Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

РУШНИК

  • 1 рушник

    General subject: towel (AD)

    Универсальный русско-английский словарь > рушник

  • 2 рушник

    krāsotāja ota; dvielis

    Русско-латышский словарь > рушник

  • 3 рушник

    n

    Dictionnaire russe-français universel > рушник

  • 4 рушник

    обл. ручнік, -ка муж.
    уціральнік, -ка муж.

    Русско-белорусский словарь > рушник

  • 5 рушник

    м. диал.

    Новый большой русско-английский словарь > рушник

  • 6 рушник

    -а α. (διαλκ.) πετσέτα των χεριών.

    Большой русско-греческий словарь > рушник

  • 7 рушник

    [rušník] m.

    Новый русско-итальянский словарь > рушник

  • 8 рушник

     käsipyyhe

    Русско-финский словарь > рушник

  • 9 свадебный рушник

    wedding cloth

    Дополнительный универсальный русско-английский словарь > свадебный рушник

  • 10 полотенце

    рушник.
    1) -ца для украшения - кілкові (ключкові) рушники. -це для украшения икон - набожник, рушник, божник. -це для повязывания сватов - рушник плечевий. -це даримые на свадьбе - рушники подаркові. -ца для утирания - рушник, утиральник, утирач. -це для вытирания посуды - стирок (-рка);
    2) (воротное полотно) ворітниця, планиця; (дверное) дверинниця.
    * * *
    1) рушни́к, -а
    2) см. полотнище 2)

    Русско-украинский словарь > полотенце

  • 11 Лицевик

    рушник (-ка) до лиця, утиральник, утирач (утирати лице).

    Русско-украинский словарь > Лицевик

  • 12 выдёргивать

    -ся, выдергать, -ся и выдернуть, -ся виривати, -ся, вирвати, -ся, висмикати, -ся, висмикнути, -ся, вискубати, -ся, вискубти, -ся, микати, вимикати. [Вирвати зуб. Висмикнути нитку. Ячмінь такий маленький, що косою не зачепиш,- доводиться микати]. Быстро выдёргивать, выдернуть - вишморгувати, вишморгнути. В-ать нитки из ткани - висотувати, висотати, вистріпувати, вистріпати, виторочувати, виторочити, висмикати, висмикати. [Висотала намітку (канву). Виторочила рушник, тепер можна торочки в'язати. Тут підрубиться, а з цього боку висотається,- будуть торочки]. В-ать льон, коноплю - брати, побрати, вибрати. Выдерганный - висмиканий, вимиканий, висотаний, вискубаний. Выдернутый - вирваний (напр. зуб), витягнений, витягнутий, висмикнутий, вискубнутий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыдернуть и в`ыдергать
    висми́кувати и висмика́ти, висмикати и висмикнути и мног. повисми́кувати и повисмика́ти; ( вырывать) вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; (лён, коноплю) вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти

    Русско-украинский словарь > выдёргивать

  • 13 дотягиваться

    дотянуться
    1) (доставать до чего-либо) допинатися, доп'ястися, допнутися, дотягатися, дотягтися до кого, чого. [Пнеться, пнеться, та й допнулося ручкою до квітки. Насилу дотяглася рукою до кілка, та й почепила рушник];
    2) см. Дотаскиваться.
    * * *
    несов.; сов. - дотян`уться
    дотяга́тися и дотя́гуватися, дотягти́ся и дотягну́тися

    Русско-украинский словарь > дотягиваться

  • 14 закатывать

    закатать
    I. 1) см. Укатывать;
    2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];
    3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];
    4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:
    5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.
    II. Закатывать, закатить -
    1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];
    2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];
    3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];
    4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.
    * * *
    I несов.; сов. - закат`ать
    1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти
    2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати
    3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти
    4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити
    5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́ти
    6) сов. поча́ти кача́ти; см. катать
    II несов.; сов. - закат`ить
    1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш

    \закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі

    2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)
    4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш

