Прати

выстирать віджимати (мног. повіджимати), пережимати (мног. попережимати), прати, випрати (мног. попрати). [Давай, виперем сорочки. Повіджимала сорочки вже двічі, а на ніч золитиму]. Выстиранный - випраний.

* * *

несов.; сов. - в`ыстирать

отстирать відпирати, відіпрати, віджимати, віджати. Отстиранный - відіпраний, віджатий.

* * *

несов.; сов. - отстир`ать

1) відпира́ти, відіпра́ти; ( стирать) пра́ти и випира́ти, ви́прати

2) (несов.: окончить стирать) попра́ти, кінчи́ти (скінчи́ти) пра́ти

перестирать (снова) перепирати, перепрати, поперепирати, наново прати, наново попрати; (постирать многое) попрати що. [Негарно попрала, треба перепирати (наново прати)]. Перестиранный - перепраний, попраний. Перестиранная до дыр рубаха - перепиранка.

* * *

несов.; сов. - перестир`ать

невідмиваний, (неотстирываемый) невідпирний, що не можна відіпрати. -мое пятно - неввідпирна пляма; пляма, що її не можна відіпрати.

вымыть вимивати, вимити, змивати, змити [Змию тобі головоньку]; (выстирывать) випирати, випрати [Випрала сорочку]; викручувати, викрутити. [Вода викрутила рівчак].

* * *

несов.; сов. - в`ымыть

дуба[о]сити (-шу, -сиш), дубцювати, гатити кого по чім [Гатить по спині сердечного осла (Гліб.)], періщити, лупцювати, парити, прати, молотити, тасувати, латати, лушпачити, ніжити, репіжити. См. Бить. Отдубасить - віддуба[о]сити кого, віддубцювати, відлупцювати, відлатати, виперіщити, вимолотити.

* * *

1) ( сильно бить) дуба́сити, дубцюва́ти, лупцюва́ти, духопе́лити, гамсе́лити, голо́мшити, гати́ти, ту́зати, сади́ти, супонити

2) (сильно стучать, ударять) дубасити, гати́ти, гамсе́лити

несов.; сов. - исстир`ать

1) витрача́ти у проце́сі прання́, ви́тратити (-трачу, -тратиш) у проце́сі прання́; ( измыливать) зми́лювати, зми́лити

2) (портить, изнашивать стиркой) запира́ти, запра́ти, -перу́, -пере́ш и мног. позапира́ти

3) ( подвергать стирке) пра́ти и випира́ти, ви́прати, -перу, -переш

1) (стучать) калатати, грю[у]кати, лупити, гатити, гупати, вибивати, (диал.) лелущити, гамселити чим у що, чим по чому, об що. [Сторожі калатали усю ніч у бодню. Закричав Омелько і почав лупить з усієї сили кулаком у двері (Н.-Лев.). Були замкнені в нас сінешні двері, і як не грукали, не впущено та й годі (Куліш). А ну, чи почне далі лелущить та гупати кулаком у двері (Н.-Лев.). У бубон калатайкою вибиває (Херс.)]. -тить зубом - зубами клацати, цокотіти, вибивати. -тить лбом - поклони бити, стелитися перед ким. -тить языком - молотити (калатати) язиком, ляпати;

2) (что) бити, товкти, (разбивать) розбивати, трощити що. [Трощив посуду, грюкав у двері і в стіл кулаком (Коцюб.)]. -тить бельё (вальком) - вибивати білизну (шмаття) прачем. -тить вещи, посуду - бити, товкти, трощити речі, посуд; см. Разбивать. -тить воздух (языком) - брехати на вітер, ляпати язиком, торохтіти. -тить гвозди, колья - заганяти, бити, побивати цвяхи, кілки. -тить денежки - грошву (грошики) збивати. -тить карту - різати, бити, крити карту. -тить коноплю, лён - тіпати коноплю (точнее плоскінь, матірку). -тить ковры, одежду - вибивати килими, одіж. -тить налоги - вибивати, доїти, тягти податки (з людей);

