-
1 євразійство
ЄВРАЗІЙСТВО - напрям суспільно-політичної думки Росії. Період формування - 20 - 30-ті рр. XX ст. Є. виникло у середовищі рос. еміграції, котра сприйняла Жовтневий переворот 1917 р. як своєрідну історичну помсту за насильницьку вестернізацію Росії у XVIII ст. Головні представники: економіст і географ Савицький, філософ та історик культури Флоровський, мистецтвознавець Сувчинський. Згодом до них приєдналися Г. Вернадський, Карсавін, Алексєєв, Франк та ін. Як опоненти Є. виступали Мілюков, Бердяєв, Кизеветтер, Струве. Є. намагалося визначити культурну та геополітичну приналежність Росії як цивілізації в контексті проблеми Заходу і Сходу у світовій історії. Всупереч рос. слов'янофілам, прихильники Є. вважали рос. суспільство переважно азійським, а не європейським. У центрі історіософської уваги Є. були духовно-цивілізаційні метаморфози рос. етносу у XIII - XV ст., коли Московія була складовою частиною Золотої Орди. Саме цей період, на думку прихильників Є., сформував фундаментальні особливості ідеалів, побутових стандартів, життєвих норм рос. народу. Є. заперечувало київські витоки московської державності, вбачаючи такі в імперії Чингіза. Віддаючи належне азійському корінню рос. культури і державності, Є. відстоювало ідею "неповної подібності" своєї країни до азійських політичних і культурних форм, наполягаючи на тому, що її характер є настільки самобутнім, що його не можна цілковито віднести ані до Європи, ані до Азії. Представники Є. сподівалися на порозуміння з комуністичним режимом СРСР на ґрунті боротьби із Заходом за допомогою азійських цивілізацій; деякі з них безпосередньо співпрацювали із спецслужбами Радянського Союзу. Прихильники Є., за винятком Савицького та Трубецького, не сприймали Україну як окрему культурно-історичну реальність. Є. втратило будь-який вплив у кін. 30-х рр. XX ст. У сучасній Росії відбувається "ренесанс" Є. Його представники: Дугін, Проханов, Гумільов та ін. Теоретичними речниками виступають ж. "Наш современник" та "Москва". Для ідеологів Є., Україна - малозначущий провінційний елемент рос. суперетносу та суперкультури. У неоєвразійських глобальних концепціях, що мають за мету відновлення імперської наддержави, Україна розглядається лише як пасивний об'єкт окультної змови "мондіалістів-атлантистів" проти Є. Європейський характер укр. духовності відкидається, натомість постулюється невід'ємне "Є." України. Усе питомо укр. розчиняється у безмежному євразійському космосі, але то є рос. космос, що не втрачає своєї етнічної визначеності і державницької москвоцентричної спадковості. Неоєвразійство, як і неослов'янофільство, дедалі більше виступає як чинник ідеологічного обслуговування рос. внутрішньої та зовнішньої політики.І. Лосєв
См. также в других словарях:
ПРОХАНОВ — Александр Андреевич (род. 1938), русский писатель, публицист. Повести о деревне; романтизация индустриального прогресса в романах Время полдень (1977), Вечный город (1981). Военно патриотическая тема в романах Место действия (1979), Рисунки… … Русская история
Проханов А. — 14 июня 2007 года, Александр Проханов на презентации своей книги «За оградой Рублёвки». Александр Андреевич Проханов (р. 26 февраля 1938, Тбилиси) советский и российский политический деятель, писатель, публицист. Член секретариата Союза… … Википедия
Проханов А. А. — 14 июня 2007 года, Александр Проханов на презентации своей книги «За оградой Рублёвки». Александр Андреевич Проханов (р. 26 февраля 1938, Тбилиси) советский и российский политический деятель, писатель, публицист. Член секретариата Союза… … Википедия
Проханов И. — Иван Степанович Проханов Дата рождения: 17 апреля 1869 Место рождения: Владикавказ, Российская империя Дата смерти: 6 октября 1935 Место смерти: Берлин, Германия Гражданство … Википедия
Проханов И. С. — Иван Степанович Проханов Дата рождения: 17 апреля 1869 Место рождения: Владикавказ, Российская империя Дата смерти: 6 октября 1935 Место смерти: Берлин, Германия Гражданство … Википедия
Проханов — Проханов русская фамилия. Известные носители: Проханов, Александр Андреевич (род. 1938) русский писатель. Внук И. С. Проханова. Проханов, Иван Степанович (1869 1935) религиозный и политический деятель. Проханов, Сергей … Википедия
ПРОХАНОВ Александр Андреевич — (р. 1938) русский писатель, публицист. Начинал с прозы о деревне. В романах романтизация технократической цивилизации, военно патриотическая тема. Главный редактор газеты духовной оппозиции Завтра (до 1991 День ). Книги: Иду в путь мой (1971),… … Большой Энциклопедический словарь
Проханов, Александр Андреевич — Писатель, главный редактор газеты "Завтра"; сопредседатель общероссийского общественного движения "Народно патриотический союз России"; родился 26 февраля 1938 г. в г. Тбилиси; в 1960 г. окончил МАИ; трудовую деятельность… … Большая биографическая энциклопедия
ПРОХАНОВ Сергей Борисович — (р. 29 декабря 1952, Москва), российский актер и режиссер, заслуженный артист РСФСР (1986), заслуженный деятель искусств России (1999). Окончил Московское театральное училище имени Щукина (1974). В 1974 1994 актер Московского театра имени… … Энциклопедия кино
ПРОХАНОВ Сергей Борисович — (р. 29 декабря 1952, Москва), российский актер и режиссер, заслуженный артист РСФСР (1986), заслуженный деятель искусств России (1999). Окончил Московское театральное училище имени Щукина (1974). В 1974 1994 актер Московского театра имени… … Энциклопедический словарь
Проханов, Александр Андреевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Проханов. Александр Проханов Александр Проханов, 2010 … Википедия
