-
1 медный
мідяний, мідний, (редко) мідевий. [Його руки, наче залізні кліщі, крутили мідяні труби (Коцюб.). Знаю, як мідний шеляг (Номис)]. -ный блеск, мин. - мідяний блиск (-ку), блиск міди. [Мідяний блиск складається з міди та сірки: це багата на мідь руда (Троян.)]. -ная зелень - см. II. Медянка 4. -ный изумруд - аши[е]рит (-ту), діоптаза (-зи). -ный колчедан - мідяний іскриш (-шу), іскриш міди, халкопірит (-ту). -ный купорос - мідяний вітріоль (-лю), вітріоль міди, синій камінь (-меню), (гал.) синяк (-ку). -ная лазурь - азурит (- ту). -ные опилки - мідні трини, мідяна тирса (ошурка) (соб.), (диал.) шкремітки (-ток) (Шух.). -ная чернь - мідевий окис (-су), мідяний цвіт (-ту) (Троян.). -ный век - мідний (мідяний) вік. [(Овідій) прославив золотий вік і срібний, мідяний і героїзм залізного (М. Зеров)]. -ные деньги - мідяні гроші (-шей и -шів), мідяки (-ків); см. Медяк 2. Он учился на - ные деньги - він учився на мідяні (на малі) гроші (на мідяки); його наука мало варт. [На мідяні гроші слави добували (Номис)]. Это -ного гроша не стоит - це битого шага не варт. У него -ного гроша нет - він ламаного шага (шеляга) не має. -ный лоб (перен.) - дурень (- рня) міднолобий, мідне чоло.* * *мі́дний, мідяни́й -
2 гадюка
зоол. Vipera berus гадюка, (гал.) сорокуля; Vipera prester - пекельниця (Троян.); соб. гадюччя. Детёныш гадюки - гадюча (р. -чати), гадюченя (р. -няти).* * *гадю́ка, пога́нка; гали́ця -
3 двукрылый
дво(х)крилий. Двукрылое, зоол. - двокрилець. [Блохи будовою свого тіла подібні до двокрильців (Троян.)].* * *двокри́лий -
4 дентин
анат. дентин, зубовина, зубина. [Складаються зуби з дуже міцної матерії - дентину (зубини) (Троян.)].* * *анат.денти́н, -у, зубови́на -
5 древовидный
деревуватий, деревистий. [Деревувата папороть. Стебла трависті й деревисті (Троян,)].* * *бот.деревоподі́бний, деревува́тий, дереви́стий -
6 живчик
1) (о человеке) жвавий, моторний, непосидячий;2) (пульс) живчик;3) (нервное подёргивание) мишка, живчик. [Коло ока б'ють живчики (Коцюб.)];4) заплідник, заплідок (р. -дку). [Кліточки ці звуться «живчиками» (заплідниками) (Троян.)].* * *1) рыб. живе́ць, -вця́2) биол. жи́вчик, сперматозо́їд, ве́рчик3) перен. жи́вчик -
7 жидкий
1) рідкий (ум. ріденький, рідесенький). [Рідкого борщу наварила. Борода ріденька. Рідке сито]; (мало сгустившийся) молодий. [Тісто молоде - підсип ще борошна]; (о молоке) молоко пісне; о настое - рідкий (тонкий). [Чай дуже рідкий (тонкий). Мені наливайте чаю рідкого (тонкого), не густого];2) (противоположно к твёрдый) рідкий, текучий, пливучий, тічний, плинний, ливний, лійкий. [Міри рідкого (текучого, лійкого) (Шарко). Мед був густий, та як постояв коло грубки, зробивсь текучий (пливучий). Плинні тіла мають форму того посуду, в який їх налито (Троян.)]. Огненно-жидкий - огнисто-текучий (плинний). [Сонце перебуває в газовому і огнисто-текучому стані (Герин.)]. В жидком состоянии - в плинному (в текучому) стані; не замерзле, не ствердле;3) безсилий, кволий, щуплий.* * *1) рідки́й; ( мало сгустившийся) молоди́й2) ( бессильный) безси́лий, кво́лий;(слабый, тщедушный) слабки́й, слаби́й; (тонкий, непрочный - о постройке, мебели) хитли́вий, хитля́вий -
8 жидкость
