Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ПРИСК

  • 1 Приск

    Универсальный русско-английский словарь > Приск

  • 2 Приск Фригийский

    Универсальный русско-английский словарь > Приск Фригийский

  • 3 прискок

    прискік (-скоку).
    * * *
    прискі́к, -ско́ку

    с приско́ком — з приско́ком

    Русско-украинский словарь > прискок

  • 4 прискочка

    прискік, вискік (-скоку). Бежать -кой, в -ку - бігти з прискоком, з вискоком; срв. Припрыжка.
    * * *

    Русско-украинский словарь > прискочка

  • 5 привязываться

    привязаться
    1) прив'язуватися, прив'язатися, припинатися, прип'ястися. [Сиділа на сходах, що провадили до причалу, де прив'язувались човни (Л. Укр.)];
    2) (пристать, не отходить) ув'язуватися, ув'язатися до кого, за ким, присотатися, навратитися. [Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась? Пішли ми в садок, і він до нас присотався (Чигир. п.). Навративсь як собака (Мнж.)];
    3) (к кому, к чему: придираться, приставать, прицепиться) в'язнути, прив'язнути, ув'язнути, нав'яз(ну)ти, в'язатися, ув'язатися, нав'язуватися, нав'язатися до кого, до чого, чіплятися, при[в]чепитися до кого или кого за що, налазити, налізти на кого или до кого, сікатися, присікуватися, присікатися, присіпатися, скіпатися, прискіпуватися, прискіпатися до кого; срв. Приставать, Придираться, Цепляться. [Чого ти в'язнеш до нас? (Звиног.). Чого вона прив'язла до мене? (Васильч.). Причепився, як реп'ях (Ном.). Ні з сього, ні з того за що-небудь учепиться (Звиног.). Учепився, як гріх села (Ном.). Присікалася наче оса (Кониськ.). Чого ви на нас налазите? (Мирн.). Чого се він до мене присіпався?]. -вязываться к каждому слову - чіплятися кожного слова, за кожне слово;
    4) прихилятися, прихилитися, привертатися, привернутися до кого, до чого, прикладатися прикластися до чого. [Він до мене був прихилився всією душею (Крим.). Я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). З більшим запалом прикладався до науки (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - привяз`аться
    1) прив'я́зуватися, прив'яза́тися, припина́тися, припну́тися и прип'ясти́ся и прип'я́стися
    2) ( чувствовать расположение) прихиля́тися, прихили́тися, приверта́тися, приверну́тися, прив'я́зуватися, прив'яза́тися
    3) (к кому-чему - неотступно следовать, приставать) причіпля́тися и причі́плюватися, причепи́тися, чіпля́тися, учепи́тися (до кого-чого) и начепи́тися (на кого), прив'я́зуватися, прив'яза́тися (до кого-чого), ув'я́зуватися, ув'яза́тися, в'я́знути, прив'я́знути и ув'я́знути, пристава́ти, приста́ти (до кого); ( придираться) прискі́пуватися, прискі́патися (до кого-чого)