3) (кого: кулаками, палкой) бити, побивати, лупити, лупцювати, (избивать) убивати, (образно) банити, тузати, тіпати, мотлошити лушпанити, дубасити, дубцювати, гатити, гнітити, садити, гніздити, піжити, пірчити, пірити, тасувати, гамселити, кресати, (ш)парити, гилити, лущити, лелущити, духопелити, чесати, чистити, тусати, стусувати, молотити, кібчити, мостити, бух(к)ати, гріти, латати, воложити, мережити, прати, гомшити, штапувати, шустрити кого по чому, у що, давати затьору, хлосту, прочухана, духопелу, -пелів, -пелків, парла, шкварки, матланки, чосу, духу, духану кому, годувати бебехами, стусанами, товчениками, частувати кулаками, товчениками кого и т. п.; срвн. Бить, Лупить. [Я - лупити її, а вона товче своє (Крим.). Раз погладь, а потім хоч що-дня лупцюй, - все стерплять (Л. Укр.). Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Франко)];

4) -тить себя - бити (лупити) себе; см. Колотиться 1;

5) (трясти, приводить в дрожь) колотити, бити, трясти, кидати ким, кого. -лотит в виски - у виски гатить, у висках стукоче. В груди -тит - у грудях стукоче. Злость его -тила - злість його трясла. Лихорадка его -тит - його трясця (лихоманка) трясе. Колоченный -

1) (о вещах) битий, товчений;

2) (кто) битий, побиваний, луплений, убиваний, банений, тузаний, тіпаний; мотлошений и т. д. В темя не -ный - не гвіздком у тім'я битий.

* * *

1) ( ударять) би́ти; ( стучать) сту́кати, грю́кати, калата́ти; гамсели́ти, тра́хкати, мости́ти

2) ( выколачивать) вибива́ти

3) (наносить побои, бить) би́ти, товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотло́шити, молоти́ти, духопе́лити, товкма́чити, гати́ти, гили́ти, пі́жити, репі́жити, мости́ти, дуба́сити, дубцюва́ти, чухра́ти, ту́зати, тю́жити, гнізди́ти

4) (разбивать, раскаливать что-л. бьющееся) би́ти, трощи́ти, товкти́

5) ( приводит в дрожь) би́ти, трясти́, труси́ти; ті́пати

1) (деревянная мостовая стланью, по топким дорогам, по ненадёжному льду) поміст (-мосту), перехідка;

2) (леса) риштовання, (подмостки) підмостки (-ток). [Серед церкви поставили високі підмостки (Н.-Лев.)];

3) (кладка, перекладины через ручей, овраг) кладка и кладки (мн.; р. -док), (ум. кладочка), помостина, (ум. помостиночка), перехідка, (диал.) лава, глиця, (с берега на баржу) похідня (-ні). [Ой, у степу річка, через річку кладка (Макс.). Було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каменя на камінь (Куліш). Край берега млиночок, край млиночка кладочка (Чуб.). Через річеньку, через бистреньку помостиночка лежить (Грінч. III). Гей там річка, через річку глиця (Макс.)].

* * *

1) кла́дка; ( мостик) місто́к, -тка́, мо́стик

2) ( помост) помі́ст, -мо́сту; ( подмостки) підмо́стки, -ток, кін, род. п. ко́ну; ( на строительстве) риштова́ння, ришту́нок, -нку

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

I. 1) см. Мыт 2;

2) линяння; срв. Мыт 4.

