ПОМЁТЫВАТЬ

пометать

1) кидати (потроху, часом), покидати, метати, пометати; срв. Побрасывать, Побросать. [Дрібні листи написала та й на воду пометала. Покидай за мене землю];

2) (петли) обкидати, обкидати, (о мн.) пообкидати (петлі); срв. Метать. Помётанный - покиданий, пометаний; обкиданий. -ться - кидатися, покидатися. [Усі з ляку покидались, хто куди влучив (угодил)].

заработать заробляти, заробити, (много назаробляти), запрацьовувати, запрацювати, (о мн.) позароблювати, позапрацьовувати, (с оттен. прирабатывать) приробляти и прироблювати, приробити; (тяжёлым трудом) загорьовувати, загорювати, замозолювати, замозолити що, сльозами дороблятися, доробитися чого; (лёгким трудом) заробляти, заробити легкобитом, легкий хліб мати, легкий хліб кому; (жатьём) заробляти, заробити серпом, (зажать) зажинати, зажати, (косьбой) заробляти, заробити косою (закосить) закошувати, закосити, (молотьбой) заробляти, заробити ціпом, замолочувати, замолотити и т. д. [Тиждень козак заробляє, за один день пропиває (Макс.). За перший місяць я заробила дев'ять рублів (Кониськ.). Ми запрацювали собі на харч (Н.-Лев.). Все, думаю, що-небудь запрацюю собі; роботи не боюсь (М. Вовч.). Тепер будете сльозами хліба дороблятись (Руданськ.). Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей (Г. Барв.). Загорювала свиту - і тую вкрали (Звин.)]. -вать хлеб в поте чела - кривавим потом заробляти хліб. Заработанный - зароблений, запрацьований, заробітний, (тяжёлым трудом) загорьований, потовий, замозольований, замозолений, мозольований, (оффиц. службой) службовий. -ные деньги - зароблені гроші, заробіток, заробленина; см. Заработок 1. Зарабатывающий - а) прич. що заробляє, запрацьовує и т. д.; б) сущ. - см. Заработчик. Не могущий -ть - незарібний, незароблящий.

-ся см. Помётывать, -ся.

* * *

1) поки́дати, помета́ти; (долго, много) попоки́дати

2) ( произвести потомство - о рыбах и некоторых животных) помета́ти; ( родить) привести́, -веде́, поприво́дити; ( икру) ви́кинути

3) ( сено в стог) посклада́ти

и Месть метать и мётывать, метнуть

1) мести, мітнути, замітати, (диал., редко) мітати, помітати. [Три дні хати не мела, не вмивалася (Чуб.). Сива пава літала, крилами двір мітала (Чуб. III). Будемо хату помітати (Сл. Гр.)]. Новая метла чисто -тёт - нова мітла чисто мете;

2) мести, безл. (о снеге, пыли и т. п.) - мести, курити, куйовдити, хурделити. [Така хуґа: світу не видно, - мете (Рудч.). Весь той тиждень курило снігом (Франко). Бач яка хуртовина! бач, як куйовдить! (Основа). Вітер хурделить (Канівщ.)].

* * *