-
1 погріб
техн. по́греб -
2 погр.кмд.
abbrmilit. пограничная комендатура -
3 Погрёмывать
погремливать погримувати (реже погримати), вигримляти, гримоті[а]ти, грюкати, торохкати. [Став грім погримати. Грім погримував здалека (М. Вовч.)]. -
4 погрёбки
• hrabanka -
5 Кп погр.
Chemical weapons: поправочный коэффициент к погрузочным работам -
6 погреть
погрі́ти -
7 пообогреться
погрітися, перегрітися трохи. [Заїхали в заїзд, перегрілися та й далі поїхали].* * *[тро́хи] обігрі́тися (огрі́тися, погрі́тися; перегрі́тися) -
8 погруженный
погр`уженный, погружённыйтехн.1) ( в жидкость) зану́рений2) ( в землю) загли́блений3) ( на транспорт) пованта́жений, наванта́жений -
9 погруженный
погр`уженный, погружённыйтехн.1) ( в жидкость) зану́рений2) ( в землю) загли́блений3) ( на транспорт) пованта́жений, наванта́жений -
10 погрязать
погр||яза́ть, \погрязатья́знутьenŝlimiĝi, enkotiĝi;droni (тж. перен.).* * *несов.1) ( увязнуть) atascarse, atollarse, embarrancarse2) перен. atascarse, meterse en un atolladeroпогряза́ть в долга́х — estar comido de trampas
* * *несов.1) ( увязнуть) atascarse, atollarse, embarrancarse2) перен. atascarse, meterse en un atolladeroпогряза́ть в долга́х — estar comido de trampas
* * *v1) gener. (óâàçñóáü) atascarse, atollarse, embarrancarse2) liter. atascarse, meterse en un atolladero -
11 погрязнуть
погр||яза́ть, \погрязнутья́знутьenŝlimiĝi, enkotiĝi;droni (тж. перен.).* * *сов., в + предл. п.1) ( увязнуть) atascarse, atollarse, embarrancarse2) перен. atascarse, meterse en un atolladeroпогря́знуть в долга́х — estar comido de trampas
* * *сов., в + предл. п.1) ( увязнуть) atascarse, atollarse, embarrancarse2) перен. atascarse, meterse en un atolladeroпогря́знуть в долга́х — estar comido de trampas
* * *v1) gener. (óâàçñóáü) atascarse, atollarse, embarrancarse, zahondar2) liter. atascarse, meterse en un atolladero -
12 погреб
льох (-ху), погріб (-греба), погребище, (диал.) пивниця, (каменный) склеп. [Полізь у погріб та вточи квасу. Пішла до пивниці по молоко. Аж кишить невольника у Сиракузах в льохах і тюрмах (Шевч.)]. Винный -греб - винний льох, винний склеп, винарня. Пороховой - греб - порохівня. -греб, выкопанный в виде подвала - похідний погріб. -греб с люком - лазний погріб.* * *по́гріб, -реба; ( для хранения съестных припасов) льох, -у, диал. пивни́ця; (подвал, подземелье) скле́п, -упорохово́й \погреб — порохови́й по́гріб
-
13 погребец
погребчик погрібець (-бця), пуздро, пуздерко, пуздерок (-рка), ум. пуздеречко.* * *1) уменьш. погрібе́ць, -бця́2) (сундучок) погрібе́ць, -бця́, пузде́рко, пузде́рок, -рка, пуздро́ -
14 нагревать
нагреть1) нагрівати, гріти, нагріти, вигрівати, вигріти, у[о]грівати, у[о]гріти, пригрівати, пригріти, (о мног.) понагрівати, повигрівати, повгрівати, попригрівати. [Ну, то й справді нагрівай окропу (Рудч.). Грубка добре нагріває хату (Київщ.). Окропи гріти (Рудч.). Лежить собі проти сонця, живіт вигріває (Рудан.). Ледачого і кожух не вгріє (Грінч. I)]. Эту комнату одною печью не -греешь - цієї кімнати одною грубою не нагрієш, (не вгрієш, не огрієш). -грей железо путём - нагрій залізо як слід (добре);2) нагрівати, нагріти. -ть место - нагрівати, нагріти місце. Он нигде себе места не -греет - він ніде собі місця не нагріє. -ть руки у чего (перен.) - гріти, нагріти (погріти) руки (кишеню) коло чого, чим, напхати кишеню коло чого, поживитися коло чого; срв. Поживляться. [Буде чим руки погріти (Номис)]. -реть себе плечи - нагріти собі плечі, (перен.) намахатися;3) (колотить) лупцювати, налупцювати, м'яти, наминати, нам'яти, дуба[о]сити, надуба[о]сити, гамселити, нагамселити, гріти, нагріти кому що. -реть бока, шею кому - надавати стусанів під боки, напарити (полатати) боки, нам'яти в'язи, надавати по потилиці кому. Нагретый - нагрітий, вигрітий, у[о]грітий, пригрітий, понагріваний и т. п. -ться -1) нагріватися, грітися, нагрітися, понагріватися; бути нагріваним, нагрітим, понагріваним и т. п. [Як їсть - так нагріється, а як робить - так ізмерзне (Номис). Горн палав, залізо грілось (Грінч.). Груби добре понагрівалися (Васильківщ.). Уже попригрівалися окропи (Сл. Гр.)]. Комната уже -грелась - у хаті вже нагрілося, хата вже огрілася. Вода в комнате -грелась - вода в хаті нагрілася. В печи -грелось - у печі (в грубі) напалилося (нагрілося). Печь -грелась - піч (груба) напалилася (нагрілася). [Напалилася груба добре (Сл. Гр.)];2) (вдоволь, сов.) нагрітися (грея) попогріти (досхочу), (греясь) попогрітися (досхочу), (о мног.) понагріватися.* * *несов.; сов. - нагретьнагріва́ти, нагрі́ти; ( согревать) вигріва́ти, ви́гріти\нагревать ре́ть ру́ки — нагрі́ти ру́ки
