Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ПОВЕВАТЬ

  • 1 повевать

    šad tad uzpūst, pūst; vēdināt

    Русско-латышский словарь > повевать

  • 2 повевать

    повеять повівати, повіяти, завіяти, війнути, повійнути (вінути, повінути), подихати, (по)дихнути, подимати, подути. [Вітер віє-повіває (Щогол.). Війнуло холодом. Вітрець не віне. Дихнув холодний вітер. І на все живим диханням подимає округи (Грінч.)].
    * * *
    повіва́ти; ( о ветре) завіва́ти; (о ветре, холоде) подиха́ти; ( подувать) подува́ти, подима́ти

    Русско-украинский словарь > повевать

  • 3 повевать

    * * *
    несовер. павяваць

    Русско-белорусский словарь > повевать

  • 4 повевать

    -ает ρ.δ.
    φυσώ ελαφρά ή πότε-πότε.

    Большой русско-греческий словарь > повевать

  • 5 веять

    1) (дуть) віяти, повівати, дихати, подихати. [Віє вітер, повіває. Подихає вітерець];
    2) (в безл. конструкции: веять чем) віяти, повівати, пашіти, дхнути, віддавати чим (последние два и в личн. конструкции). [Повіває теплом, прохолодою. Справжньою поезією віє (дхне) від нього. Духом свіжого сіна пашить від скошеної луки. Пахощами молодощів віддає його збірка поезій];
    3) (в. зерно) віяти. [Віяти жито, ячмінь, пшеницю];
    4) (развеваться) маяти, повівати. [Мають (повівають) прапори].
    * * *
    1) ві́яти; ( повевать) повіва́ти
    2) (развеваться) ві́яти, ві́ятися, ма́яти, повіва́ти
    3) с.-х. ві́яти

    Русско-украинский словарь > веять

  • 6 дышать

    дыхать
    1) дихати (-хаю, -хаєш и дишу, -шеш), віддихати. [Вільно дихає грудьми. Спить і тяжко дише. Грудям легко оддихати (Крим.)]. -шать полною грудью - дихати на повні груди. -шать тяжело вслух с сопением - сапати [Андрій голосно сапав (Коц.)]; (скоро и тяжело) дихтіти, (хрипло) харчати [Спали, харчали і хропли]. Тяжело -шать (запыхавшись от жары или работы) - хакати, хекати. [Душно Рябкові - бач аж хакає, язик висолопивши (Харк. п.). Як рубає, то хекає]. -шать ртом, чтоб согреть что-нибудь или охладить (дуть) - хук[х]ати. [Дитина хукає на гаряче молоко. Хухає собі в руки]. См. Дуть 2. Едва -шит - дух ледве зводить, ледве дихає (дише). Огнём дышащий - огнедихатий. [Дракон огнедихатий (Кул.)]. Ды[о]хнуть - дихнути, дхнути [Бог дхне своїм духом, то й не буде його], хукнути (ртом). [Взяла тіста, хукнула - полетів голуб]. Отдыхать, отдышаться - віддихатися, віддихати;
    2) (веять) дихати, подихати [Перед світом дихає холодненький вітрець (Ворон.). Все подихало молодою парубочою красою (Неч.-Лев.)], (пахнуть) віддавати чим, пашіти (пашу, пашеш, паше) [Пахощами молодощів оддає його збірка (Єфр.). Духом сіножати паше усе свіжим (Манж.)], (нести) т[д]хнути [Його лице дхнуло щастям (Н.-Лев.). Кажете, що од мене дхне вища поезія? (от меня дышит высшей поэзией) (Крим.)]. Дышать неприязнью, злобою - важким (лихим) духом, пеклом дихати на кого. Дышать молодостью - віяти молодощами, молодіти. [Там молодіють кущі, як свіжі дівчата (Коц.)]. Ды[о]хнуть (повеять) - дихнути, подихнути. [Вітер не дихне. Подихнуло свіжим повітрям].
    * * *
    ди́хати, віддиха́ти; ( согревая) ху́кати, ху́хати; ( повевать) подиха́ти

    Русско-украинский словарь > дышать

  • 7 повеять

    см. Повевать.
    * * *
    1) пові́яти, однокр. війну́ти, пові́йнути, пові́нути и повіну́ти; ( дохнуть) дихну́ти, подихну́ти; ( подуть) поду́ти, поду́нути
    2) с.-х. пові́яти
    3) (помахать чем-л.) помаха́ти

    Русско-украинский словарь > повеять

См. также в других словарях:

  • ПОВЕВАТЬ — ПОВЕВАТЬ, повеваю, повеваешь, несовер. (книжн.). О ветре: веять слегка и с промежутками. «Воздух юга вдруг начинает повевать на путешественника.» Пушкин. || Помахивать (опахалом, веером). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОВЕВАТЬ — ПОВЕВАТЬ, повеять. Ветерок повевает. Повеял тепляк. | Помолачиваем да повеваем. Утром повеяли, да больно затихло, бросили. Куда он повеялся? пошел или ушел. Повеванье ветерка. Одним повевом все снесло. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • повевать — веять Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Повевать — несов. неперех. Веять время от времени. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • повевать — повевать, повеваю, повеваем, повеваешь, повеваете, повевает, повевают, повевая, повевал, повевала, повевало, повевали, повевай, повевайте, повевающий, повевающая, повевающее, повевающие, повевающего, повевающей, повевающего, повевающих,… …   Формы слов

  • повевать — повев ать, аю, ает (к в еять) …   Русский орфографический словарь

  • повевать — ает; нсв. Слегка, время от времени веять. П. себя веером, газетой. □ безл. С реки повевало утренней прохладой …   Энциклопедический словарь

  • повевать — а/ет; нсв. а) Слегка, время от времени веять. Повева/ть себя веером, газетой. б) лекс., безл. С реки повевало утренней прохладой …   Словарь многих выражений

  • повевать — по/ве/ва/ть (к ве/я/ть) …   Морфемно-орфографический словарь

  • ПОВЕЯТЬ — ПОВЕЯТЬ, см. повевать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • веять — См …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»