1) (качество) рідкість (р. -кости);2) (вещество) рідина, течиво, плин (р. -ну), теч (р. -чи); водиця, -чка. [Висмикнула чіп, - прозора злотиста рідина цівкою впала на дно (Коцюб.). Вода - течиво. Рудий плин з неприємним духом, який звуть кам'яновугляним дьогтем (Троян.). Візьмемо тепер дві течі: одну густішу, а другу рідшу - молоко і воду. Пані дала йому порохна проти бліх та водиці проти тарганів. Повна шахва пляшок, і в кожній плящині инша водичка].* * *1) рідина́2) (качество, свойство) рі́дкість, -кості; безси́лість, -лості, кво́лість; сла́бкість, сла́бість, -бості -
9 золотоносный
золотодайний, золотоносний, золотнистий. [Золотодайні піски (Троян.)].* * *золотоно́сний -
10 известняк
минер. вапняк (-ку). [Вапняк дуже твердий камінь, здебільшого ясно-сірого кольору (Троян.)].* * *мин.вапня́к, -у -
11 испарять
испарить випаровувати, випарити и випарувати що з чого, (улетучивать) вивітрювати, вивітрити. [Живе срібло випаровують і таким чином добувають чисте золото (Троян.)]. -ться -1) випаровуватися, випаруватися з чого; (улетучиваться) вивітрюватися, вивітритися;2) (переносно: исчезать) ушиватися, ушитися, іти, піти з димом, здиміти. [А тільки гроші в громаді платити, він зараз ушивається (Херс.)]. Водка -ряется - горілка видихається. Моментально -рился - як здимів, ніби вода вмила його; враз ушився. Испаряемый - випаровуваний, (прилаг.) випарний. Испарённый - випарений, випаруваний, (улетучившийся) вивітрений, вивітрілий.* * *несов.; сов. - исп`аритьвипаро́вувати, -ву́ю, -ву́єш, ви́парувати, -рую, -руєш -
12 камбиальный
камбіяльний. -ный слой - камбіяльний шар, м'язка. [Шар цих кліточок зветься камбіяльним шаром, або камбієм (м'язкою) (Троян.)]. -ное кольцо дуба - побіл (-лу).* * *бот.камбіа́льний -
13 клевер
бот. Trifolium конюшина, конячина, горішок (-шка), горішина, (зап.) комана, команка, команиця. [Малий Мирон любить упиватися солодким запахом росистої конюшини (Франко). На цім боці на толоці жовта команиця (Гол.)]. -вер белый, Trifolium repens L. - біла конюшина, білий горішок, сіре зілля, лишки. -вер красный, Trifolium pratense L. - червона конюшина, івасик, в'язіль (-зіля), дятловина, троян (-на), трой-зілля. -вер горный, Trifolium montanum - куряча лапка.* * *бот.конюши́на -
14 кокон
кокон (-ну и -на), опряд (-ду), опрядок (-дка), замоток (-тка), гніздечко, капшучок (- чка), (у муравья) подушка. [Вийшовши з опряду, самичка незабаром зносить свої яєчка (Троян.)]. Завивание -на (у шелков. червя) - опрядання. Завивать -кон - опрядатися, прясти опряд (опрядок).* * *ко́кон -
15 копытные
зоол. копитники (-ків), копитасті (-тих). [Відділ копитників (Троян.)].* * *в знач. сущ., зоол.копи́тні, -их -
16 корневище
бот. кореняк (-ка), коренище. [Коренище глухої кропиви велике (Троян.)].* * *бот.кореневи́ще -
17 крапчатый
крапчастий, крапчистий, крапелястий, крапастий, краповий, краплистий, цятатий, горошковий, зозулястий, (редко) мушковий, семенастий. [Мачок крапчастий і повненький (Глібов). У зозульки крапчасті ніжні квіточки (Троян.). Листя на йому крапелясте, буцім хто по зеленому полю крейдою побризкав (Кон.). Хто червоного пояса продає, а хто крапового пояса хоче (М. Вовч.). Дві великі подушки у краплистих темних пошивках (М. Вовч.). Хустки повелися мушкові (Борзенщ.). Оту зозулясту курку піймай (Грінч.). Семенастий півник (Сл. Гр.)]. Лошадь -тая (в горчице) - гречкою всипаний (у гречці) кінь. [Коненя мале, сухе… аж гречкою всипане (Рудч.)].* * *крапча́стий, крапли́стий -
