-
1 прожиток
разг. уст. — на пражытак, на пражыццё -
2 прожиток
-тка α. παλ. • на прожитокβλ. прожитие. -
3 прожиток
м: на прожиток уст. разг. см. прожитие -
4 прожиток
прожи́ток, -тку, спрожи́ток -
5 прожиток
-
6 Прожитьё
Прожиток прожиття, прожиток и спрожиток, ум. прожиточок (-чку), пожиття. [Мені-ж не багато на прожиття треба (Крим.). Ходила копать буряки і з того добувала прожиток для себе (Коцюб.). Зросту, слави, пам'яти, спрожитку сподівались (Метл.). Ставало на пожиття його (Мирн.)]. Давать на -тьё - давати на прожиття, на прожиток. -
7 жизнь
життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.* * *життя́; (период существования кого-л.; век) вік, -у; диал. живо́ттявпервы́е (пе́рвый раз) в \жизнь ни — уперше (пе́рший раз) в житті́ (на віку́); ( до смерти) дові́ку, по́ки [й] віку (життя́)
дать \жизнь нь кому́ — ( родить) да́ти життя́ кому́, народи́ти (породи́ти) кого́
-
8 жительство
житло, пробування, перебування, прожиток (р. -тку), мешкання. [Ідуть люди на житло в степ. Знудило мене пробування в лісі - до людей хочеться. До запорожців донці з Дону тисячами на прожиток приходили (Куліш). У домівці на мешканні]. См. Жизнь где. Место жительства - місце пробування, мешкання. Уйти с места жительства неведомо куда - змандрувати. Вид на жительство - посвідка на перебування (на пробування).* * *1) ( проживание) прожива́ння, ме́шкання; ( пребывание) пробува́нняразде́льное \жительство во — окре́ме прожива́ння
ме́сто постоя́нного \жительство ва — мі́сце пості́йного прожива́ння
2) (населённая местность, селение) се́лище, посе́лення; ( усадьба) сели́тьба, обі́йстя; диал. осе́ля -
9 Т-101
В ТИСКАХ бытье, находиться, держать кого-что и т. п. В ТИСКИ попасть, взять кого-что и т. п. PrepP these forms only usu. subj-compl with copula (subj: human or collect) or obj-compl with держать etc obj: human or collect))1. mil used in refer, to the envelopment of enemy forces from two sides: Х-ы оказались в тисках — Xs were outflankedY-и взяли Х-ов в тиски - Ys outflanked Xs.2. (to be) oppressed by s.o. or (to be) in a very difficult, trying situation(to keep s.o.) in a state of complete submission, subjugationX (находится) в тисках у Y-a (попал в тиски к Y-y) = X is in (fell into) Yb clutchesY держит X-a в тисках = Y has X in a viseY has a tight ( viselike) grip on X Y has X in Y's clutches (grasp, grip).Обломов понял, в какие тиски попал он, когда все, что присылал Штольц, стало поступать на уплату долга, а ему оставалось только небольшое количество денег на прожиток (Гончаров 1). Oblomov realized what a vise he was in when he saw that everything Stolz sent him went to pay his debt, leaving him little to live on (1b). -
10 в тисках
[PrepP; these forms only; usu. subj-compl with copula (subj: human or collect) or obj-compl with держать etc (obj: human or collect)]=====1. mil used in refer, to the envelopment of enemy forces from two sides:2. (to be) oppressed by s.o. or (to be) in a very difficult, trying situation; (to keep s.o.) in a state of complete submission, subjugation:- Y has X in Y's clutches (grasp, grip).♦ Обломов понял, в какие тиски попал он, когда все, что присылал Штольц, стало поступать на уплату долга, а ему оставалось только небольшое количество денег на прожиток (Гончаров 1). Oblomov realized what a vise he was in when he saw that everything Stolz sent him went to pay his debt, leaving him little to live on (1b).Большой русско-английский фразеологический словарь > в тисках
-
11 в тиски
[PrepP; these forms only; usu. subj-compl with copula (subj: human or collect) or obj-compl with держать etc (obj: human or collect)]=====1. mil used in refer, to the envelopment of enemy forces from two sides:2. (to be) oppressed by s.o. or (to be) in a very difficult, trying situation; (to keep s.o.) in a state of complete submission, subjugation:- Y has X in Y's clutches (grasp, grip).♦ Обломов понял, в какие тиски попал он, когда все, что присылал Штольц, стало поступать на уплату долга, а ему оставалось только небольшое количество денег на прожиток (Гончаров 1). Oblomov realized what a vise he was in when he saw that everything Stolz sent him went to pay his debt, leaving him little to live on (1b).Большой русско-английский фразеологический словарь > в тиски