-
15 обвинять
обвинить кого в чём винити, обвинити, винуватити, обвинувачувати, обвинуватити кого в чому; (пред судом) оскаржувати, оскаржити кого. В чём вы меня -няете? - в чому ви мене винуватите (обвинувачуєте)? Он -нён за злоупотребления и предан суду - його оскаржено за зловживання і дано (поставлено) на суд. Суд -нил его - суд визнав його за винного. -нять во лжи кого - брехню завдавати кому. Напрасно -нять, -нить, подозревая кого-л. в чём - гріхувати, погріхувати на кого за що. [Погріхували на його дурно, що він яблука покрав]. Обвинённый -1) обвинувачений, оскаржений;2) засуджений.* * *несов.; сов. - обвин`ить -
16 погребица
диал.погреби́ця, погрібни́к, -а; пригре́биця; погребни́к, -а, погребня́, погрібня́к, -а -
17 погребной
погребовый льоховий, погрібний, пивничний, склеповий.* * *погрібни́й; льохови́й -
18 погребок
1) погрібець (-грібця), темничок (-чка). [Витяг з темничка барильце (М. Вовч.)];2) пивничка, винарня.* * *1) уменьш. погрібе́ць, -бця́; темничо́к, -чка́2) ( винная лавка) ви́нний по́гріб; вина́рня3) см. погребец 2) -
19 погрешать
погрешить1) (совершить грех) грішити, погрішити, прогрішати(ся), прогрішити(ся), сов. провинити в чому и проти чого. [Не хочу впевняти, щоб ніколи ні в чім не прогрішилась (Мова). Я провинив проти своєї совісти (Крим.)];2) (ошибаться) хибити, схибити, помилятися, помилитися, обмилятися, обмилитися, змилювати, змилити, кривити, скривити. [Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то де будеш хибити (Черк.). Гарно по- нашому пише, тільки де-не-де скривить (Куліш)]. -шать против чего - хибити, схибити проти чого. [Трапляється бо часом так, що перекладчик против оригіналу схибить (Куліш)]. -шать против здравого смсла - відбігати здорового розуму.* * *несов.; сов. - погреш`ить(против чего, чем) гріши́ти, погріши́ти, прогріша́ти, прогріши́ти (проти чого, в чому, чим), несов. прогріши́тися (проти чого, в чому); (нарушать правила, допускать ошибку) хи́бити, схи́бити и похи́бити и однокр. схи́бнути (проти чого, в чому); ( ошибаться) помиля́тися, помили́тися (в чому) -
20 погрешность
огріх, прогріх, помилка, обмилка, хиба, похибка. Маленькая -ность - огрішок (-шка). [Не вельми-то великий огрішок, що не так сказав]. Типографская -ность - друкарська похибка, помилка.* * *1) погрі́шність, -ності; (оплошность, промах, упущение) о́гріх, -у и огрі́х; ( ошибка) поми́лка и по́милка, хи́ба, по́хибка2) мат. и пр. по́хибка, погрі́шність3) (грех, проступок) про́гріх, прогрі́шення
См. также в других словарях:
погрѣбаѥмъ — (10) прич. страд. наст. к погрѣбати в 1 знач.: имѧше [умерший] ѥдино дѣло добро. ти чьстью и славоѭ тоѭ. ѭже при˫атъ погрѣбаѥмь. тѹ мьздѹ свою при˫атъ ѹже. въ того добра мѣсто ѥдиного. (ἐν τῷ ἐξοδίῳ!) Изб 1076, 130 об.; аще ли диа(к)ни погрѣбаѥми … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
погрёб — ПОГРЁБ, погребла. прош. вр. от погрести1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
погрёб — ПОГРЁБ, погребла. прош. вр. от погрести1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
погрѣшаѥмъ — (1*) прич. страд. наст. Колеблющийся: полезнѣѥ бо е(с) слово трудовъ. имиже (iни) тружаютсѧ слово пишюще… и того ради о вѣрѣ слова погрѣшаѥми. и ѹмалѧють ѹченье. (σφαλλόμενοι) ГБ к. XIV, 192г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
погрёб — [погрести] … Словарь употребления буквы Ё
Погрібці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
погріти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ПОГР — процессы открытых горных работ дисциплина образование и наука … Словарь сокращений и аббревиатур
Погр — Коммуна Погр Peaugres Страна ФранцияФранция … Википедия
погріб — (ст.слов.) Заглиблена в землю споруда, перекрита дахом. У селянських садибах призначалась для зберігання взимку овочів, влітку м яса і молочних продуктів. Мала наступні різновиди: погріб пороховий будувався у фортецях, де відзначався значними… … Архітектура і монументальне мистецтво
погріб — I п огріб реба, ч. 1) Те саме, що льох. || Нижня частина будинку, підвал, де зберігаються продукти. 2) Спеціально обладнана яма для зберігання продуктів (перев. овочів), з лядою. II погр іб гре/бу, ч., заст. Те саме, що погреб … Український тлумачний словник