Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

Усик

  • 1 вус

    = вусик
    ru\ \ [lang name="Russian"]ус, усик
    en\ \ whisker
    fr\ \ \ [lang name="French"]whisker, poil
    ниткоподібний кристал, що має майже ідеальну кристалічну ґратку (практично відсутні дислокації) і високу міцність, близьку до теоретичної

    Термінологічний Словник "Метали" > вус

  • 2 даосизм

    ДАОСИЗМ (кит. - школа дао) - один з основних напрямів кит. філософії і традиційна релігія Китаю. В сучасній синології використовується традиційне для конфуціанства розрізнення філософського "дао цзя" та релігійного "дао цзяо" Д. В основі філософського вчення Д. лежить поняття "дао" як первісної, всеосяжної основи, субстанціального начала, загального закону спонтанного буття Всесвіту. "Дао" - єдине та нероздільне, однаково присутнє в усіх об'єктах (людях, речах) - як прекрасних, так і потворних. Для послідовників Д. "дао" - це безперервний потік метаморфоз-трансформацій; життя або смерть є лише одним з його фрагментів. З'єднання із цим потоком дарує мудрецю безсмертя. Необхідність дотримання природного закону "дао" виражена в концепції "недіяння" ("у вей") та "природності" ("цзи жань"), в основі якої лежить принцип заперечення штучного перетворення світу, яке призводить до порушень світової гармонії та, відповідно, виявляється в різних соціальних, економічних та політичних відхиленнях. Витоки Д. сягають давніх релігійних уявлень (магії, шаманства), філософське осмислення яких (серед. I тис. до н. е.) стало основою ідейної концепції цього напряму. Першозасновником Д. вважається міфічний імператор Хуан-ді. Оформлення ідей, які стали центральними для школи, приписується напівлегендарному мислителю Лао-цзи (VI - V ст. до н. е.), якого вважають автором трактату "Дао де-цзін" ("Канон "дао" та "де"). Його ідеї були розвинуті філософом Чжуан-цзи (твір "Чжуан-цзи", IV - III ст. до н. е.) і пізніше Ле-цзи (прибл. IV - III ст. до н. е.) та Хуайнань-цзи (Лю Ань, II ст. до н. е.). Д. справив значний вплив на різні галузі кит. культури (літературу, поезію, мистецтво); сприяв розвитку наукових знань (хімії, медицини). Вплинув на філософію Кореї, Японії.
    А. Усик

    Філософський енциклопедичний словник > даосизм

  • 3 лі

    ЛІ (кит. - принцип, закон, істина, атрибут) - 1) Одна з основних категорій кит. філософії, визначає ідею загального, універсального упорядкувального начала, закону, властивого Всесвітові, а також кожному об'єктові або явищу. У філософському сенсі зустрічається, починаючи з Мен Цзи, Мо-Цзи, Сюнь Цзи. Для Хань Фея Л. є загальною "культурою формування речей". 2) Етикет, церемонії, ритуали. Використовувалась у найстаріших пам'ятках "Ши цзин" та "Шу цзин" в значенні релігійних та придворних ритуалів, обрядів. Для Конфуція Л. означає комплекс ознак поведінки людини як на особистому, так і на державному рівні. Дотримання нормативного набору Л. є головним показником пристойності людини і основною характеристикою ідеального типу особи - цзюнь-цзи. В цьому значенні категорія Л. використовувалась представниками раннього конфуціанства, що дало привід для критики конфуціанців з боку інших філософських шкіл (моїзм, легизм, даосизм), які вбачали інші важелі регуляції поведінки людей в суспільстві. В таких творах кит. філософії, як "Лі Цзи", "Чжоу Лі" категорія Л. набуває значення соціального, етичного та загальнокультурного нормативу, стає в один ряд із категоріями "гуманність", "доброчесність" та ін.
    А. Усик

