СИНА

Ибн Сина (Авиценна)

см. околёсица

(бер буй) таҡта, йышылған бер таҡта

ж

1. сина, пистон, сари дил, тӯш; впалая грудь синаи фурӯрафта; широкая грудь синаи фарох; боль в грудй дарди сари дил; прижать к грудй ба сари дил зер кардан; слабая грудь шуши иллатнок; дышать полной грудью нафаси чуқур кашидан // (о сердце, душе) дил

2. сина, пистон; брать грудь синаи модарро макидан, сина гирифтан; кормить грудыо сина (пистон) додан; отнять от грудй аз сина баровардан

3. (часть одежды) пеш; грудь рубашки пеши курта <> грудь колесом у кого синафарох; грудь с грудью, грудь на грудь (биться, сражаться, сойтись и т. п.) рӯ ба рӯ, рӯ ба рӯ истода, даст ба гиребон (шу-дан, бархӯрдан); грудью проложить себе дорогу бо заҳмат ба худ роҳ кушодан, бо машаққат роҳ ёфтан; стать грудью за кого-что сина сипар кардан; пригреть змею на \грудьй мор дар бағал парваридан

* * *

перекидна́я уко́сина — reversible jib

переставна́я уко́сина — adjustable jib

* * *

1. …и сина, …и сандуқи дил; грудная клетка анат. сандуқи дил (сина), қафасаи сина // уст. (лё-гочный) …и шуш; грудные болезни касалиҳои шуш

2. ширмак, ширхӯр; грудной ребёнок бачаи ширмак; в грудн6м возрасте дар ширхорагӣ <> грудной голос овози ҷарангосӣ; грудная жаба уст. мед. зиққи нафас, нафастангӣ

техн., = раско́сина

- двухсторонняя раскоска

техн., = раско́сина

- двухсторонняя раскоска

взлелеивать, взлелеять (холить) кохати, скохати, викохувати, викохати (о мн. повикохувати), плекати, виплекати, (вскормить) годувати, згодувати, (нежить, ласкать), пестити, випестити, пестувати, випестувати, голубити, зголубити, милувати; (убаюкивать) леліяти (зап. леліти), злеліяти. [Викохала свою дівочу красу (Н.-Лев.). Соціялізм, - така наука, яку викохали розумні й до робітників прихильні люди (Єфр.). Пести мене, моя нене, як малу дитину (Куліш). Я був син-одинець; мене дуже пестували (Крим.). Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити (Гол. I). Я вам кажу, ми згодували буйство, руїну краю (Куліш). Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла (Гол. I). Мала собі сина єдиного, змалку леліла, у найми не пускала (Метл.)]. -ять надежду, мечту, мысль и т. п. - пестити, голубити, плекати, кохати, леліяти, живити (надію, мрію, думку и т. п.), (поэт.) гріти в серці надію, мрію. [Пестив він мрію про щастя (Коцюб.). Голублячи такі думки в серці (Мирний). Люблю я власну мрію, що там у серденьку на дні відмалечку лелію (Франко). Андрій плекав таємну надію, що все минеться (Коцюб.)]. Взлелеять мечтою, в мечтах - вимріяти що. Лелеянный, лелеемый - пещений, плеканий, голублений, коханий, (убаюкиваемый) леліяний. [Рій згадок викликав у пам'яті колись пещені надії (Коцюб.). Облишив він свої голублені заміри (М. Грінч.). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала (Метл.). Співець без надії - леліяний смутком, іду одинокий (Пачов.)]. Взлелеянный - викоханий, випещений, виплеканий, зголублений, злеліяний. [Викохана ідея (Н.-Лев.). Виплекане звірятко (Коцюб.)]. -ный в мечтах - вимріяний. [В голові пробіг давно вимріяний образ: тиха ніч, шепотіння сосон (Корол.)]. -ться - кохатися, викохуватися, викохатися, пеститися, випеститися, плекатися, виплекатися, голубитися, (убаюкиваться) леліятися; бути викоханим, випещеним, виплеканим, злеліяним. [Кохалась у батенька, як утя на воді (Слов'яносербщ.). Я виросла, викохалась у білих палатах (Шевч.)].

