Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Пост-рок

  • 1 пост-рок

    Универсальный русско-английский словарь > пост-рок

  • 2 американская рок-группа, стилистически относящаяся к направлениям пост-гранж и хард-рок, образованная в 1996 году в Бостоне

    General subject: Godsmack (Характерная особенность звучания коллектива — тембр голоса вокалиста Салли Эрны, похожи)

    Универсальный русско-английский словарь > американская рок-группа, стилистически относящаяся к направлениям пост-гранж и хард-рок, образованная в 1996 году в Бостоне

  • 3 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 4 принять

    приня́ть
    1. (кого-л.) akcepti;
    2. (пищу, лекарство и т. п.) preni;
    3. (подарок, извинение) akcepti;
    4. (на работу, в школу) akcepti;
    5. (закон, проект) akcepti;
    6. (за кого-л.) preni por, rigardi kiel;
    ♦ \принять реше́ние decidi;
    \принять ме́ры uzi rimedojn;
    \принять к све́дению konsideri;
    \принять уча́стие partopreni;
    \принять сове́тское гражда́нство iĝi soveta civitano;
    \приняться 1. (за что-л.) sin meti al, komenci;
    2. (о растении, прививке) ekĝermi, inokuliĝi.
    * * *
    (1 ед. приму́) сов., вин. п.
    1) (взять, получить) recibir vt, aceptar vt, tomar vt

    приня́ть пода́рок — aceptar el regalo

    приня́ть това́р — recibir mercancías

    2) ( взять в своё ведение) tomar vt; aceptar vt (пост, должность)

    приня́ть кома́ндование — tomar el mando

    приня́ть дела́ — hacerse cargo de los asuntos

    приня́ть де́ло к произво́дству — admitir a trámite la denuncia

    приня́ть назначе́ние — aceptar el cargo

    приня́ть сан церк. — aceptar la dignidad

    3) (в состав, в члены) admitir vt, afiliar vt

    приня́ть в па́ртию — admitir en el partido

    приня́ть на рабо́ту — admitir en el trabajo

    приня́ть в шко́лу, в институ́т — admitir en la escuela, en el instituto

    приня́ть гражда́нство — naturalizar

    4) (посетителей, гостей) acoger vt; recibir vt (тж. о враче, юристе)

    раду́шно приня́ть ( кого-либо) — acoger radiantemente (a), tributar una calurosa acogida (a)

    5) ( воспринять) recibir vt, tomar vt; aceptar vt, aprobar (непр.) vt (согласиться, одобрить)

    приня́ть что́-либо в шу́тку, всерьёз — tomar algo a broma, en serio

    приня́ть бли́зко к се́рдцу — tomar a pechos

    приня́ть но́вость споко́йно — recibir la noticia tranquilamente

    приня́ть сове́т, предложе́ние — aceptar el consejo, la proposición

    приня́ть резолю́цию — aprobar una resolución

    6) (услышав или увидев, записать и т.п.) recibir vt, captar vt

    приня́ть радиогра́мму — recibir el radiograma

    приня́ть сигна́л — captar la señal

    7) (приобрести - вид, форму и т.п.) tomar vt

    приня́ть по́зу — tomar una pose, adoptar una postura

    приня́ть фо́рму — amoldarse

    приня́ть хара́ктер — revestir un carácter

    приня́ть ва́жный вид — darse importancia; darse pisto (fam.)

    приня́ть плохо́й оборо́т — tomar mal cariz

    боле́знь приняла́ серьёзный хара́ктер — la enfermedad tomó un cariz (muy) serio

    приня́ть христиа́нство — abrazar el cristianismo

    9) (внутрь - пищу, лекарство) tomar vt

    приня́ть ва́нну, душ — tomar un baño, una ducha

    11) за + вин. п. ( счесть) tomar vt (por)
    12) ( помочь при родах) asistir vi (a), partear vt
    ••

    приня́ть бой — aceptar el combate

    приня́ть на себя́ уда́р — tomar sobre sí (recibir) el golpe, arrostrar vt

    приня́ть на себя́ отве́тственность — asumir la responsabilidad

    приня́ть на себя́ обяза́тельство — comprometerse (a + inf.); tomar (asumir) sobre sí un compromiso (una obligación)

    приня́ть прися́гу — prestar juramento

    приня́ть ме́ры — tomar medidas

    приня́ть реше́ние — tomar una decisión (una resolución)

    приня́ть за пра́вило — tomar como regla (como principio)