    Русско-украинский словарь > закатывать

  • 15 простилать

    простлать простеляти, простелити (-лю, -лиш), простилати, прослати (- стелю, -леш), простирати, простерти, про[роз]кидати, про[роз]кинути, (о мн.) попростеляти, попростилати що. [Неначе хто простелив од порога білий рушник (Неч.-Лев.). Простер їм на лаву простирало біле (Гн. I). Прокинувши на полу ряднину, лягла (Мирн.)]. Простланный - простелений, просланий, простертий, про[роз]кинутий. -ться - простелятися и стелитися, простелитися (-люся, -лишся), простилатися, слатися (стелюся, стелешся), прослатися, послатися, простягатися, простягтися, бути простеленим, посланим. [Острів простелився на морі, як старий гобелен (Коц.). З другого боку простягався степ (Грінч.). Шлях слався степом у село].
    * * *
    несов.; сов. - простл`ать и простел`ить
    простила́ти и простеля́ти, простеля́ти и просла́ти, попростила́ти, попростеля́ти

    Русско-украинский словарь > простилать

  • 16 протягиваться

    протянуться
    1) (простираться) простягатися, простягтися, протягатися, протягтися, (вытянуться) вистягатися, вистягтися, витягатися, витягтися. [Простяглась та й лежить (Номис). Довгі тіні простягаються через майдан (Л. Укр.). Долина простяглась сюди й туди (Тесл.). За ним простяглась біла стежка, наче хто простелив од порога білий рушник (Неч.-Лев.). Сотні кривавих рук простяглися (Коцюб.). Та балка витяглась ік Абрамівці (Верхньодніпр.)];
    2) простягтися; см. Протянуть ноги (Протягивать 1);
    3) (продлиться) протягтися, протривати, (затянуться) проволоктися, продлятися. [Це діло проволоклось до Різдва (Звяг.)]. Дурная погода -нется до конца месяца - негода протриває до кінця місяця. Это дело -нется до Рождества, -нется ещё долго - ця справа (це діло) протягнеться до Різдва, проволочеться ще довго.
    * * *
    несов.; сов. - протян`уться
    1) протяга́тися и протя́гуватися, протягти́ся и протягну́тися
    2) ( простираться) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися
    3) ( вытягиваться) витягатися и витя́гуватися, ви́тягтися и ви́тягнутися и повитяга́тися и повитя́гуватися, простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися
    4) (несов.: продлиться) протягти́ся, протрива́ти
    5) страд. (несов.) протяга́тися, протя́гуватися; простяга́тися; протяга́тися, протя́гуватися, затяга́тися, затя́гуватися; зволіка́тися; протяга́тися, протя́гуватися

    Русско-украинский словарь > протягиваться

  • 17 Подножки

    плат подстилаемый под ноги венчаемых) рушник (-ка).

    Русско-украинский словарь > Подножки

  • 18 Посиделочный

    -лковый досвітчаний. [Цей рушник - досвітчана моя робота].

    Русско-украинский словарь > Посиделочный

  • 19 полотенце

    1. face towel
    2. towel

    махровое, мохнатое полотенце — Turkish towel

    Синонимический ряд:
    утиральник (сущ.) рушник; рушнике; утиральник; утирка; утирке; утирку

    Русско-английский большой базовый словарь > полотенце

  • 20 ручник

    -а α.
    είδος σφυριού.
    βλ. рушник.

    Большой русско-греческий словарь > ручник

См. также в других словарях:

  • рушник — ширинка, рушничок, утиральник, полотенце, утирка Словарь русских синонимов. рушник см. полотенце Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …   Словарь синонимов

  • РУШНИК — РУШНИК, рушница и пр. см. рука. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • РУШНИК — РУШНИК. см. ручник2 и ручник3. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • РУШНИК — (укр.), ручник (бел.), полотенце у восточных славян, обычно с вышитым или тканым узором …   Этнографический словарь

  • рушник — (укр.), ручник (бел.), полотенце у восточных славян, обычно с вышитым или тканым узором …   Энциклопедия «Народы и религии мира»

  • Рушник — Украинские рушники Рушник  расшитое декорат …   Википедия

  • Рушник — (укр.), ручник (бел.), полотенце у восточных славян, обычно с вышитым или тканым узором …   Этнографический словарь

  • рушник — м. местн. Полотенце (обычно вышитое). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • рушник — рушник, рушники, рушника, рушников, рушнику, рушникам, рушник, рушники, рушником, рушниками, рушнике, рушниках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • Рушник —    (укр.), Ручник (бел.) полотенце у восточных славян, обычно с вышитым или вытканным узором.    Рушниковый головной убор полотнище, обертываемое вокруг головы (см. Повойник).    (Энциклопедия моды. Андреева Р., 1997) …   Энциклопедия моды и одежды

  • рушник — рушн ик, а (полотенце) …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»