Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ТУАПСЕ

  • 1 Туапсе

    Универсальный русско-английский словарь > Туапсе

  • 2 Туапсе

    n
    geogr. (г.) Tuapse

    Русско-латышский словарь > Туапсе

  • 3 Туапсе

    (РФ, Краснодарский край) Tuapse

    Русско-английский географический словарь > Туапсе

  • 4 Туапсе

    Новый русско-английский словарь > Туапсе

  • 5 Туапсе

    Русско-английский словарь Wiktionary > Туапсе

  • 6 Туапсе

    Американизмы. Русско-английский словарь. > Туапсе

  • 7 (г.) Туапсе

    Универсальный русско-английский словарь > (г.) Туапсе

  • 8 г. Туапсе

    abbr
    gener. Tuapse

    Универсальный русско-немецкий словарь > г. Туапсе

  • 9 из-за

    I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;
    2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.
    II. см. под Из.
    * * *
    предл. с род. п.
    1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́над

    из-за грани́цы — з-за (із-за) кордо́ну

    из-за двере́й — з-за (із-за) двере́й

    из-за крыш — з-за (із-за, з-по́за, з-по́над) дахі́в

    из-за кусто́в — з-за (із-за, з-по́за, з-по́між) кущі́в

    из-за о́блака — з-за (із-за, з-по́за, з-над, з-по́над) хма́ри

    из-за угла́ — см. угол 2)

    2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)

    из-за вас — че́рез вас

    из-за отсу́тствия — че́рез відсу́тність

    из-за сла́бости — че́рез сла́бість, по сла́бості

    из-за со́бственной неосторо́жности — че́рез вла́сну необере́жність

    из-за чего́ — че́рез що

    ссо́ра из-за пустяка́ — сварка за дурни́цю

    3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́ди

    из-за куска́ хле́ба — ра́ди (зара́ди) шматка́ (куска́) хлі́ба

    Русско-украинский словарь > из-за

  • 10 истощать

    I. и Истощаться (стать тощим) схуднути, змарніти, (изнемочь) охлянути, охлясти, винидіти, (о мн.) похуднути, помарніти, поохлявати, похлясти. [Відімкнули келію, а той чернець зовсім винидів (Казка)].
    II. истощить
    1) кого (сделать тощим) - худити, схудити, (о мн.) похудити кого. [Нащо ви схудили вола отако? (Кам. п.). Геть похудив коні (Берд. п.)];
    2) кого, что (изнурять) - виснажувати и виснажати, виснажити, висиляти, висилити, стягувати и стягати, стягти, стягнути, (о мн.) повиснажувати, повисиляти, постягати, (работой ещё) виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати, випрацювати кого, що; см. Изнурять. [Я- б вам порадив покинути як-найшвидше наше Туапсе, доки малярія вас не виснажила (Крим.). Марусю діти стягли, а свекруху - життя (Гр. Григ.)]. -щать землю, почву, поле - виробляти, виробити, виснажувати, виснажити землю, ґрунт, поле. [Виробили так землю, що вже нічого не родить (Сл. Гр.)]. -щать кого налогами - виснажувати, стягувати и стягати, збезсилювати, збезсилити податками кого. -щить государственную казну - виснажити державну скарбницю. -щить кошелёк - спорожнити, вичерпати гаманець. Пост -щает - піст виснажує, збезсилює. Тяжёлая работа -щила его силы - важка праця виснажила його (йому) силу, важка праця висилила його;
    3) (издерживать) витрачати и витрачувати, витратити (гроші, майно), (шутл. о деньгах) вишептати; см. Издерживать;
    4) (о запасах, средствах: вычерпывать) вичерпувати, вичерпати (запаси, засоби); см. Исчерпывать. -щить терпение - а) (кому) вичерпати чию терпеливість, (простов.) урвати терпець кому; б) (своё) вичерпати терпіння, терпець (свій). -щить свои силы - вичерпати свої сили или виснажитися. [Там спочивають ті, що вичерпали сили (Кн. Іова)]. -ться -
    1) возвр. з. виснажуватися, виснажитися, висилятися, висилитися, (работой) вироблятися, виробитися, спрацьовуватися, спрацюватися, випрацюватися, (отощевать) охлявати, охлянути, охлясти, (о скоте, почве ещё) перепастися. [Робітники працюють, робоча сила виснажується (Азб. Ком.). Виробився чоловік (Зміїв. п.). Виробилась земля (Грінч.)];
    2) витрачатися, витратитися, пере[ви]водитися, пере[ви]вестися, (шутл. о деньгах) вишептуватися, вишептатися; см. Издерживаться;
    3) (иссякать) вичерпуватися, вичерпатися, кінчатися, кінчитися. [Творчість народня, кажуть, вичерпується останніми часами (Єфр.)]. Средства наши начинают -щаться - засоби наші починають вичерпуватися. Терпение моё -щилось - терпіння моє вичерпалось, (простовато) у мене ввірвався терпець. Истощённый -
    1) (от Истощить) - виснажений, висилений, (работой ещё) вироблений, спрацьований; (о домаш. животн. ещё) роблений; витрачений, вичерпаний;
    2) (от Истощиться) виснажений, охлялий; см. Истощалый. [Увесь організм знесилений, виснажений (Кон.). Сіре виснажене обличчя (Черкас.)]. -ный болезнью - виснажений хоробою, (зап.) схорований. -ный плохим питанием - захарчований. -ная земля - виснажена, вироблена, перепала земля.
    * * *
    I несов.; сов. - истощ`ить
    1) висна́жувати, ви́снажити; (изнурять работой; делать неплодородной - о почве) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити
    2) ( исчерпывать) виче́рпувати, ви́черпати, висна́жувати, ви́снажити
    II
    (сов.: похудеть) сху́днути; ( ослабеть) охля́ти (охля́ну, охля́неш), охля́нути, мног. похля́нути; перепа́стися, -паду́ся, -паде́шся; ( осунуться) змарні́ти, ви́снажитися