* * *

1) мат. - множина. -ство конечное - множина скінченна. -ство безконечное - множина нескінченна, безконечна безліч (-чи). -ство везде плотное - множина всюди-густа (всегуста);

2) (большое количество чего) сила, (слабее) багато, багацько, (редко) многість (- гости), многота, (о толпе, рыбьей стае и т. п.) тиск (-ку), валява, навальність (-ности), (гибель, пропасть) гибель (-ли), прірва, (тьма) тьма, (туча) хмара чого; срв. Масса 2. [Несуть її в труні, а народу сила, і всі плачуть (Грінч.). Понасходилося сила людей (Єфр.). Сила мишей (Л. Укр.). Сила очей уп'ялись у Петра (Гр. Григор.). Знаю силу казок (Кониськ.). Не злічити його (пісок морський) за-для многости (Біблія). Частина страшенної многоти тих, котрі заселяли колись (країну) (Павлик). В соборі тиск попівства (Самійл.). Такий тиск риби (Сл. Гр.). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Такого валява риби! (Манж.). Снігу валява (Основа). Яблук там така валява лежить (Козелеч.). Торік у Лебедині навальність була москалів (Сл. Гр.)]. Великое, многое -ство - велика сила, сила силенна, сила силюща, силеча (-чі), великий (фам. чортів) тиск, тьма-тьмуща, тьма-темрява, страх, до смутку, до лиха, до лихої години, до напасти, до вигреба, (фам., грубо) до чорта, до дідька, до біса, до стобіса, до стобісового батька, до гаспида, до гемона, до ката, до хріна, до греця, до сина, до стилої мами, (диал.) до праса. [Йде велика сила чужих на ріднії лани (Філян.). Людей до церкви найшло сила силенна (Звин.). Земель силу силющу надбав (Кониськ.). Раків силеча (Сл. Гр.). За ними великий тиск людей (Куліш). Панства чортів тиск (Греб.). Народу там страх (Звин.). Смілости в тобі до ката (Самійл.). Назбирається їх до сина (Квітка). А на школі горобців до стилої мами (Рудан.)]. Бесчисленное -во - безліч (-чи); безлік (-ку), без-ліку, незліченна (незчисленна) безліч чого. [Безліч гаду (Куліш). Безліч рук до неї простягалось (Л. Укр.). От і лічи таку безліч (Ком. І.). Безлік водяних тварин (Щоголів). Люду зібралося тут без-ліку (Л. Укр.)]. Неизмеримое -ство - безмір (-ру), без- міри, без ліку-міри, неміряно. [Ще того поля - безмір! (Коцюб.). У них було землі неміряно (Мирний)]. Во -ве что - сила, велика сила, безліч, без-ліку чого; сила-силою, валявою, тьма-тьмою, (хмара-)хмарою. [(Гостей) сила-силою була (Квітка). Валявою йдуть люди (Черкащ.). Посіла (сарана) на всіх займищах тьма-тьмою (Біблія)]. Во -ве встречается, растёт и т. п. что - сила, безліч, без-ліку и т. п. трапляється (зустрічається), росте и т. п. чого. Они во -ве падали - сила їх, безліч їх и т. п. падало.

* * *

1) ( большое количество) си́ла, бе́зліч, -і; ( многочисленность) числе́нність, -ності

2) мат. множина́

отсадить

1) відсаджувати, відсадити кого, що, відсадовити кого від чого. [Відсадити рослину. Відсадив його, як кота від сала];

2) відселяти, відселити, відрізняти, відрізнити, вилучати, вилучити кого, що. Срв. Отделять 1. -дить сына - відселити, відрізнити, вилучити сина. [Батько вилучив сина на хутір]. -дить палец - відбатувати, відтяти пальця. Отсаженный - відсуджений, відселений и т. д.

* * *

несов.; сов. - отсад`ить

1) відса́джувати, відсади́ти

2) (несов.: отрубить, отрезать) відтя́ти, відітну́ти; повідтина́ти; відбатува́ти

выпестовать пестувати, випестувати (гал. пістувати, випістувати), пестити, випестити, плекати, виплекати, кохати, викохувати, викохати, няньчити, виняньчити кого. [Дуже він свого сина пестував (плекав). Вона спершу тільки дітей пестила й забавляла (Єфр.). Як ягідку, як пташечку кохала, ростила (Шевч.). Викохав він сина Саву козакам на славу]. -ться с кем, с чем - няньчитися з ким, з чим, упадати коло кого, коло чого.

