-
1 пунічний
іст.Carthaginian, Punic -
2 пунічні війни
-
3 пунічний
пуни́ческий -
4 тіпун
-атіпу́н тобі́ — на язи́к типу́н тебе́ на язы́к (нехорошее пожелание тому, кто говорит что-то неприятное, плохое)
См. также в других словарях:
ПУН — пункт управления и наведения Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ПУН продукт утилизации нефтемаслоотходов минеральный порошок… … Словарь сокращений и аббревиатур
пунієць — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови
ПУН — ( провод украинских националистов мельниковцев) руководящий орган антисоветской Организации украинских националистов солидаристов (ОУН с). Эта организация известна также под названием ОУН мельниковцев (по имени главаря Андрея Мельника).… … Контрразведывательный словарь
пунієць — див. пунійці … Український тлумачний словник
пунійці — ів, мн. (одн. пуні/єць, і/йця, ч.), іст. Римська назва населення Фінікії та міст Північної Африки, заснованих у 9 ст. до н. е. фінікійцями … Український тлумачний словник
пунічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
пунічний — а, е, іст. Стос. до пунійців. Пунічні війни. •• Пуні/чне письмо/ різновид фінікійського буквеного письма, що функціонував у Карфагені в 9 2 ст. до н. е … Український тлумачний словник
ПУН — (см. ВОНА) … Большой филателистический словарь
Пуні — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
ПУН — пункт управления и наведения пункт учёта нефти … Словарь сокращений русского языка
пунітивний — а, е. Який має відношення до покарання, особливо такого, що має управляти поведінкою … Український тлумачний словник