СКН-

нидіти, скніти, чевріти, животіти, (пребывать) тривати в чому. [Грішник сто раз коїть лихе і триває в йому (Біблія)]. -неть в невежестве - скніти (животіти, дубіти) в темряві. [Темрява, непросвітний морок, серед яких дубіє народ (Єфр.)]. -неть в пороках - мерзіти, тривати (шкарубіти) в мерзоті. [Пребезумний в беззаконії мерзіє, не творить благая (Шевч.)]. -неть во тьме предрассудков - тривати в темряві (у хащі) забобонів. Не живу, а -нею - не живу, а животію (нидію). Коснеющий - що нидіє, скніє, животіє, чевріє, триває в чому, (закосневший) заниділий, зачеврілий, задубілий, зашкарублий.

* * *

1) ( пребывать в состоянии застоя) ни́діти, скні́ти, шкару́бнути

2) (терять подвижность, гибкость, коченеть) дубі́ти, кля́кнути, закляка́ти

1) задимлюватися, закурюватися, братися димом, курявою;

2) см. Корпеть.

* * *

1) ( прозябать) животі́ти, скні́ти, ни́діти

2) ( корпеть) длубатися (в чому), скні́ти (над чим); (работать, напрягая зрение) слі́пати и сліпа́ти

1) (мучиться) мучитися, (редко) маячіти, (томиться) томитися, нудитися, світом нудити; (изнемогать) знемагати. С немилым жить, только -ться - з (за) нелюбом жити, тільки мучитися (нудитися); срв. Промаяться;

2) (прозябать, жить в тяжёлых матер. условиях) животіти, нидіти, скніти, бідувати, злиднювати. [Побіч жиють люди, брати її, і нидіють у темряві та злиднях (Коцюб.). І хліба у нас не було, на самій картоплі скніли (Дубенщ.)];

3) (в пляске) поволі крутитися.

* * *

прозябнуть

I. 1) (о семени: прорастать) кільчитися, накільчитися, проростати, прорости, (во множ.) покільчитися, понакільчуватися, попроростати;

2) (влачить жалкое существование) нидіти (-дію, -дієш), животіти, скніти, скліти, гибіти, дні терти, капаріти, хиріти, чевріти, чучверіти. [Нидієте, а не живете (Мирн.). Їй треба волі, инакше буде нидіти, не жити (Л. Укр.). Тяжкі обставини, серед яких довелось животіти в Росії українському письменству (Єфр.). Хто не сіє, той скліє (Номис). Держать ото мене на цепу, лежу я та гибію (Мирн.). Не живе, тільки дні тре (Номис). Не живеш, а капарієш (Липов. п.)].

II. Прозябать, прозябнуть - мерзнути, змерз(ну)ти, промерзати, промерзнути; (о мног.) померзнути, попромерзати. [Ізмерз, як пес].

* * *

несов.; сов. - проз`ябнуть

1) ( в семени растения) пророста́ти, прорости́, попророста́ти, кі́льчитися, покі́льчитися; (расти, произрастать) рости́ и зроста́ти, ви́рости

2) (несов.: влачить жалкое существование) животі́ти, ни́діти, скні́ти

1) (о ком-чём, по кому-чему) тужи́ти (за ким-чим, по кому-чому), нудьгува́ти, нуди́тися и нуди́тися (за ким-чим); ( томиться) скні́ти (за ким-чим); диал. банувати (за ким); ( впадать в уныние) удава́тися в ту́гу (за ким-чим)

2) (болеть, ныть) диал. ни́ти; (о сердце, груди) скні́ти, скі́млити

гроте́скный, гроте́сковый grotesk

* * *

<-ая, -ое>

прил grotesk

* * *

1) gener. grotesk

2) book. skurril

нареч ἀπάνθρωπα, ἐγκληματικά:

заныть занивати, занити, замлоїти. [Серце заниває - лихо чує. У грудях у мене щось болізно замлоїло].

* * *

несов.; сов. - зан`ыть

1) ни́ти (ни́ю, ни́єш), зани́ти; (о сердце, груди) скі́млити, заскі́млити, скні́ти, заскні́ти

2) ( начинать надоедливо жаловаться) ски́глити, заски́глити, ни́ти, зани́ти; ( начинать хныкать) скі́млити, заскі́млити

изныть занивати, занити, понивати, (томиться) нудитися, знудитися з (від) чого, за ким, за чим; см. ещё Томиться, Истомиться, Изгруститься. [Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе (Метл.). З-за тебе з жалю заниваю (Пачов.). Болять карі очі, серденько понило (Чуб. V)]. -вать от жары, от любви - мліти з спеки, з кохання. [Нехай душа болить і мліє з мук страшних (Самійл.). Росли і мліли на сонці розкішні сади (Н.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - изн`ыть

гнути спину, кряжити, горбатіти, сидіти (маком), (возиться) вовтузитися, морочитися, (впотьмах, напрягая зрение) сліпати коло чого, над чим.