    приня́ть чью́-либо сто́рону — abrazar la causa de alguien

    приня́ть в штыки́ — recibir de uñas

    приня́ть за чи́стую моне́ту — creer a pie juntillas

    приня́ть на свой счёт — tomar por su cuenta, darse por aludido

    приня́ть к све́дению — tomar en consideración

    приня́ть во внима́ние (в расчёт) — tener en cuenta, tener presente

    э́то так при́нято — así es la costumbre

    не приня́ть во внима́ние — desconsiderar vt, desoír vt

    приня́ть экза́мен — examinar vt

    * * *
    (1 ед. приму́) сов., вин. п.
    1) (взять, получить) recibir vt, aceptar vt, tomar vt

    приня́ть пода́рок — aceptar el regalo

    приня́ть това́р — recibir mercancías

    2) ( взять в своё ведение) tomar vt; aceptar vt (пост, должность)

    приня́ть кома́ндование — tomar el mando

    приня́ть дела́ — hacerse cargo de los asuntos

    приня́ть де́ло к произво́дству — admitir a trámite la denuncia

    приня́ть назначе́ние — aceptar el cargo

    приня́ть сан церк. — aceptar la dignidad

    3) (в состав, в члены) admitir vt, afiliar vt

    приня́ть в па́ртию — admitir en el partido

    приня́ть на рабо́ту — admitir en el trabajo

    приня́ть в шко́лу, в институ́т — admitir en la escuela, en el instituto

    приня́ть гражда́нство — naturalizar

    4) (посетителей, гостей) acoger vt; recibir vt (тж. о враче, юристе)

    раду́шно приня́ть ( кого-либо) — acoger radiantemente (a), tributar una calurosa acogida (a)

    5) ( воспринять) recibir vt, tomar vt; aceptar vt, aprobar (непр.) vt (согласиться, одобрить)

    приня́ть что́-либо в шу́тку, всерьёз — tomar algo a broma, en serio

    приня́ть бли́зко к се́рдцу — tomar a pechos

    приня́ть но́вость споко́йно — recibir la noticia tranquilamente

    приня́ть сове́т, предложе́ние — aceptar el consejo, la proposición

    приня́ть резолю́цию — aprobar una resolución

    6) (услышав или увидев, записать и т.п.) recibir vt, captar vt

    приня́ть радиогра́мму — recibir el radiograma

    приня́ть сигна́л — captar la señal

    7) (приобрести - вид, форму и т.п.) tomar vt

    приня́ть по́зу — tomar una pose, adoptar una postura

    приня́ть фо́рму — amoldarse

    приня́ть хара́ктер — revestir un carácter

    приня́ть ва́жный вид — darse importancia; darse pisto (fam.)

    приня́ть плохо́й оборо́т — tomar mal cariz

    боле́знь приняла́ серьёзный хара́ктер — la enfermedad tomó un cariz (muy) serio

    приня́ть христиа́нство — abrazar el cristianismo

    9) (внутрь - пищу, лекарство) tomar vt

    приня́ть ва́нну, душ — tomar un baño, una ducha

    11) за + вин. п. ( счесть) tomar vt (por)
    12) ( помочь при родах) asistir vi (a), partear vt
    ••

    приня́ть бой — aceptar el combate

    приня́ть на себя́ уда́р — tomar sobre sí (recibir) el golpe, arrostrar vt

    приня́ть на себя́ отве́тственность — asumir la responsabilidad

    приня́ть на себя́ обяза́тельство — comprometerse (a + inf.); tomar (asumir) sobre sí un compromiso (una obligación)

    приня́ть прися́гу — prestar juramento

    приня́ть ме́ры — tomar medidas

    приня́ть реше́ние — tomar una decisión (una resolución)

    приня́ть за пра́вило — tomar como regla (como principio)

    приня́ть чью́-либо сто́рону — abrazar la causa de alguien

    приня́ть в штыки́ — recibir de uñas

    приня́ть за чи́стую моне́ту — creer a pie juntillas

    приня́ть на свой счёт — tomar por su cuenta, darse por aludido

    приня́ть к све́дению — tomar en consideración

    приня́ть во внима́ние (в расчёт) — tener en cuenta, tener presente

    э́то так при́нято — así es la costumbre

    не приня́ть во внима́ние — desconsiderar vt, desoír vt

    приня́ть экза́мен — examinar vt

    * * *
    v
    1) gener. (â ñîñáàâ, â ÷ëåñú) admitir, (помочь при родах) asistir (a), (посетителей, гостей) acoger, (стать последователем религии) abrazar, (ñ÷åñáü) tomar (por), aceptar (пост, должность), afiliar, aprobar (согласиться, одобрить), captar, hacer una buena acogìda, partear, recibir (тж. о враче, юристе)
    2) law. acreditar, adir la herencia, adoptar, expedir

    Diccionario universal ruso-español > принять

  • 5 занимать

    занять у кого
    I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.
    2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].
    II. Занимать, занять -
    1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;
    2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];
    3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];
    4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];
    5) -мать скот - займати (переймати) товар;
    6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];
    7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - зан`ять
    1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    II несов.; сов. - зан`ять
    1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш
    2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)
    3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти
    4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

    Русско-украинский словарь > занимать

  • 6 пребывание

    пробування (ум. пробуваннячко), перебування (ум. перебуваннячко); (бытность, побывка) побуток (-тку), пробуток (-тку), перебуток (-тку), буття (-тя), побут (- ту), бутність (-ности); (постоянное) вікування. [За шість років пробування в тій школі (Грінч.). Вирядимо їх, добрії люди, на нове життя, на нове пробуваннячко (Черкас.). За перших літ свого перебування в пансіоні (Крим.). Речінця побутові на Запоріжжі не визначалось нікому (Куліш). Не треба-ж того манастирського його побутку уважати за якесь суворе іночество (Куліш)]. Во время -ния моего - за мого пробування (перебування, буття, побутку, побуту, бутности) там, під час мого перебування (пробування и т. д.) там. -ние дома - домування (-ня), домарство. [Не маю кого на домарство лишити (Франко, Пр.)]. -ние без употребления, без дела - дармування (-ня). Место -ния - місце пробування, перебування, пробутку. Место постоянного -ния - місце постійного пробування (перебування, сидіння); оселя, домівка, житло, господа; срв. Жительство.
    * * *
    1) перебува́ння; пробува́ння; диал. по́бут, -у
    2) ( местопребывание) місцеперебува́ння; місцепробува́ння

    Русско-украинский словарь > пребывание

  • 7 рождественский

    рел.
    Christmas ['krɪsm-] (attr)

    рожде́ственский соче́льник — Christmas Eve

    рожде́ственский пост — the Advent (fast)