18 кристаллизировать
-ся и Кристаллизовать, -ся кристалізувати, -ся, (сов.) скристалізувати, -ся, кришталювати, -ся, (сов.) скришталювати, -ся, кришталити, -ся, (сов.) закришталити, -ся, (о воде) стрілкуватися. [Багато тіл під час випарування розчинів осідають, або, як кажуть, кристалізуються (Троян.). Сніг кришталиться (Київщ.). Сироп уже закришталився (Черкащина)]. Кристаллизованный - кристалізований, криштальований, скристалізований, скриштальований.* * *кристалізува́ти -
19 крупнозернистый
крупнистий, крупкий, (о соли) дрібкова, дрібковата, дрібчаста, цупка сіль; (о песке) шорсткий, жорсткий (пісок); (о злаках) ядренистий, ядерний, ядрений; (о камнях) грубозернястий, крупкий. [Жито густеє, колосистеє, ядренистеє (Пісня). Грубозернясті пісковики (Троян.)].* * *грубозерни́стий -
20 куб
I. 1) (арифм., алг.) куб (-ба). Куб числа - куб числа. Возвышать в куб - підносити до куба (до третього степеня), кубувати;2) (геом. тело) куб (-ба). Куб дров - куб (кубічний сажень (-жня)) дров;3) (сосуд) куб; (перегонный) (а)лембик (-ка). [Переганяють воду в особливих приладах, які звуть лембиками (Троян.)]. Пить воду из -ба - пити воду з куба. Куб кровососный, мед. - банька.II. Куб, бот. Indigofera tinctoria L. - індиґо (-ґа); (краска) калія.* * *I1) мат. и пр. куб2) ( кубический метр) кубоме́тр; ( дров) складоме́трII( сосуд) кубIII бот.інди́говець, -вця, індигофе́ра
См. также в других словарях:
ТРОЯН — город в центральной части Болгарии, на р. Осым. 25 тыс. жителей (1992). Машиностроение, фармацевтическая, деревообрабатывающая промышленность. Ремесла. Бальнеологический курорт. Близ Трояна Троянский монастырь (16 в.) … Большой Энциклопедический словарь
троян — сущ., кол во синонимов: 8 • бог (375) • бэкдор (5) • вирус (48) • прир … Словарь синонимов
троян — а, м. thériaque f. нарк., угол. Опий. Балдаев. Лекс. Мокиенко 2000: троя/н. Ср. Терияк, Тоян … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Троян — (англ. trojan) троянский, троянец, имеющий отношение к Трое Содержание 1 Топоним 1.1 В Болгарии … Википедия
Троян — ТРОЯНОВ ТРОЯНСКИЙ ТРОЯН Троян, или Траян, древнерусское нецерковное имя. Предполагают, что Траян был славянским божеством. Имя от императора Траяна, который был обожествлен римлянами; стало быть, отголосок древнеримского культа. На старой Украине … Русские фамилии
Троян — Sp Trojãnas Ap Троян/Troyan L C Bulgarija … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
Троян (село) — Село Троян Троян Страна БолгарияБолгария … Википедия
Троян (святой) — Троян (ум. 533) епископ Сентский. День памяти 30 ноября. Святой Троян (Trojan), или Тройен (Troyen) был сыном отца еврея и матери арабки. Он принял христианство и был хиротонисан во священника. Впоследствии он стал епископом города Сент, Франция … Википедия
ТРОЯН Иван Иванович — (1898 1944) участник Движения Сопротивления во Франции, русский морской офицер, эмигрант. Сражался в составе Интербригады в Испании. Казнен фашистами … Большой Энциклопедический словарь
ТРОЯН (город) — ТРОЯН, город в центральной части Болгарии, на реке Осым. Население 22,7 тыс человек (2004). Машиностроение, фармацевтическая, деревообрабатывающая промышленность. Ремесла. Бальнеологический курорт. Близ Трояна Троянский монастырь (16 в.) … Энциклопедический словарь
Троян (город) — Город Троян Троян Герб … Википедия