* * *

1) неуцтво, невігластво, (гал.) іґноранція, (необразованность) неосвіченість, (неведение) невідання, (темнота) темність (-ности), темнота, темрява, (простота) простота. [Ретроградство та неуцтво (Грінч.). Темнота, невігластво (Доман.). Вбачались йому мілійони голоти, і темність, і вбожество їх (Самійл.). Злидні, темнота, чвари, насильство (Р. Край)]. -ство в чём - неуцтво (неосвіченість) у чому, в царині чого. Из -ства, по -ству - з неуцтва (з неосвічености и т. п.). Мрак (тьма) -ства - темрява неуцтва, темна неосвіта. Историческое -ство - неуцтво (неосвіченість) в царині історії. Крайнее -ство - крайнє (надмірне) неуцтво (невігластво). Учёное -ство - наукове неуцтво (невігластво). Коснеть, закоснеть (закоренеть) в -стве - скніти (животіти, нидіти, дубіти), задубіти (загрузнути, зашкарубнути) в неуцтві (в темряві);

2) (соб.: невежды) неуцтво, невігластво, неуки (-ків), невігласи (-сів), темнота, простота. [Дикунство та неуцтво бралися до своїх справ (Велз)];

3) (невежливость, невежл. поступок) неввічливість, незвичайність (-ости); см. Невежливость 2.

* * *

1) ( необразованность) неосві́ченість, -ності; ( культурная отсталость) те́мрява, темнота́ и темно́та; ( отсутствие знаний) не́уцтво; ( свойство невежды) невігластво

2) см. невежливость

1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];

2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);

3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);

4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).

* * *

нывать

I. 1) нити, занивати, скиміти, мліти, млоїти; (ломить) ломити що, ломотіти в чому; (болеть) боліти. [Груди не ниють мої (Грінч.). Натомлені приємно ниють ноги (М. Рильськ.). Годі оманою нити, серце моє молоде! (Сосюра). Серце стогне, душа мліє (Метл.). Голова боліла, скиміла (Крим.)]. Зуб ноет - в зубі скимить, зуб ниє (скимить). [Скимить у зубі (Верхр.)]. Сердце -ет - серце ниє (заниває, мліє, скимить). [Вийшла з села - серце ниє (Шевч.). Десь поїхав мій миленький, десь поїхав і немає, моє серце заниває (Пісня). Чого-ж у мене серденько і мліє, і болить? (Глібів). Серце стогне, скимить і рида (Крим.)]. Сердце -ет по родимой сторонке - серце ниє-нудьгує за рідним краєм. Ныть от времени до времени, слегка - понивати. [Понивало стиха в грудях (Васильч.)];

2) (хныкать, уныло жаловаться) скигляти, скімлити, скавуліти, (зап.) скуліти. [Скиглить, мов кривий цуцик (Номис). Не скигли, бо ти всіх побудиш (Шевч.). Повітові Гамлети, що скиглили по своїх кутках (Крим.). Чого скімлиш? аж набридло слухати! (Звин.)].

II. Ныть, сщ. - см. Ноющий (-щая боль).

* * *

1) ни́ти (ниє); (о сердце, груди) скні́ти, скі́млити, скимі́ти, -ми́ть, скимлі́ти

2) ( надоедливо жаловаться) ски́глити, ни́ти; ( хныкать) скі́млити

окостенеть

1) (обращаться в кост. вещество) костеніти, закостеніти, скостеніти, (о мн.) покостеніти;

2) (отвердеть) - см. Окоченевать. Окостенелый -

1) скостенілий, закостенілий;

2) (окоченелый) закляклий. См. Окоченеть.

* * *

несов.; сов. - окостен`еть

1) костені́ти, окостені́ти и закостені́ти и скостені́ти; ( коченеть) кля́кнути, покля́кнути, закляка́ти, закля́кнути, дубі́ти, задубі́ти и подубі́ти и поду́бнути

2) перен. костені́ти, закостені́ти, несов. зашкару́бнути; ( закосневать) закосніва́ти, закосні́ти, скні́ти, заскні́ти

1) (о семени: проростание) кільчення, проростання;

2) (переносно) нидіння, животіння, чевріння. [Хоч злої долі, та справжньої, а не це нидіння (Корол.). Нудне, безглузде, сіре животіння (Л. Укр.)].

* * *

1) ( о семени растения) пророста́ння, кі́льчення; ( рост) ріст, род. п. ро́сту, зроста́ння

2) перен. животі́ння, ни́діння, скні́ння