II. Мыть, мывать -

1) мити (мию, миєш), (посуду, преимущ. деревянную, овощи и т. п.) банити; (кипятком) парити, (мочалкой) віхтювати, (мочалкой, щёткой, обычно с песком, с золою) шарувати що. [Рука руку миє (Номис). Була в березі, діжку банила (Луб.). Стала вона банити ложечки (Манж.). Віхтювати підлогу (Кониськ.)]. Ты будешь ноги мыть, а я буду воду пить - ти ноги митимеш, а я юшку питиму. Мой свои чашки! - твоє діло в кочергах! не совай носа до чужого проса;

2) (стирать бельё) прати, (полоскать) полоскати що. [Хвартух прала дівчина (Пісня). Полоскала на броду (Пісня)]. Мыть в щёлоке - золити, лужити; срв. Бучить. [Шмаття лужила (Кониськ.). Саме заходилася сорочки золити (Мирг.)];

3) (умывать, обмывать) умивати, мити, обмивати кого, кому що, змивати кому що. Мыть голову кому - змивати (мити) голову кому; (перен.: журить) картати кого, докоряти кому, (сильнее, фам.) давати прочуханки кому. Мытый - митий, банений, віхтьований, шарований; праний, полосканий, зелений, лужений, умиваний. [Мита пшениця (Лубенщ.). Сорочка брудна, немов кілька місяців не прана (Франко)].

* * *

1) мити; ( стирать бельё) пра́ти

2) см. омывать, 2)

-ся, отмыть, -ся відмивати, -ся, відмити, -ся; (о пятне, о грязи на белье) відпирати, -ся, відіпрати, -ся. [Вода відмила частину греблі. Пляма не відпирається (не пускається)]. -мыть от чего - відмити з чого. [Руки з дьогтю ніяк не відмив]. Отмытый - відмитий, відіпраний.

* * *

несов.; сов. - отм`ыть

пополоскать

1) (бельё) прати, попрати, полоскати, пополоскати; (посуду, овощи) банити, побанити, вибанити, полоскати, пополоскати; (горло, зубы) полоскати, пополоскати, банити, побанити;

2) (о парусах) тріпатися. Пополосканный - попраний, пополосканий, побанений.

* * *

1) полоска́ти

2) см. полоскаться 2)

-ся попрати, -ся. -рать бельё кому - попрати кому, обіпрати кого; (многим) пообпирати кого. Постиранный - праний, попраний.

* * *

прачка, праля (-лі), (реже) митниця (-ці). [Взяли мене за прачку до двору - я прати добре вміла (Кониськ.). Додому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю (Гол.)]. Помощник -чки, катающий и гладящий бельё - прачкун (-на).

* * *

примыть

1) (о белье) прати, попрати (все);

2) (водой к берегу) прибивати, прибити, приганяти, пригнати що (до берега), (о мн.) поприбивати, поприганяти, нагнати до берега чого (водою, хвилею). Волны -гнали к берегу много брёвен - хвилею нагнало до берега багато колоддя. Примытый - прибитий, пригнаний (до берега водою, хвилею). -ться -

1) (о белье) пратися, бути попраним;

2) прибиватися, приганятися, бути прибитим, пригнаним (до берега).

* * *

несов.; сов. - прим`ыть

1) ( волной к берегу) прибива́ти, приби́ти

2) (несов.: вымыть всё или в большом количестве) повимива́ти

несов.; сов. - простир`ать

1) випира́ти, ви́прати, несов. попра́ти

2) (несов.: стирать в течение определённого времени) пра́ти [ці́лий день] пропра́ти

1) (разбивать пушисто) пушити, спушувати що (землю, вовну и т. д.);

2) облямовувати, обшивати брамом (хутром) що; см. Опушать;

3) кого - лаяти, картати, бештати, кобенити, коренити, путрити, шпетити кого за що; (гонять) турляти, туряти, прати, випрати кого; см. Бранить, Журить. [Олимпських шпетив на всю губу (Котл.)].

* * *

1) пуши́ти; ( разрыхлять) розпу́шувати, спу́шувати; (распускать перья, шерсть) стовбу́рчити, настовбу́рчувати; (опушать) опу́шувати, облямо́вувати [ху́тром], обшива́ти [ху́тром]

2) спец. пуши́ти

3) ( кого - распекать) ла́яти [на всі за́ставки], карта́ти (кого); шпе́тити (кого); ( отчитывать) вичи́тувати (кому)