-
1 иноходец
ступак, шлапак, винохід, однохожий кінь. [Осідлали коня-винохода і поїхали собі (ЗОЮР)].* * *ступа́к, -а, однохо́жий кінь (род. п. коня́); диал. винохі́д, -хо́да -
2 ступня
-
3 конь
1) (зоол.) кінь (р. коня, зв. коню, мн. коні, -ней), (стар.) комонь; ум.-ласк. коник, коничок (-чка), кониченько, конячка, коненя (мн. конята, коненята); ув. коняка; (пренебр.) шкапа, шкапіка, шкапина, соб. кінва и коньва (Звин.); (резвый) баско, громак; (ратный) румак, бахмат; (дрянной) пакінь (-коня), шевляга; (дикий) дичко, тарпан (-на), (необъезж.) неук; (шагистый) ступак; (имеющий большую гриву) гривань, гривач, довгогривець; (белый с чёрными или рыжими пятнами) таркач; (гнедой) гнідан[ш], гнідко; (вороной) воронько, воронець (-нця). [Швидше, коню, швидше, коню, поспішай додому (Шевч.). Ой у мене був коняка, був коняка-розбишака (Щоголів). Під ним коник вороненький насилу ступає (Шевч.). Під ним кониченько сильне дужий (Пісня). Та купуй уже, купуй, - славная конина! (Рудан.). Війна гогоче, комоні ржуть, грохочуть тулумбаси (Куліш)]. Дарёному коню в зубы не смотрят - дарованому коневі зубів не лічать. Был конь, да изъездился - був кінь та з'їздився. Конь прядёт ушами - кінь стриже вухами. Гарцовать на коне - конем вигравати. На коне, на конях - конем, кіньми, кінно. [Кожен міщанин повинен служити кінно й оружно (Куліш). Слуги їдуть кінно округ воза (Куліш)]. Конь о четырёх ногах да спотыкается - кінь на чотирьох та й то спотикається. Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй - куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом; коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє) (Приказки). С чужого -ня среди грязи долой - з чужого воза й серед болота злазь (Приказка). Чешись конь с -нём, а свинья с углом - знайся кінь з конем, а віл з волом (Приказка);2) конь водный - см. Гиппопотам;3) (рыба) см. Конёк 6;4) (в шахм. игре) коник.* * *кінь, род. п. коня́по ко́ням!, на́ конь! — ( военная команда) на коня́!, на ко́ней!
ход конём — шахм., перен. хід коне́м
-
4 мельница
1) млин (-на). [«Де горить?» - «На степку коло млинів» - «Чиїх млинів?» - «Не знаю: чиїсь вітряки» (Звин.)]. -ца верхняя, нижняя - горовий, низовий млин. -ца ветряная - вітряк (-ка), (ум. вітрячок (-чка)), вітряний млин; (голландск. системы) кругляк, (немецк. сист.) ступник (-ка). [Край ниви стоять вітряки (Коцюб.)]. -ца водяная - водяний млин, (млин-)водяк (-ка), гребляний (гребльовий) млин, (небольшая) млинок (-нка), (диал.) млиниця; (с наливным колесом) корчак (-ка), корочний млин; (с подливным колесом) підспідник, підсубійник, підсубійок (-бійка), підсубійний млин; (действ. только в половодье) вешняк (-ка); (у берега реки: на Днестре) байдак (-ка). [Люди коло ставу млини будували (Рудан.). На цьому ставку колись був млин-водяк (Переясл.). Два млини гребльових, а два вітряних (Март.). Пускаєте воду на колеса млинів-вешняків (Куліш)]. -ца конная (или воловья) топчак (-ка), топчій (-чія), (конная) ступак, ступчак. [Топчемося, наче воли на крузі в топчаку (Кониськ.)]. -ца кофейная - млинок (до кави). [Купив млинок до кави (Марков.)]. -ца крупичатая (крупичатка) - питель (-тля), питльовий млин. [Мельник привик до тукотання питля (Франко)]. -ца крупяная (крупорушка) - см. Круподёрня. -ца мукомольная, хлебная - млин. -ца паровая - паровий млин. -ца пильная - см. Лесопильня. -ца пловучая - (на)плавний млин, плавак, пливак, гончак, (на лодках) лодяк (-ка). -ца ручная - ручний млин, жорно и (чаще, мн.) жорна (-рен). [Мав жорна, що руками хліб мелють (Чуб. II)]. -ца сукновальная - валюша, (реже) фолюша; срв. Сукновальня. Поехать, пойти на -цу - поїхати, піти до млина. Место, бывшее под -цей - млинисько, млинище;2) см. Пустомеля.* * *млин, -а; ( ветряная) вітря́к, -а -
5 стопа
стапа; ступак; ступня; сцірта* * *I жен.II поэт. стапа, -пы жен. III жен. IV (сосуд) уст. чара, -ры жен.плоская стопа мед.
— пляскатая ступня
См. также в других словарях:
ступак — пака, ч. Св. Ступак; загнути верхній край лопати, в який упираються ногою при копанні … Словник лемківскої говірки
Ступаківка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
ступаківський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Ступак, Кирилл Сергеевич — Кирилл Сергеевич Ступак В 2009 году … Википедия
СТУПАК — Сергей (терск.) начальник повстанческой организации в 1920 1926 годы, действовавший на Тереке совместно с кабардинским партизанским отрядом атамана Темиркана Шибшева. Штаб С ка долгое время находился в предгорьях, недалеко от ст. Зольская и… … Казачий словарь-справочник
ступак — а/, ч., рідко. 1) розм. Загнутий верхній край лопати чи заступа, в якого упираються ногою, коли копають. 2) Кінь, що йде ступо/ю. 3) розм. Вид грубого взуття … Український тлумачний словник
Ступак — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
ступак — 1 іменник чоловічого роду верхній край лопати рідко ступак 2 іменник чоловічого роду, істота кінь рідко … Орфографічний словник української мови
Ступак, Владимир Павлович — (р. 22. 01. 1936) Род. в г. Амвросиевск Донецкой обл. в семье рабочего. Окончил Таганрогский радиотехн. институт (1966). Был членом КПСС (с 1960). Служил в Сов. Армии (1955 86); майор в отставке. Работал на предприятиях Ростова на Дону (1986 91) … Большая биографическая энциклопедия
Кесаманли, Фагам Пашаевич — Фагам Паша оглы Кесаманлы Fəhəm Paşa oğlu Kəsəmənli 200px Вечер, посвященный 80 му юбилею Фагама Пашаевича Дата рождения: 19 апреля 1932(1932 04 19) (80 лет) Место рождения … Википедия
Holy blood — Годы 1999 настоящее время Страна … Википедия