    Русско-украинский словарь > привязываться

  • 6 накидывать

    накидать (много чего)
    I. накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати и понакидувати чого; срв.
    I. Набрасывать. [А лисичка все кида по рибці на дорогу, все кида; от як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла (Рудч.)]. Накиданный - накиданий, понакид(ув)аний. -ться - накидатися, накидатися, понакидатися и понакидуватися; бути накиданим, понакид(ув)аним.
    II. Накидывать и Накидать, накинуть -
    1) что на кого, на что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що, (об одежде ещё) скидати, скинути, напинати, напнути и нап'ясти, нахоплювати и нахопляти, нахопити що на кого, на що, (на самого себя ещё) накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим, (о мног.) поскидати, понапинати, понахоплювати що на кого, на що, понакидатися, пообкидатися чим; срв.
    II. Набрасывать 1. [Скинув наопашки одежину і вибіг на вулицю (Кониськ.). Одежину якусь нахоплять, що аж глянути гидко (Номис). «Накинься чим, а так не виходь.» - «Ой, нема-ж чим накинутися!» (Звин.)]. -ть узду на кого - закидати, закинути, напинати, напнути (нап'ясти) гнуздечку (оброть) на кого, кому. [Закинув на чорта оброть (Рудан.)]. -ть петлю на шею кому - накидати, накинути, закидати, закинути петлю (зашморг) на шию кому. -ть горшок, банки кому - скидати, скинути горща, прикладати, прикласти баньки кому;
    2) (работу на кого) накидати, накинути працю (роботу) кому, звертати, звернути працю (роботу) (з себе) на кого. [Я не хотів цієї роботи, мені її накинули (Київ). Сам він нічого не робив, а все діло звернув на старшину (Грінч.)];
    3) накидати, накинути; см. Набавлять. [Мало, накинь ще хоч трохи! (Київщ.)]. Накинутый -
    1) накинутий и накинений, скинутий, напнутий и нап'ятий, нахоплений, понакиданий, понапинаний, понахоплюваний; закинутий и закинений;
    2) накинутий и накинений, звернутий и звернений;
    3) накинутий. -ться -
    1) накидатися, накинутися, понакидатися; бути накиданим, накинутим и накиненим, понакиданим и т. п.;
    2) (агрессивно) накидатися, накинутися, нападати(ся), напасти(ся), (зап.) вергатися, верг(ну)тися, (только о людях) наштопуватися, наштопатися, (словесно) нападатися, напастися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на (до) кого, прискіпуватися, прискіпатися до кого, насідати, насісти на кого, накопуватися, накопатися на кого, (зверем) визвірятися, визвіритися на кого; срв.
    II. Набрасываться 2. [Собаки накинулися на нас (Сл. Ум.). Поліціяни, як звіри, верглися на Бовдура (Франко). Наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить (Новомоск.). «Чого стоїш? Іди!» - грубо напавсь Шмідт на слугу (Крим.). Ми тут гуляли, до нас наскіпались: де та й де мою дочку діли? (Мирний). «Не віриш?» - прискіпавсь він до мене, побачивши, що я посміхаюсь (Черкас.). Найбільше-ж накопується на Хіврю (Крим.). Чого ти визвірився на дітей? (М. Левиц.)];
    3) (на роботу, на еду и т. п.) допадатися, допастися до чого; срв.
    II. Набрасываться 2 (-ться на еду). [Допався до книжок (Крим.). Допався до борщу так, що й за вуха не одтягнеш (Богодух.)].
    * * *
    I несов.; сов. - накид`ать
    накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти
    II несов.; сов. - нак`инуть
    1) (что) накида́ти, наки́нути и мног. понакида́ти (що); ( одежду) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш, мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим)
    2) ( набавлять) накида́ти, наки́нути

    Русско-украинский словарь > накидывать

  • 7 придираться

    придраться чі[е]плятися, причепитися, учепитися кого или до кого, за що, сікатися, присікуватися, присікатися присіпатися до кого, скі[и]патися прискі[и]патися, наскі[и]патися до кого, на кого или проти кого, уїдатися, уїстися, угризатися, угризтися в кого и на кого, нападатися, напастися, налазити, накопуватися, накопатися, накасуватися, накасатися на кого. [Чіплятися до слів. Чеплявся за всяку приключку (Крим.). Тривайте, не дуже сікайтесь: є ще на-світі (люди), що вміють і люблять по-нашому читати (Квітка)]. Срв. Привязываться 2.
    * * *
    несов.; сов. - придр`аться
    чіпля́тися и чіпа́тися, причепи́тися; присі́куватися и сі́катися, присі́катися, прискі́пуватися и скіпа́тися, прискі́патися, доскі́пуватися, доскі́патися, придира́тися, придра́тися

    придра́ться к слу́чаю — скориста́тися з наго́ди

    Русско-украинский словарь > придираться

  • 8 Прыск

    глаг. част.
    I. 1) приск;
    2) приск, пирск, порск, бризк, хлюп. Водою прыск ему в лицо - водою приск (пирск, хлюп) йому в обличчя.
    II. Прыск (жар угольный) - присок (-ску). [В розмові пильнував вколоти, знайти у кожного боляче місце і сипнути туди приском (Кон.)].

    Русско-украинский словарь > Прыск

  • 9 набрызг

    техн.
    1) ( действие) набри́зкування, напри́скування
    2) ( вид отделки) на́бризк, -ку, на́приск, -ку

    Русско-украинский политехнический словарь > набрызг

  • 10 набрызг

    техн.
    1) ( действие) набри́зкування, напри́скування
    2) ( вид отделки) на́бризк, -ку, на́приск, -ку

