.)]. Дурные (плохие) примеры -тельны - за поганим прикладом і сам споганишся; лихий призвід - людям заохота; старі крутяться, а молоді учаться (Номис).

* * *

Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];

2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.

3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.

* * *

виснажливий, виснажний, знесильний. [Виснажна праця (Крим.)]. -ная болезнь, лихорадка - виснажлива (виснажна) хвороба, пропасниця.

* * *

изнурить кого чем виснажувати и виснажати, виснажити, знесилювати, знесилити, (измаривать) зморювати, зморити, виморювати, виморити кого чим, (о мн.) повиснажувати, познесилювати, поз[пови]морювати кого чим; срвн. Истощать, Измождать, Истомлять. [І глянувши на людей, змилосердився, що вони так зморені (Єв.)]. -рять тело - виснажувати тіло. -рять плоть постом - знесилювати плоть (тіло) постом, постуванням. -рять здоровье - виснажувати (своє) здоров'я. Болезнь -рила его - хвороба виснажила, знесилила його. -рять лошадь - виснажувати, зморювати, перетомляти, перенатужувати коня. -рять налогами - виснажувати, стягати податками кого. [Подушним дуже стягають людей (Кам'ян. п.)]. -ться - виснажуватися и виснажатися, виснажитися, бути виснаженим, знесилюватися, знесилитися, бути знесиленим, з[ви]морюватися, зморитися, виморитися, бути змореним. -рить кого, -ться работой - спрацювати кого, спрацюватися, струдити кого, струдитися, знесилити (виснажити) працею кого, знесилитися (виснажитися) працею. -рять, -ться дорогой - здорожувати кого, здорожуватися, сов. здорожити кого, здорожитися. [Здорожив худобу (Кам. п.). Вона в дорозі не виспалась, дуже здорожилась, була роздратована (Н.-Лев.)]. -рять, -ться недостатком питания - захарчовувати кого, захарчовуватися, сов. захарчувати кого, захарчуватися. -рять, -ться постом - спощувати кого, спощуватися, сов. спостити, споститися, (о мног.) поспощувати кого, поспощуватися. [Ми поспощувались (Берд. п.)]. Изнурённый - виснажений, знесилений, зморений, (о мн.) повиснажувані, познесилювані, позморювані, (работой) спрацьований, струджений, (дорогой) здорожений, (недостатком питания) захарчований, (постом) спощений.

* * *

несов.; сов. - изнур`ить

исказить

1) (уродовать) спотворювати, спотворити, калічити, покалічити, скалічити, казити, сказити, показити, (обезображивать) знекрашувати, звекрасити кого, що. [Віспа спотворила їй обличчя (Київ). Хвороба покалічила йому сустави на пальцях (Київ). Не навчившися добре чужої мови, калічать її (Харківщ.)]. Злоба -зила ему лицо - злоба спотворила (перекривила, скривила, викривила, сказила) йому обличчя;

2) (извращать слова, мысль и т. п.) перекручувати, перекрутити, калічити, перекалічити слова, думку. [Не перекручуй моїх слів, бо я не говорив такого (Харківщ.). В дописові перекручено факти (Київ). Перекладач зовсім перекрутив авторову думку (М. Грінч.)]. -жать истину - перекручувати, нівечити, калічити правду. Искажаемый - спотворюваний, калічений, перекривлюваний, скривлюваний. Искажённый - спотворений, покалічений, скалічений; знекрашений; викривлений; перекручений. [Тіні, спотворені місячним сяєвом (Л. Укр.). Дзеркало, що показує скривлену твар (Єфр.). Це якийсь перекручений варіянт дуже відомої пісні (Київ)].

* * *

несов.; сов. - исказ`ить

1) ( извращать) перекру́чувати, перекрути́ти, викривля́ти, ви́кривити

2) (обезображивать, уродовать) спотво́рювати, спотво́рити; ( калечить) калі́чити, покалі́чити и скалі́чити; ( искривлять) скривля́ти и скри́влювати, скриви́ти, криви́ти, покриви́ти, перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти, викривля́ти, ви́кривити; диал. кази́ти (кажу́, ка́зиш)

клептоманія, крадіжка хвороба, крадіжна слабість (-бости).

* * *

1) лівий бік (р. боку);

2) виворо[і]т (-роту), спід (р. споду), низ (-зу): срвн. ещё Изнанка;

3) неправда; срвн. ещё Кривда;

4) (политич.) лівість (-вости), лівина, лівизна. Прикрывать правый уклон -ною фразы - приховувати правий ухил лівістю (лівизною) фрази. Он отличается -ною взглядов - він відомий з лівости (лівизни) поглядів. Детская болезнь -ны - дитяча хвороба лівини (лівизни).

* * *

I. прлг.

1) (бойкий, удалой) - а) (о человеке) хвацький, моторний, голінний, бадьорний бадьористий, жвавий, бравий. -хой малый - моторний парубок (-бка), голінний хлопець, зух (-ха), козир (-ря), козак (-ка); срв. Лихач 1. [Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак (Котл.)]. -хой ездок - бравий їздець (-дця). -хое дело - молодецька справа; б) (о лошади) баский. [Поїхала в своїм ридвані баскими конями, як звір (Котл.)];

2) (худой, злой, злобный) лихий, злий; срв. Злой 1. [Як до тебе ходити, тебе вірно любити? В тебе батько лихий, в тебе мати лиха, і собаки лихі (Пісня). Злая доля (Шевч.)]. -хая болезнь - погана слабість, лиха (французька) хвороба, пранці (-ців). -хой глаз - лихе (урічливе, урічне) око. -хое дело - недобре діло, лихий учинок (-нку), злочинство. -хая сторона - лиха країна (сторона). -хой человек - лиха людина. -хим (благим) матом кричать - см. Мат. -ха беда почин - важко розгойдатися, а далі легко. -хое споро: не умрёт скоро - погань сивіє, та не старіє. -хое лихим избывается - на люту х(в)оробу лютий і вік. Тот не лих, кто во хмелю тих - хто п'є та спить, той не грішить;

3) (сердитый) злий, лихий, лютий, сердитий на кого. За что до нас ты лих? - за що (чого) ти злий (лихий) на нас? За що на нас ти злуєш?

II. сщ.

1) (злой дух) нечистий, нечиста сила, лихий, дідько; см. Дьявол и Чорт;

2) (враг) ворог, лиходій (-дія), напасник.

* * *