-
1 ґрунт
техн. грунт, земля́ ( почва - ещё) -
2 зволожений ґрунт
Українсько-російський політехнічний словник > зволожений ґрунт
-
3 механіка ґрунтів
меха́ника грунто́вУкраїнсько-російський політехнічний словник > механіка ґрунтів
-
4 насипний ґрунт
насыпно́й грунтУкраїнсько-російський політехнічний словник > насипний ґрунт
-
5 піщаний ґрунт
песча́ный грунт -
6 пухкий ґрунт
ры́хлый грунт -
7 свіжовийнятий ґрунт
свежевы́нутый грунтУкраїнсько-російський політехнічний словник > свіжовийнятий ґрунт
-
8 скельовий ґрунт
ска́льный грунтУкраїнсько-російський політехнічний словник > скельовий ґрунт
-
9 слабкий ґрунт
сла́бый грунт -
10 утеплений ґрунт
Українсько-російський політехнічний словник > утеплений ґрунт
-
11 цементація ґрунтів
цемента́ция гру́нто́вУкраїнсько-російський політехнічний словник > цементація ґрунтів
-
12 грунт
-
13 грунтовочное покрытие
-
14 почва
1) ґрунт (-ту), земля. [Не можна-ж зростити квітку на безводному ґрунті (Коцюб.)]. Безплодная -ва - неродючий, яловий грунт. Неудобная -ва - непридобний ґрунт, невжиток (-тку). Нетронутая -ва - незайманий ґрунт, цілина. Образчики почв - зразки ґрунтів. Высота колокольни от -чвы - високість дзвіниці від землі;2) (переносно: основание) ґрунт, (подкладка) підстава. [Де далі мітичні легенди переходять на ґрунт дійсної історії (Крим.). Шевченко не відривається від нашого історичного ґрунту (Грінч.). Ваші вірші - гарні пісні про кохання… невже вони не мають реальної підстави (Крим.)]. -ва уходит у нас из под ног - земля (ґрунт) усовується нам з-під ніг, ґрунт западається під нашими ногами. Шаткая -ва - непевний (хиткий) ґрунт. Все это возникло на -чве личных отношений - все це сталося на особистому грунті. Нечистота - благоприятная -ва для всяких эпидемий - нечистота (бруд) - сприятливий на всякі пошесті ґрунт;3) (геогноз.: слой) верства, шар (землі). -ва первозданная, третичная, наносная, осадочная - первісна, третична, наметна (напливна), осадова верства (шар).* * *1) ґрунт, -у2) перен. ґрунт; ( основание) підста́ва3) горн. підо́шва, ґрунт -
15 грунт
1) ґрунт. Нетронутый грунт (почва) - саморосла земля, материк, нерушена земля. [Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля]. Грунт песчаный - піскуватий ґ., піскун. Г. песковатый - супісок; (чернозёмный) чорноземля;2) (у красильщиков и художников) ґрунт, (фон) тло.* * *ґрунт, -у -
16 земля
1) (земной шар) земля;2) (вещество; прах) земля;3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].* * *Iземля́; (земельный надел; почва, грунт) ґрунт, -у; ( о веществе) землю́ка, торж. персть, -ті; ( приусадебный надел) помі́рок, -ркуIIдо \земля ли́, к \земля ле́ — ( книзу) до землі́, додо́лу
( буква) земля́ -
17 Земля
1) (земной шар) земля;2) (вещество; прах) земля;3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].* * *астр.Земля́ -
18 надел
1) (действие) - см. Наделение;2) (земельный) наділ (-лу), наділок, поділок (-лку), (диал.) поділля (-лля), різа, (участок) дільниця, (гал.) парцеля, (усадьба) г[г]рунт (-ту), ум. ґ[г]рунтець (-нтця), ґ[г]рунтик (-ка). [Тут була його батьківщина: хата й наділ (Загірня). Поділку у їх по дві десятини (Червоногр.). Виходжу я жати свою різу (Н.-Лев.). Наші дільниці отам над шляхом (Чернігівщ.). Накупив селянських парцель (Франко). Тут мені дадуть ґрунтець і хату (Л. Укр.).)]. Получить в -дел - здобути в наділ.* * *2) ( участок земли) наді́л, -у, ґрунт, -у -
19 нащупывать
нащупать (в прямом и перен. знач.) намацувати, намацати, (только в прям. знач.) налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Обидві сторони намацують той ґрунт, на якому вони могли-б стрінутися (Рада). Почала мацати у пітьмі і намацала якийсь тин чи поручні (Грінч.). Винниченко вже намацав твердий ґрунт під ногами (Рада). Як почне мацати, то скрізь усе понамацує, де що лежить (Харківщ.). Налапала поночі засув (Квітка). Налапав під скатертею її руку (Н.-Лев.)]. Нащупанный - намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний. -ться -1) (стр. з.) намацуватися, бути намацуваним, намацаним, понамацуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) намацатися, налапатися, попомацати, пополапати (досхочу), (о мног.) понамацуватися, поналапуватися.* * *несов.; сов. - нащ`упатьнама́цувати, -цую, -цуєш, нама́цати и мног. понама́цувати; нала́пувати, нала́пати -
20 основание