* * *

покрыть покривати, крити, покрити, укривати, окривати, окрити, накривати, накрити, укрити. См. ещё Накрывать, накрыть. -вать пеленой (о тумане, мраке и т. п.) - повивати, повити, оповивати, оповити, обгортати, обгорнути що, налягати, налягти на що. - вать стол скатертью, пол ковром и т. п. - застеляти, застелити, застилати, заслати стіл скатертиною, поміст (підлогу) килимом. -вать слоем листьев и пр. - устилати, услати, устеляти, устелити, укривати, укрити. -вать голову покрывалом, платком - напинати, запинати, запнути голову, хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою. -вать воз брезентом - укривати, напрядати воза брезентом. -вать (избу) соломой - крити, вкрити (хату, клуню) соломою; ушивати (хату); (тёсом) ґонтувати (хату); (железом) крити бляхою, побивати бляхою, бляхувати (хату). -вать меховую шубу материей - потягати, потягти, покривати, покрити шубу сукном. [Думаю потягти свою кожушку черкасином (Черн.)]. -вать цветами (расцвечивать) - квітувати. [Гляньте, як мороз квітує тафлю - так і видно, як квіти стають]. -вать лаком - скривати, скрити лаком. [Рамці доробив, - ще тільки лаком треба скрити]. Прибыль не -ла затрат - прибуток не покрив витрати. -рыть все долги - оплатитися з усіх боргів; вирівняти (виплатити) сплатити, посплачувати всі борги. - вать дефицит - вирівнювати, вирівняти дефіцит (недобір). -рыть карту - побити, укрити. [Восьмаку побив (укрив) кралею]. Его голос -вает все прочие голоса - його голос над усіма иншими горує (усі инші повершає). -вать, -рыть чей проступок - покривати, покрити що, кого, похитити кого що. [Мати покривала негарні вчинки свого сина. Мати покривала свого сина. Не тягну тебе в суд за марнотравство і перелюб, а покриваю все для чести дому (Л. Укр.). Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю (Павлогр.)]. Вода -рыла что - вода поняла що. -рыло водою - поняло водою. Тьма -рывала землю - темрява землю залягала, (о)повивала, обгортала. -рыло язвами - обкинуло чиряками. Покрытый - покритий, укритий, окритий, накритий; (туманом, мраком и т. п.) оповитий, обгорнутий, обгорнений; (скатертью, ковром) застелений, (растениями) устелений; (платком) напнутий, запнутий; (о шубе) потягнений. [Кожух сукном потягнений]. -тый пылью - пилом припалий. -тый дефицит - вирівняний дефіцит (недобір). -тый долг - сплачений, виплачений борг. Это -рыто мраком неизвестности - про це ні знаку, ні сліду; це вкрито туманом безвісти.

* * *

несов.; сов. - покр`ыть

1) покрива́ти, покри́ти; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти и понакрива́ти; ( укрывать) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти; ( крышу соломой) пошива́ти, поши́ти, ушива́ти, уши́ти и повшива́ти; (водой вовремя разлива; тонким слоем чего-л.) пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( голову платком) запина́ти, запну́ти и зап'я́сти и позапина́ти

2) (укрывать, укутывать, обволакивать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, окрива́ти, окри́ти; (туманом, мраком) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти

3) ( заглушать) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, покрива́ти, покри́ти

4) ( возмещать) покрива́ти, покри́ти; ( расплачиваться) спла́чувати, сплати́ти

5) (несов.: обругать) покри́ти

6) ( случать животных) спец. покрива́ти, покри́ти

проводить

1) проводити и проводжати, провести, опроводжати, опроводити, випроводжати, випроводити, (отвести) відпроваджувати, відпровадити, (обычно немного) надводити, надвести, підводити, підвести кого куди. [Лукаш провів мене за царину (М. Вовч.). Ой, хто мене молодую проведе додому? (Пісня). Нагодує, на дорогу дасть і випроводить за село (Квітка). Я вас опроводжу аж додому (Квітка). Відпровадьте мене туди горами (Франко). Надвела трохи вулицею (Л. Укр.). Я вас надведу аж додому (Крим.). Підемо, підведу тя (тебя) за село (Франко)]. Я -дил его в город - я провів (надвів) його до міста. -жать взглядом - проводити поглядом, очима кого;

2) (из дому; со двора) виряджати, вирядити, випроводжати и випроваджувати, випроводити, проводжати (спроводжати) и проводити, провести кого. [Виряджала в світ мене матінка (Рудан.). Її в дорогу виряджали сестриці, подруги й брати (Самійл.). Спроводжала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня). Проводжала сина мати (Шевч.). Провела я синочка свого у військо]. Мать -дила сына на войну - мати вирядила сина на війну.

* * *

несов.; сов. - провод`ить

1) проводжа́ти и прово́дити, провести́, випроводжа́ти и випрова́джувати, ви́провадити; диал. опрова́джувати, опрова́дити и опрово́дити

2) (отправлять, снабдив необходимым) виряджа́ти, ви́рядити и повиряджа́ти, випроводжа́ти, ви́провадити