ПИВ

сокр. от приёмник индукторного вызова

сокр. от перемещающееся ионосферное возмущение

1) mech.eng. PIV-Getriebe

2) weld. P.I.V.-Getriebe

влепить

1) вліплювати, вліпити, вмазувати, вмазати, (о многих) повліплювати, повмазувати. [Так хороше зліпив, як душі не вліпив. Вмазала люстерко в стіну];

2) влепить пощёчину кому - ляснути (затопити) по пиці кого, дати ляпаса, ляща кому. Влепить кому пулю в лоб - всадити кому кулю в лоб. Влепить единицу - всадити палю (одиницю). Влепить двойку - загнути пару, ушкварити (шкварнути) двійку.

* * *

несов.; сов. - влеп`ить

1) ( вставлять) улі́плювати, уліпи́ти

2) ( кому - ударять) улі́плювати, уліпи́ти (кому), сов. затопи́ти, поці́лити, потягну́ти, потягти́ (кого)

напить

1) (выпивать что-л., сколько в изв. срок) випивати, випити, напивати, напити, (о мног.) повипивати, понапивати що, скільки за який час. [Випили дві четвертини за ніч (Луб.). За один день на п'ять карбованців напив (Богодух.)]. -пили, наели, и след простыл - напили, наїли, та й згадуй як звали;

2) (приобретать питьём что) напивати, напити собі що, допиватися, допитися до чого. Пил, пил, да и -пил водянку - пив, пив, та й допився до водянки (та й напив собі водянку).

сокр. ПИВ traveling ionospheric disturbance, TID

безмірний, неомірний. [Незмірний подвиг. Неомірний степ]. -но - безмірно, незмірно, неомірно, без міри, міри нема, безнемірно. [Змалку начулася, що вона хороша - міри нема. Ставив себе без міри високо. Безнемірно пив].

* * *

браживать

1) см. Блуждать;

2) б. в воде - бродити, бовтатися, ловити рибу волоком. [Рибалки бродять у воді]. Исходить, бродя в воде - вибродити. [Все море вибродив];

3) (о тесте в квашне и т. п.) кваснути, киснути;

4) (о вине, пиве, мёде, квасе) грати, вигравати(ся), шумувати, мусувати. [Пиво виграє. Чи не той то хміль, що у пиві грає? Вино шумує, мусує]. Начать б. - заграти. Б., выделяя газы - бухтіти. [Пиво наше бухтить]. Брожёный - граний. [Пили пиво й граний мед].

* * *

-ся, вылепить, -ся виліпляти, -ся, виліплювати, -ся, виліпити, -ся, зліпити, -ся. [Зліпив коника з хліба]. Вылепленный - виліплений, зліплений.

* * *

несов.; сов. - в`ылепить

1) прич. яки́й (що) ви́пив

2) (в знач. прил.: под хмельком) підпи́лий, підпи́тий; напідпи́тку, підхме́лений, під ча́ркою

о жажде еде, напряжении, страсти) жадібно, жадливо, пожадливо. [Жадібно слухав. Жадливо пив. Степова тиша жадливо підхоплює всі звуки (Коц.). Пожадливо почав дудлити воду]; (алчно) зажерливо, ненажерливо, несито, ненаситно, хтиво. [Світло несито пожирає тіні (Коцюб.). Він почав їсти хтиво й неохайно (Коцюб.)].

* * *

закупить

1) что - закуповувати и закупати, закупити що, (скупать) скуповувати, скупляти, скупити що, (о мн.) поза[пос]куповувати. [Ніби з паном повінчалась, закупила села (Шевч.). Борошно (муку) скуповує на винницю (Квітка). Ціле своє життя скупляв землю (Звин.). Позакуповували усі ярмаркові будови (Основа)];

2) кого (подкупать) - закупати, закупити; см. Подкупать. [Закупила батька, щоб горілки не пив (Номис)]. Он -пил судью - він закупив (підкупив) суддю. Закупленный - закуплений, скуплений.

* * *

Залёжный

1) лежаний, лежачий, залежаний, (пров.) залежний. [Лежані гроші. О, в того є залежні гроші (Кам. п.). Якби він не пив горілки, то досі-б лежачі гроші лежали (Харк.)];

2) (испортившийся) лежаний, залеглий, залежалий, (о муке, крупе и т. п. ещё) прілий, леглий. [Залежалий хліб (Сл. Гр.). Легле борошно. Це полотно якесь инше, мабуть лежане було (Борз. п.)];

3) (завалявшийся) завалющий, завалящий.

* * *

запити, запиячити, (сильно) закурити. [Я не загуляю, не запиячу, не засплюсь (Г. Барв.). Запив Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв (Чуб. V). Та старий Марченко не довго й жив; то пив, а після волі так закурив, що за три роки з перепою і дуба дав (Кониськ.)].

* * *

1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;

2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];

3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];

4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];

5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.

* * *

1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є

3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти

5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

6) ( петь) диал. співа́ти

кутнуть

1) гуляти, гульнути, пити-гуляти, пиячити, курити, курнути, гайнувати, (грубо) кубрячити, купряжити. [Гуляв чумак на ріночку та пив чумак горілочку (Пісня). Хотілося таки на святий празник гульнути (Сторож.). А кум з кумою в корчмі гайнує (Чуб.) Як усунулися вони у шинок, як посіли за стіл та як почали кубрячити (Яворн.)]. -тить во всю - гуляти на всі заставки;

2) (о ветре) крутити, вихрити, вихрувати, гуляти.

* * *

несов.; сов. - кутн`уть