Телець

См. также в других словарях:

• телець — I льця/, ч., заст. Теля, молодий бичок. •• Золоти/й теле/ць книжн. золото, гроші; влада золота, грошей. II льця/, ч. Одне з дванадцяти сузір їв зодіаку …   Український тлумачний словник

• Телець — іменник чоловічого роду сузір я …   Орфографічний словник української мови

• телець — іменник чоловічого роду, істота теля книжн …   Орфографічний словник української мови

• уньць — телець, бичок …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• овьнъ — ОВЬН|Ъ (35), А с. 1.Баран, овен: вирьникѹ взѧти •з҃• || вѣдеръ солодѹ на не(д)лю. оже ѡвьнъ. любо полоть. РПр сп. 1285–1291, 616б–в; закланъ бы(с) ѡвенъ и, пасхѹ створше, изидоша (τὸ πρόβατον) ГА XIV1, 60г; о вѡлѣхъ и о ѡвнѣхъ ѹбивающихсѧ. Аще… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• Nominalia of the Bulgarian khans — The Nominalia of the Bulgarian khans (Bulgarian: Именник на българските ханове) is a short manuscript containing the names of some early Bulgar rulers, their clans, the year of their ascending to the throne according to the cyclic Bulgar calendar …   Wikipedia

• Namensbuch der bulgarischen Khane — Seite aus der Auflistung der bulgarischen Khane (heute im Staatlichen Historischen Museum Moskau). Das Namensbuch der bulgarischen Khane, auch Auflistung der bulgarischen Khane genannt (bulgarisch Именник на българските ханове) ist ein… …   Deutsch Wikipedia

• арганьскъ — (2*) пр. к арганъ: горе почивающи(м) на одрѣ(х) слоновы(х). и снѣдающи(м) козлища и телца ѡ(т) млека. и плещющи(м) къ гл҃су арганьску. ГБ XIV, 102в; лютѣ почивающимъ на ѡдрѣ[х] слоновы(х). и ѡбьѣдающисѩ на постелѩхъ свои(х) и снѣдающе козлища. и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• бити — БИ|ТИ (547), Ю, ѤТЬ гл. 1. Бити (что л.), въ (что л.), (чем л.) о (что л.) ударять, колотить, стучать: и мол˫ащас˫а и вельми плачющас˫а и главою часто о землю биюща. ЖФП XII, 45в; да аще не стѩжеши кротости тако ѥси ˫ако коузнець би˫а цатоу… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• благодѣльныи — (1*) пр. Полезный: дѣломъ руку члвч(с)ку камен бо изва˫авше... богы наре(к)сте. и та(к) лучшии телець ѡ(т) стадъ поемше. или ино что ѡ(т) бл҃годѣлны(х). животенъ. (εὐπρεπεστάτων!) ЖВИ XIV XV, 113г …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• волоуи — (11) пр. Относящийся к волъ: не съгла(с)нъ съходъ волоуи и быволъ. и ˫арьмничь. и онагрь. СбТр XII/XIII, 111 об.; въ мѣ||хы волоу˫а ПрЛ XIII, 64б в; а Ѥгоуптѩне псь˫а лица и волоу˫а главы, идолы наричю(т) (βουκεφάλους) ГА XIII XIV, 41г …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)