    Русско-украинский политехнический словарь > набрызг

  • 11 зола

    попіл (-пелу), зола; (горячая зола с огнём, с тлеющ. уголками) присок (-ску); (выбрасываемая после золки) визо[і]л (-золу), пазі[о]лки (-ків). [Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною (Номис)]. Выгребать -лу - вибирати попіл (з груби). Свалка -лы - попелище, попільник, попі[е]льня.
    * * *
    1) зола́; ( пепел) по́піл, -пелу; (горячая, с тлеющими угольками) при́сок, -ску, приск, -у
    2) техн. зола́

    Русско-украинский словарь > зола

  • 12 осколок

    скалка (ум. скалочка), відло[а]мок, уламок, окрушок (-шка), окрушина, (мелкий) зернинка, дрібок (-бка). -лок стекла - склянка. -лок дерева - оскіпок, дразка, друзка, оскомелок.
    * * *
    ска́лка; ( обломок) відла́мок, -мка, ула́мок; диал. о́приск

    Русско-украинский словарь > осколок

  • 13 прискучивать

    и Прискучать прискучить (личн. и безличн.) надокучати, надокучити, набридати, набриднути, уприкрюватися, уприкритися. Это мне уж -чило - це вже мені надокучило, набридло. Мне -чило жить в деревне - мені надокучило, набридло, уприкрилося жити на селі. -чать кому - надокучати кому. Срв. Надоедать.
    * * *
    тж. прискуч`ать; несов.; сов. - приск`учить
    надокуча́ти, надоку́чити; ( надоедать) набрида́ти, набри́днути, обрида́ти, обри́днути и обри́дити

    Русско-украинский словарь > прискучивать

  • 14 прискучиваться

    несов.; сов. - приск`учиться
    надокуча́ти, надоку́чити

    Русско-украинский словарь > прискучиваться

  • 15 приставать

    пристать
    1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);
    2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];
    3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];
    4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;
    5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];
    6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;
    7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];
    8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];
    9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;
    10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - прист`ать
    1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)
    2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися
    3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися
    4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти
    5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати
    6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́
    7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити
    8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > приставать

См. также в других словарях:

  • Приск — а, муж. Стар. редк.Отч.: Прискович, Присковна.Происхождение: (Лат. priscus древний, старинный.)Именины: 22 марта, 4 окт., 14 окт. Словарь личных имён. Приск Древний, старый (лат.). 22 (9) марта – мученик Приск Сенастийский. 4 октября (21 с …   Словарь личных имен

  • приск — приск: жаръ [ІФ,1890] …   Толковый украинский словарь

  • приск — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • прискік — іменник чоловічого роду частіше вживається у множині …   Орфографічний словник української мови

  • Приск — У этого термина существуют и другие значения, см. Приск (значения). Приск Панийский (др. греч. Πρίσκος, Πανίτης)  византийский дипломат, историк и писатель V векa. Родился предположительно в первой четверти V века во фракийском местечке… …   Википедия

  • Приск Панийский — (др. греч. Πρίσκος, Πανίτης) византийский дипломат, историк и писатель V векa. Родился предположительно в первой четверти V века во фракийском местечке Панион (Panium), от названия которого получил по обычаю того времени прозвание Панийского… …   Википедия

  • Приск (философ) — Приск (лат. Priscus, IV век)  античный философ неоплатоник, представитель Пергамской школы неоплатонизма, ученик Эдесия. По сообщениям Евнапия, был родом из Феспротии или Молоссии). Обладал скрытным характером; имел превосходную память …   Википедия

  • Приск Африканский — Приск (V век) святой епископ Кастры, Африка. День памяти 1 сентября. Святой Приск (Priscus) был епископом Кастры (Castra). Согласно одному из преданий, святой Приск вместе с группой священников, среди которых были Кастренций (Castrense,… …   Википедия

  • Приск Томийский — Приск святой мученик томийский. День памяти 1 октября. Святой Приск, а вместе с ним Крескент (Crescens) и Евагрий (Evagrius) пострадали в городе Томи, что на Чёрном море. Известен также Приск, пострадавший во Фригии (память 21 сентября)[1].… …   Википедия

  • Приск Кесарийский — Приск (погиб в 260 году) святой мученик Кесарийский. День памяти 28 марта. Святой Приск претерпел мучения вместе со святыми Малхом и Александром. Они были брошены на съедение диким зверям в амфитеатре во времена гонений, начатаых императором… …   Википедия

  • Приск Галльский — Приск (погиб в 272 году) святой мученик галльский. День памяти 26 мая. Святой Приск был офицером в Римских легионах, стоявших в Галлии. Вместе со своим товарищем Коттом (Cottus) он бежал от гонений из Безансона, но был схвачен в Осере и там… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»