    Русско-украинский словарь > истощать

  • 11 нерв

    1) анат. nervus - нерв (-ва), (соб., фам.) нерва (ж. р.). [Нерви Приходенков далі не видержали, він почав ридати (Кониськ.). Мої нерви, немов чули здалека дотик оливця (Франко). По моїх напружених нервах ударила хвиля рідних, близьких мені звуків (Коцюб.). Під грім од повстань од всіх своїх нервів у степ посилаю - поете, устань! (П. Тичина). Нерва розходилася, нерва мене мучить (Київ)]. Нерв глазной (n. ophthalmicus) - очний нерв. Нерв лицевой (n. facialis) - лицевий нерв. Нерв лучевой (n. radialis) - променевий (радіяльний) нерв. Нерв оптический (n. opticus) - зоровий (оптичний) нерв. Нерв седалищный (n. ischiadicus) - сідничний нерв. Возбуждать, дразнить -вы - зворушувати (дратувати, дражнити) нерви кому, нервувати кого. [Зелена цибуля дражнила наркотично нерви й апетит (Н.-Лев.)]. Воспаление -вов - неврит (-та); см. Неврит. Расстраивать, расстроить -вы - псувати, зіпсувати (собі) нерви. Расстройство -вов - знервування, знервовання. [Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.)]. Человек с расстроенными -вами - людина з зіпсованими (хворими) нервами, знервована людина, (с расстроенными в конец, совершенно -вами) людина украй (геть) знервована. [Геть знервований Химченко не міг працювати гаразд (Крим.)];
    2) (перен.) нерв (-ва), (букв. пульс) живчик (-ка). [О, Агамемноне, великий, дуко! ти, нерве й косте грецької країни, ти серце наших військ! (Куліш)]. Движущий нерв - рушійний нерв;
    3) бот. - жилка, (диал.) хробор (-ра), жигаль (-ля).
    * * *
    анат., перен.

    де́йствовать на \нерв вы кому́ — нервува́ти кого́, ді́яти на не́рви кому́

    игра́ть на \нерв вах чьих — гра́ти на не́рвах чиї́х

    трепа́ть (мота́ть) \нерв вы кому́ — ша́рпати (тріпа́ти) не́рви кому́

    Русско-украинский словарь > нерв

  • 12 Портовой

    портовий. [Туапсе має колись статися великим портовим городом (Кримський)].

    Русско-украинский словарь > Портовой

См. также в других словарях:

  • Туапсе — город, р.ц., Краснодарский край. Основан в 1864 1870 гг. как Вельяминове кое укрепление, названное в честь генерала А. А. Вельяминова (1785 1838), который командовал в этом р не русск. войсками. Укрепление и возникшее при нем селение в 1916 г.… …   Географическая энциклопедия

  • Туапсе — город (с 1896) в России, Краснодарский край, порт на Чёрном море. Железнодорожная станция. 65,8 тыс. жителей (1998). Машиностроительные, судоремонтные, судомеханические, нефтеперерабатывающие заводы; обувная фабрика; пищевкусовая промышленность.… …   Энциклопедический словарь

  • ТУАПСЕ — ТУАПСЕ, порт и приморская климатическая станция на восточном берегу Черного моря под 48° 17 с. ш. и 39° 6 в. д. на правом берегу р. Туапсинки. Ущелье р. Туапсе идет от перевала на главном Кавказском хребте и заканчивается у моря широкой… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ТУАПСЕ — город (с 1896) в Российской Федерации, Краснодарский кр., порт на Черном м. Железнодорожная станция. 64,9 тыс. жителей (1993). Машиностроительный, судоремонтный, судомеханические, нефтеперерабатывающие заводы; обувная фабрика; пищевкусовая… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ТУАПСЕ — ТУАПСЕ, город (с 1896) в Краснодарском крае, порт на Чёрном море. Ж. д. станция. 65,8 тыс. жителей (1998). Машиностроительный, судоремонтный, судомеханический, нефтеперерабатывающий заводы; обувная фабрика; пищевкусовая промышленность. Историко… …   Русская история

  • Туапсе — Туапсе, город в Краснодарском крае, центр Туапсинского района, в 439 км к западу от Краснодара. Расположен на берегу Туапсинской бухты Чёрного моря, окаймлённой предгорьями Большого Кавказа. Морской порт. Железнодорожная станция. Узел… …   Словарь "География России"

  • туапсе — сущ., кол во синонимов: 3 • город (2765) • город ветров (2) • порт (361) Словарь синонимов ASIS …   Словарь синонимов

  • Туапсе — іменник середнього роду місто в Росії …   Орфографічний словник української мови

  • Туапсе — У этого термина существуют и другие значения, см. Туапсе (значения). Город Туапсе Флаг Герб …   Википедия

  • Туапсе — город, районный центр в Краснодарском крае; находится на побережье Черного моря в устье одноименной реки. Район нынешнего размещения города был заселен древними греками еще с 5 го века до н.э. по 5 й век н.э. Здесь находился древнегреческий город …   Топонимический словарь Кавказа

  • ТУАПСЕ — город, р. ц. Краснодарского края РСФСР. Порт на Черном м., пром. центр, ж. д. ст. На 1 янв.1972 54 т. ж. (в 1897 1,4 т. ж., в 1923 11 т. ж., в 1939 30 т. ж., в 1959 37 т. ж., в 1970 51 т. ж.). Возник вокруг укрепления Вельяминовского (назв. в… …   Советская историческая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»