1) (действие) заснування, закладення. -ние (закладка) здания - закладини. -ние села, города - осадження села, міста. -ние Киевского государства - початок Київської держави. От -ния этой империи - від початку цієї імперії. Срв. Основывание;2) основа, основина, підвалина, закладчина, (каменное) підмурок, підмурівок, фундамент, (подножие) підстава, під (р. поду), спід (р. споду), підошва. Дом поставлен на прочном -нии - будинок збудовано на міцних підвалинах, основинах (на міцному підмурівку). -ние горы - спід гори. -ние стога, печи - під стогу, під (дно) печи. -ние треугольника - під (підстава) трикутника. Правосудие есть -ние всякой власти - правий суд становить підвалину всякої влади. Разрушить до -ния - зруйнувати до щенту, до ґрунту, до цури, до пня, у пень, до тла;3) основа, основина, підвалина, засада, постанова, засновок, принцип. [Основи морали]. Вся жизнь должна быть пересоздана на иных -ниях - все життя повинно бути перетворене на инших підвалинах (основинах, засадах, постановах);4) (опора, причина) підстава, ґрунт, рація, резон, (повод) привід (-воду). Не иметь твердого -ния - не мати твердого ґрунту (твердих підстав). Вы не имеете -ний так думать, говорить - ви не маєте підстав так думати, говорити. Этот слух лишён всякого -ния, не имеет ни малейшего -ния - ця чутка (поголоска) не має жадного під собою ґрунту, не має жадних підстав. Я не давал ни малейшего -ния для этого - я не давав жадного на це приводу. -ние для предположения - ґрунт до гадання, підстава думати. Первое -ние - первопідстава. Иметь -ние (быть правым) - мати рацію. У меня есть -ние - я маю рацію. Нет -ний - нема рації. Насилие не ищет -ний - насильство не шукає підстав (резонів). Без -ния - безпідставно, (без вины) безвинно, безневинно. Без всяких -ний (ни с того, ни с сего) - ні сіло, ні впало. [Ні сіло, ні впало - давай йому грошей]. На каком -нии? - з якої рації? з якої причини? після чого? На - нии закона - на підставі закону. На этом -нии - на цій підставі. Признать -ние за кем - признати (визнати) рацію кому;5) бот. - насада, основа (напр. листка).* * *1) осно́ва; (перен.) підва́лини, -лин, підва́лина; ( начала) заса́ди, -са́д, заса́да2) (начало существования, момент возникновения) заснува́ння3) (причина, повод, мотив) підста́ва4) строит. підва́лини, підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка, підму́р'я, пі́дмур, -у; диал. осно́вина; ( фундамент) фунда́мент, -у5) мат. осно́ва\основание треуго́льника — осно́ва трику́тника
6) хим. осно́ва
См. также в других словарях:
Рунт — фамилия. Известные носители: Рунт, Иоанна Матвеевна (1876 1965) жена Валерия Брюсова. Рунт, Мария Ивановна (1912 ????) участница Великой Отечественной войны, летчик бомбардировщик, парторг 46 го гвардейского ночного бомбардировочного авиационного … Википедия
рунт — См. Рунд … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ґрунт — [ґрунт] нту, м. (ў) н т і, мн. нти/, н т і/ў … Орфоепічний словник української мови
ґрунт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
РУНТ — русское устное народное творчество предмет филологических вузов образование и наука … Словарь сокращений и аббревиатур
ґрунт — у, ч. 1) Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. || Верхній шар землі щодо його складу. •• Зона/льний ґрунт ґрунт, що сформувався в межах певної кліматичної зони. 2) Морське, річкове і т. ін. дно. 3) заст. Земельний наділ. || Двір з… … Український тлумачний словник
ґрунт — нту, ч. Гж. [1.] Земля, поле, рілля; земельна власність. [2.] Підстава, основа. Ґрунт то здоровля … Словник лемківскої говірки
ґрунт — грунт, почва ground, soil and rock *Boden, Grund, Erdmasse багатокомпонентна, динамічна система, що включає гірські породи, верхній природний шар земної кори, техногенні утворення і складається з твердих (тверді мінерали, лід і органомінеральні… … Гірничий енциклопедичний словник
ґрунтівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Рунт, Мария Ивановна — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Рунт. Рунт Мария Ивановна Дата рождения 7 февраля 191 … Википедия
ґрунтівництво — а, с. Ідеалістичний напрям російської суспільно філософської думки 60 х рр. 19 ст., представники якого вважали основою і формою соціального та ідейного розвитку Росії національний ґрунт … Український тлумачний словник