    Філософський енциклопедичний словник > лі

  • 4 неодаосизм

    НЕОДАОСИЗМ (кит. - вчення про потаємне) - прийнята в сучасній термінології назва кит. філософської школи сюань сюе (III - IV ст.). Для Н. характерне відродження ранньодаоської традиції шляхом синтезу з конфуціанською проблематикою та термінологією. Н. виник в умовах політичної нестабільності після падіння імперії Хань (III ст. до н. е. - III ст. н. е.) і став реакцією на ідеологічну монополію ханьського конфуціанства. В Н. виділяються два напрями: філософія "відсутності" і філософія "наявності"; предметом їх розбіжностей стало співвідношення "буття" і "небуття"; "наявності" та "відсутності". Згідно з філософією "відсутності", першоосновою світу є "небуття" ("Дао - це назва небуття"). "Небуття" безформне, чуттєво не сприймається; воно є субстанцією, яка первісна стосовно "тьми речей", або "буття". Мета "досконаломудрого" - осягнення "небуття" як основи всього існуючого Н. а противагу цьому представники філософії "наявності" єдиною дійсністю визнають "буття", або "тьму речей", які народжуються із самих себе, а не з абстрактного "небуття". Рух та зміни іманентні самим "речам", а не є результатом діяльності зовнішньої по відношенню до них субстанції. Філософія Н. становить опосередковану ланку між традиційною кит. філософією і буддизмом, який застосовував філософсько-релігійну термінологію, зрозумілу для китайців.
    А. Усик

    Філософський енциклопедичний словник > неодаосизм

  • 5 СПИСОК АВТОРІВ

    див. також _про словник
    [br]
    Аболіна Т.
    Аза Л.
    Александрова О.
    Алексюк І.
    Аляєв Г.
    Андреус А.
    Андрос Є.
    Андрущенко В.
    Арестова Н.
    Архипова Л.
    Бабій М.
    Бичко А.
    Бичко І.
    Білецький О.
    Білий О.
    Білодід В.
    Богачов А.
    Бойченко І.
    Бойченко М.
    Бойченко О.
    Бондар С.
    Боровицька О.
    Булатов М.
    Бургін М.
    Бучма О.
    Валявко І.
    Васильєв С.
    Васильченко А.
    Вільчинський Ю.
    Гардащук Т.
    Гвоздік О.
    Гломбік Ч.
    Головащенко С.
    Головко Б.
    Гомілко О.
    Гончаренко М.
    Горинь В.
    Горський В.
    Грабовський С.
    Гусєв В.
    Депенчук Л.
    Діденко В.
    Домбровський Б.
    Дондюк А.
    Єленський В.
    Єрмоленко А.
    Єфименко В.
    Заблоцький В.
    Забужко О.
    Завгородній Ю.
    Загороднкж В.
    Заїченко Г.
    Заславський І.
    Захара І.
    Ішмуратов А.
    Іщенко Ю.
    Йолон П.
    Йосипенко О.
    Йосипенко С.
    Канак Ф.
    Карагодіна О.
    Катусенко В.
    Катусенко С.
    Кашуба М.
    Кизима В.
    Кирик Д.
    Кисельов М.
    Кисельов С.
    Кисельова О.
    Кірюхін Д.
    Кіхно О.
    Кобець Р.
    Ковадло Г.
    Козловський В.
    Колодний А.
    Конверський А.
    Кохан Я.
    Коцюбинський В.
    Кошарний С.
    Кравченко О.
    Кравченко П.
    Крилова С.
    Кримський С.
    Крисаченко В.
    Кудря С.
    Кузнєцов В.
    Култаєва М.
    Лазоренко О.
    Левицька О.
    Левчук Л.
    Лисий І.
    Литвинов В.
    Лісовий В.
    Лобовик Б.
    Лосєв І.
    Лубський В.
    Лук М.
    Лук'янець В.
    Луцишина О.
    Любаш енко В.
    Любивий Я.
    Лютий Т.
    Лях В.
    Мадейків М.
    Мазепа В.
    Малахов В.
    Маленька Т.
    Менжуліна Л.
    Метельова Т.
    Микитенко Д.
    Множинська Р.
    Мозгова Н.
    Мойсеїв І.
    Молчанов І.
    Мороз О.
    Мулярчук Є.
    Навроцький В.
    Надольний І.
    Надольний М.
    Нестеренко В.
    Нечипоренко В.
    Нічик В.
    Озадовська Л.
    Омельянчик В.
    Орлова Т.
    Пазенок В.
    Пархоменко Т.
    Паславський І.
    Пашук А.
    Петров Є.
    Плющ Л.
    Поліщ ук Н.
    Попович М.
    Причепій Є.
    Пролеєв С.
    Решетник М.
    Рижко В.
    Ричка В.
    Рогович М.
    Розова Т.
    Руда Т.
    Савельєва М.
    Сатан О.
    Свириденко В.
    Сирдова О.
    Ситниченко Л.
    Сігов К.
    Скуратівський В.
    Соболь О.
    Сова А.
    Соловей-Гончарик Е.
    Стратій Я.
    Табачковський В.
    Танчер В.
    Ткачук М.
    Усик А.
    Фадєєв В.
    Федоренко Л.
    Филипович Л.
    Філіпенко Н.
    Хамітов П.
    Хоменко І.
    Цюрупа М.
    Чайка Т.
    Шалашенко Г.
    Швед З.
    Шинкаренко Л.
    Шинкаренко О.
    Шинкарук В.
    Шульга Р.
    Яроцький П.
    Ярошовець В.