-
12 кормиться
кармливаться годуватися, (редко) кормитися; харчуватися, контентуватися чим и з чого, (питаться) живитися чим, з чого, споживлятися, заживлятися чим; (зимой) зимуватися; (столоваться) столуватися. [Не хлібом я, - зідханнями годуюсь (Куліш). Инші по пущах селами сідали і звіроловством та пасікою кормилися (Куліш). Буде чим харчуватись (Коцюб.). Живились овочами садовими (Крим.). Працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.). Вони хлібом з низових земель заживлялися (Куліш)]. -ться от трудов своих - годуватися з своєї праці (своєю працею); контентуватися із своїх ручок та пучок (Г. Барв.). Он с трудом -тся - він ледве-ледве прогодовує себе, заробляє собі на прожиток (на прожиття).* * *1) годува́тися, ко́рмитися2) годува́тися; харчува́тися3) годува́тися -
13 приискивать
приискать пришукувати, пришукати, підшукувати, підшукати, вишукувати, вишукати кого, що, чого; прибирати, прибрати чого (напр., способу якого); (путём расспросов) напитувати, напитати; (путём высматривания) наглядати, глядіти, нагледіти. -кать - см. ещё Найти. [Пришукав собі жінку до мисли. Глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Напитав собі роботу]. -кать кому место, комнату - під[при]шукати, знайти кому посаду, кімнату. -вать, -кать средства к пропитанию - під[ви]шукувати, під[ви]шукати засоби на прожиток. Приисканный - пришуканий, під[ви]шуканий, знайдений, напитаний, нагледжений. У нас -кана железная руда - у нас знайдено залізну руду. -ться - при[під]шукуватися, при[під]шукатися, вишукуватися, вишукатися, (сов.) знайтися. -кался мастер - знайшовся майстер.* * *несов.; сов. - прииск`атьпідшу́кувати, підшука́ти; пришу́кувати, пришука́ти -
14 пробавляться
пробавиться чем1) пробуватися, перебуватися, перебутися чим. [Наш брат українець найбільш тільки самими журналами пробувається (Куліш). Важко було самим пшоном перебуватися. То тим, то сим перебувся, поки заробив на ліпший прожиток];2) (о времени) гаятися, згаятися, прогаятися, марнуватися, змарнуватися. [Багато часу марно гається. Тут тільки час марнується, а діло не робиться]. Время -вилось и не заметили его - час непомітно минув, час і не змигнувся;3) (где) баритися, забаритися, гаятися, прогаятися, бавитися, пробавитися де.* * *перебува́тися; ( довольствоваться) задовольня́тися, удовольня́тися -
15 проживание
1) (где) проживання, пробування, перебування, життя, прожиття, прожиток (- тку) (де). [Плата за прожиття в націоналізованих будинках (Азб. комун.)]. Место -ния - місце проживання, пробування; срв. Жительство, Пребывание;2) (издерживание) проживання, витрачання; (расточание) марнування, промантачування.* * *прожива́ння; (где-л.) перебува́ння, пробува́ння, прожиття́
См. также в других словарях:
ПРОЖИТОК — ПРОЖИТОК, прожитка, мн. нет, муж. (прост.). То же, что прожитие. Выдать денег на прожиток. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРОЖИТОК — ПРОЖИТОК, прожить и пр. см. проживать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
прожиток — сущ., кол во синонимов: 5 • имущество (35) • проживание (15) • прожитие (7) • … Словарь синонимов
Прожиток — м. разг. сниж. 1. то же, что прожитие 2. 2. Средства, имущество. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
прожиток — прожиток, прожитки, прожитка, прожитков, прожитку, прожиткам, прожиток, прожитки, прожитком, прожитками, прожитке, прожитках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ПРОЖИТОК — Жить в прожитке (в прожитках). Волог., Кар., Пск. Одобр. Жить в достатке, богато, зажиточно. СВГ 2, 89; СРГК 5, 259; СПП 2001, 63 … Большой словарь русских поговорок
прожиток — прож иток, тка … Русский орфографический словарь
прожиток — тку, ч. 1) Засоби до існування. •• На прожи/ток для того, щоб існувати. 2) рідко. Те саме, що проживання 1). 3) діал. Життя … Український тлумачний словник
прожиток — тка; м. Разг. = Прожитие (прожитьё) … Энциклопедический словарь
прожиток — тка; м. разг. = прожи/тие (прожитьё) … Словарь многих выражений
прожиток — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови