-
1 Парод
Christianity: Parodus (имя святого) -
2 пародировать
пародіювати, перелицьовувати, сов. перелицювати, (о множестве) поперелицьовувати. [Перелицьована Енеїда].* * *пародіюва́ти -
3 пародийный
парод||ийныйприл τής παρωδίας· -
4 пародийность
пароді́йність, -ності -
5 пародийный
пароді́йний -
6 пародирование
пародіюва́ння -
7 пародированный
пародійо́ваний -
8 пародироваться
пародіюва́тися -
9 пародия
пародія.* * *паро́дія -
10 искусство
1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.* * *1) мисте́цтво; диал. шту́кавое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва
\искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки
по́варское \искусство во — см. поварской
произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри
типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва
из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо
2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рствовладе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́
\искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва
-
11 копировать
1) (что с чего) копіювати, списувати (зап. відписувати) що з чого;2) (кого, что) удавати, наслідувати, копіювати кого, що. [Ти лепсько вмієш вдавати тую мову (Л. Укр.). Наслідує чийсь голос (Л. Укр.). Часто її вчинки просто копіюють (Сфр.)].* * *копіюва́ти; ( в двух экземплярах) дублюва́ти; ( кому-чему - подражать) копіюва́ти, наслі́дувати (кого-що), шутл. пародіюва́ти -
12 пародийно
нареч.пароді́йно -
13 пародический
-
14 образование
адукацыя; асвета; асьвета; утварэнне; утварэньне* * *I ср.см. образовать III ср. адукацыя, -цыі жен.жировые образования физиол., мед.
— тлушчавыя ўтварэнні -
15 экспресс-анализ горных пород
экспресс-анализ горных породэкспрэс-аналіз горных пародРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > экспресс-анализ горных пород
-
16 свободный
прил.1. шъхьафитсвободный народ парод шъхьафитсвободный труд шъхьафит лэжьэн, лэжьэн шъхьафит2. (беспрепятственный) зи зэрар къыфэмыхъоу, фитэусвободный проезд фитэу дэхьанырсвободное дыхание уфитэу жьы къэпщэныр3. (не занятый делом) Iоф зыщимышIэрэсвободное время Iоф зыщимышIэрэ уахът4. (никем не занятый) нэкIысвободное место чIыпIэ нэкI5. разг. (находящийся без употребления) амыгъэфедэрэ, лыесвободные деньги ахъщэ лыехэрВ. (просторный) быхъусвободное пальто пальтэу быхъу◊ свободная профессия шъхьафит сэнэхьат (къулыкъум хэмытэу зисэнэхьаткIэ псэурэр) -
17 по
предлог1, суф. парод. пад. -лӣ, -дулӣ диал.; по дороге хоктолӣ2. (согласно): по вашему желанию эе̄тчэрӣлӣсун, гэлэ̄дерӣлӣсун3. (вследствие чего-л.) суф. отлож. пад. -дук, -тук; он не работал по болезни энӯдукви эчэ̄н хавалла4. (в разделительном значении) суф. -тал, -тэл; продаётся по частям ха̄дыка̄тэлди уние̄чивувкӣ5. (о времени) суф. дат.-местн. пад. -дӯ, -тӯ диал.; по пятым дням тунӈӣлду тырганӣлду6. (до): завязла по самые рога иемэ̄лӣви булэ̄рэн7. (после) суф. местн. пад. -лӣ; по прибытии поезда поезд эмэчэ̄лэ̄н8. (на языке) суф. твор. пад. -т, -ди, -ды; по-эвенкийски эвэдыт; по-русски русскайдыт, лучадыт
См. также в других словарях:
Парод — а, муж. Стар. редк.Отч.: Пародович, Пародовна.Производные: Родя.Происхождение: (Предположительно греч. parodos дорога; путь.)Именины: 4 февр. Словарь личных имён. Парод Дорога, путь (греч.) или возможно, вариант имени Пард. 4 февраля (22 января)… … Словарь личных имен
парод — песнь, проход Словарь русских синонимов. парод сущ., кол во синонимов: 2 • песнь (14) • проход … Словарь синонимов
ПАРОД — (греч. parodos) 1) в театре Др. Греции проход на орхестру между амфитеатром и скеной.2) В древнеантичной трагедии и комедии первая вступительная песнь хора … Большой Энциклопедический словарь
парод — (гр. parodos) в древнегреческом театре: а) вступительная песнь хора; б) открытый проход на орхестру между амфитеатром и скеной. Новый словарь иностранных слов. by EdwART, , 2009. парод [гр.] – в древнегреческом театре: а) выход и вступительная… … Словарь иностранных слов русского языка
парод — (греч. párodos), 1) в театре Древней Греции проход на орхестру между амфитеатром и сценой. 2) В древнеантичных трагедии и комедии первая вступительная песнь хора. * * * ПАРОД ПАРОД (греч. parodos), 1) в театре Др. Греции проход на орхестру между … Энциклопедический словарь
пародійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
пародійність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
пародійно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
пародійований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
пародіювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
пародіювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