    Філософський енциклопедичний словник > СПИСОК АВТОРІВ

  • 6 ці

    ЦІ (кит. - пар, повітря, ефір, подих, енергія, матерія) - одна з основних категорій кит. філософії, яка визначає ідею духовно-матеріальної субстанції з енергетичними та вітальними властивостями. Ц. - первісна матерія, що перебуває в хаотичній суміші елементів на першому етапі розвитку Всесвіту. Надалі, через дотримання світового "принципу" (лі) або "шляху" (дао), під впливом космічних сил (інь та ян) і "п'яти елементів" (у сін), Ц. заповнює собою "тьму речей". Про Ц. вперше згадується у текстах "Промови царств" (VIII ст. до н.е). Систематичне вчення про Ц. викладено в "Гуань-цзи" (IV - III ст. до н. е.), де Ц. тлумачиться як першочастки, що заповнюють світовий простір, а також як найдосконаліші витончені частки - цзін Ц., які створюють нематеріальну субстанцію людини. В "Чжуан-цзи" процес творення світоустрою подано як згущення та розрідження Ц. (синоніми життя та смерті). В XIX - XX ст. Янь Фу, Фен Юлань здійснили спробу співвіднести поняття Ц. з категоріальним апаратом західної філософії.
    А. Усик

    Філософський енциклопедичний словник > ці

См. также в других словарях:

  • Усик — Усик: Усик, Александр Александрович (р. 1987) украинский боксёр Усик, Василий Трофимович (1939 2006) советский боец и дзюдоист …   Википедия

  • усик — сяжок, ус, антенна Словарь русских синонимов. усик сущ., кол во синонимов: 3 • антенна (17) • сяжок …   Словарь синонимов

  • УСИК — УСИК, свертывающаяся спиралью часть стебля или листа, тонкая нитеподобная структура, используемая лазающими растениями для поддержки …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • Усик — (муж.) Утренний . Армянские имена. Словарь значений …   Словарь личных имен

  • усик — Видоизмененный побег винограда, возникающий из отклонившейся точки роста в симподиальных узлах, служащий для прикрепления побегов к опоре. [ГОСТ Р 52681 2006] Тематики виноградарство …   Справочник технического переводчика

  • Усик — УСАНОВ УСАТЫХ УСАЧЕВ УСЕНКО УСИКОВ УСИН УСИЩЕВ УСОВ УССАКОВСКИЙ УСИК УСКОВ УСЕНКОВ УСАТЮК УСАТОВ УСАСТОВ УС УСИК В основе всех фамилий лежит некрестильное имя или прозвище Ус и его производные Усач, Усатый. (У). Уссаковский польская фамилии с той …   Русские фамилии

  • УСИК — МССЖ УСИК Международный спортивный союз железнодорожников фр.: USIC, Union Sportive Internationale des Cheminots ж. д., организация, спорт, фр. МССЖ USIC …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Усик Суренович Арутюнян — арм. Հուսիկ Հարությունյան Армянский военный и политический деятель Дата рождения: 23 февраля 1945 …   Википедия

  • Усик Арутюнян — Усик Суренович Арутюнян арм. Հուսիկ Հարությունյան Армянский военный и политический деятель Дата рождения: 23 февраля 1945 …   Википедия

  • Усик, Александр Александрович — Александр Усик …   Википедия

  • Усик, Василий Трофимович — Эта страница требует существенной переработки. Возможно, её необходимо викифицировать, дополнить или переписать. Пояснение причин и обсуждение на странице Википедия:К улучшению/5 октября 2012. Дата постановки к улучшению 5 октября 2012 …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»