    рожде́ственская песнь — Christmas carol

    рожде́ственская ёлка — Christmas tree

    рожде́ственские кани́кулы — Christmas holidays

    рожде́ственский пода́рок — Christmas gift

    Новый большой русско-английский словарь > рождественский

  • 8 принять

    сов.
    1. кого-что гирифтан, қабул кардан, пазируфтан; принять пода­рок, тӯҳфа гирифтан (қабул кардан)
    2. что қабул кардан, ба зиммаи (ба ӯҳдаи) худ гирифтан, ба гардан гирифтан, ба ихтиёри худ гирифтан, мутасаддӣ шудан; принять пост директора вазифаи мудириро қабул кардан (ба зиммаи худ гирифтан); принять командование фармондиҳиро ба ӯҳдаи худ гирифтан
    3. кого қабул кардан, даровардан, гирифтан, ҳамроҳ кардан; принять на ра­боту ба кор қабул кардан (гирифтан); принять в игру ба бозӣ қабул кардан (ҳамроҳ кардан)
    4. кого-что қабул (истиқбол) кардан, пазируфтан, пешвоз гирифтан; принять гостей меҳмононро пазируф тан; принять больного беморро қабул кардан
    5. что рафтор (муносибат) кардан; она спокойно приняла это известие вай ин хабарро бе малоли хотир шунид
    6. Что қабул кардан, пазируфтан, писандидан, маъқул донистан, розӣ шудан; принять чьё-л. предложение пешниҳоди касеро пази­руфтан; принять чёй-л. совет маслиҳати касеро писандидан
    7. что кардан, баровардан; принять резозлюцию қарор қабул кардан (баровардан)
    8. что (по радио у телеграфу и т. п) қабул кардан, гирифтан, шунидан гирифтан; принять телефонограмму телефонограммаро [навишта] гирифтан
    9. что в сочет. с сущ. принять решение қарор қабул кардан, ба як карор принять присягу савганд ёд кардан принять смерть ба марг рафтан
    10. что: принять душ дар таги душ (обпош) оббозӣ кардан принять ванну дар ванна оббозӣ кардан
    11. что қабул кардан, пазируфтан дохил (ворид) шудан; шудан; принять граж­данство тобеияти мамлакатеро пазируфтан; принять христианскую веру дини насрониро қабул кардан ба мазҳаби насрони даромадан
    12. что пайдо кардан гирифтан, шудан; болезнь приняль серьёзный оборот беморӣ сахт шуд беморӣ хавфнок шуд
    13. что. чего хӯрдан, нӯшидан, истеъмол кардан фурӯ бурдан, қулт кардан; принять лекарство дору хӯрдан
    14. что фарз (ҳисоб) кардан, пиндоштан, гумон бурдан тахмин задан, киёс кардан // кого-чего за кого-что шумурдан, пиндоштан ҳисоб кардан; принять за шутку ҳазл ҳисоб кардан
    15. ба тарафе (ба ҷонибе) гаштан, моил шудан, тоб хӯрдан; принятьв право ба дасти (ба тарафи) рост гаштан
    16. что прост, бурдан, ғундошта будан гирифтан, гирифта бурдан, бардоштан принятьпосуду со стола зарфи рӯи мизро ғундошта бурдан
    17. кого доягӣ кардан, зоёндан; принять ребёнка у кого-л дояи кӯдаке шудан <> принять бой (сражение) ҷанг кардан, ба ҷанг (ба мухориба) даромадан; принять вид кого худро… нишон додан, қиёфаи …ро гирифтан; принять мерь чора дидан (андешидан), чораҷӯй кардан; принять чью-л. сторону тарафи касеро гирифтан, тарафдори касе шудан; принять долю саҳмдори (ҳиссадори) чизе кардан; принять в кулаки кого прост, катъиян муқобил баромадан; принять во внимание ба эътибор гирифтан; принять в расчёт кого-что-л ба ҳисоб (ба назар) ги­рифтан; принять в штыки кого-что душманона пешвоз гирифтан; принять к свёдение ба маълумот гирифтан; принять [близко] к сердцу что ба дил [сахт] гирифтан; принять что-л. на веру ба чизе бе исботу далел (соддадилона) бовар кардан; \принять на свой счёт ба дил гирифтан, девори намкаш барин ба худ гирифтан; \принять на себя что-л. чизеро (кореро ба зиммаи (ба ӯҳдаи, ба гардани) худ гирифтан

    Русско-таджикский словарь > принять

См. также в других словарях:

  • Пост-рок — Направление: Рок Истоки: Классическая и экспериментальная музыка, эмбиент, краут рок, инди рок, спейс рок, шугейзинг, арт рок, джаз, электронная музыка, народная музыка …   Википедия

  • Пост рок — Направление: Рок, электронная музыка Истоки: Классическая и экспериментальная музыка, эмбиент, краут рок, инди рок, спейс рок, шугейзинг, арт рок, джаз, электронная музыка, народная музыка Место и время возникновения: конец 1980 …   Википедия

  • Пост-метал — Направление: Метал Истоки: Пост рок, арт рок, пост хардкор, авангардный метал, дум метал, прогрессивный метал, сладж метал, джаз, эмбиент и минимализм …   Википедия

  • Пост-гранж — Направление: Альтернативный рок Истоки: альтернативный рок[1] гранж хард рок поп рок Место и время возникновения: начало 19 …   Википедия

  • Рок-музыка — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете …   Википедия

  • Рок-н-ролл — У этого термина существуют и другие значения, см. Рок н ролл (значения). Рок н ролл Направление: популярная музыка Истоки: блюз, кантри, госпел Место и время возникновения: конец 1940 х г …   Википедия

  • Пост-хардкор — Направление: хардкор панк Истоки: хардкор панк, инди рок, пост панк, нойз рок Место и время возникновения: 1980 е годы, США …   Википедия

  • Пост-панк — Направление: Рок Истоки: Постдиско, Панк рок, Прото панк, No wave Место и время возникновения: 1978, Великобритания Годы расцвета: 1978 1985 …   Википедия

  • Пост-грандж — Пост гранж (англ. Post grunge) это подстиль альтернативной музыки, вышедший из гранжа и приобревший довольно широкое распространение на большой сцене после 1994 года. Принципиальным отличием его от гранжа является более мягкий звук, заранее… …   Википедия

  • Рок-группы Великобритании —   Это служебный с …   Википедия

  • Пост-алкогольные страхи — Студийный альбом НАИВ Дата выпуска 1997 Записан 1997 Жанр …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»