-
1 орел
-
2 Орел
-
3 орел
(род. орла) -
4 орелі
мн. ч., см. орель -
5 орел
orełч.orzeł зоол. -
6 орел
არწივი -
7 орел
арол -
8 орел
qartal -
9 двоголовий
-
10 орловець
- вцяорло́вец (житель г. Орел) -
11 Бахтин, Михайло Михайлович
Бахтин, Михайло Михайлович (1895, Орел - 1973) - рос. теоретик та історик літератури, філософ. Розпочавши з оригінальної спроби осмислення людського "Я" в контексті філософії вчинку ("До філософії вчинку", поч. 20-х рр.), Б. увів до розгляду тему "Іншого", передусім в естетичному контексті ("Автор і герой в естетичній діяльності", поч. - серед. 20-х рр.), що парадоксальним чином сполучає аспекти любові і смерті: остання постає як "форма естетичного завершення особистості". Досліджуючи поетику Достоєвського, Б. відкрив такий різновид естетизації "Іншого", коли цей "Інший" зберігає власний "голос" і внутрішню "незавершеність". Осмислення під цим кутом зору художнього світу письменника дозволило Б. створити концепцію "поліфонічного роману", основоположником якого він вважав Достоєвського, а пізніше висунути ідею діалогічної сутності культури взагалі, утвердження її "межового" характеру. Серед інших продуктивних ідей Б. - фундаментально розроблене уявлення про "сміховий світ" європейського Середньовіччя, концепція "хронотопу" (художньо осмисленої просторово-часової єдності) і його літературних функцій, поняття "позиція позазнаходження" як умова розуміння в культурі, "великий час" культури та ін. Важливість комплексу цих ідей для сучасної гуманістики робить Б. одним із найвпливовіших рос. мислителів XX ст.[br]Осн. тв.: "Проблеми поетики Достоєвського" (1929); "Творчість Франсуа Рабле і народна культура Середньовіччя і Ренесансу" (1965).Філософський енциклопедичний словник > Бахтин, Михайло Михайлович
-
12 Полоцький, Симеон
Полоцький, Симеон (Самуїл Гаврилович Петровський-Ситніанович) (1629, Полоцьк - 1680) - білор.-укр.-рос. богослов, філософ, поет, драматург, оратор і педагог. Освіту здобув у КМА, яку закінчив бл. 1651 р. Вчився також у Віденській єзуїтській академії і, можливо, в якихось навчальних закладах європейських країн. 1656 р. постригся у ченці. 1664 р. переїхав до Москви. Засновник схоластичного бароко в Росії, яке він відповідно до тамтешньої суспільно-культурної ситуації модифікував шляхом послаблення традицій індивідуалізму, духовної депресії і акцентуації духу державного оптимізму і "службової" одностайності як форми нового колективізму, характерної для становлення Російської імперії. Автор збірок проповідей "Обед душевний" (1681) і "Вечеря душевная", що містять 109 слів моралістичного змісту, 78 панегіриків і 29 повчань; поеми на царський герб "Орел Російський"; букварів 1664, 1667, 1669 і 1679 рр.; "Жезла правлення". Основне завдання своєї творчості П. вбачав у слугуванні народному добру, яке розумів як звеличування державної влади, необмеженої влади монарха, чим створював теоретичне підґрунтя для формування абсолютизму. Його праці насичені роздумами про життя і смерть, багатство і бідність, самовдосконалення, цінність людського розуму, виховання дітей, про війну і мир, про війни праведні й неправедні тощо. Заснувавши т. зв. "Верхню" друкарню (1679), він окрім згаданих творів видав "Тестамент, або Заповіт Василія, царя грецького, його синові Льву Філософу" (1680), що репрезентував поширений у середньовічній Європі тип повчальних кодексів політичної, суспільної і приватної моралі. Ораторська проза П. і закладені в ній ідеї укр. філософії барокової доби сприяли поступовій переорієнтації рос. думки в ранньомодерному дусі, стимулювали виникнення нових класицистичних тенденцій у рос. літературі.
См. также в других словарях:
ОРЕЛ — муж. самая большая хищная птица (кроме грифа); царь птиц, представитель силы, зоркости, прозорливости, благородства, у нас водятся: беркут или халзан, царский орел, Aquila regia, и меньшие виды: белохвостик, карагуш, дорвач, скопа; могильник, на… … Толковый словарь Даля
Орел — (1970 м) вершина, соседствующая с пиками Сфинкс и Страж. Во время чемпионата России 2004 года по Северной стене пика Орел было проложено десять маршрутов 5Б категории сложности. Спуск по западному гребню и далее по кулуару между Орлом и вершиной… … Энциклопедия туриста
орел — См. храбрец высматривать орлом... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. орел кондор, грифон, беркут, царь птиц, гарпия, карагуш; молодец, смелый, смельчак, герой, удалец, фигляр … Словарь синонимов
ОРЕЛ — орлица, символ небесной (солнечной) силы, огня и бессмертия; одно из наиболее распространённых обожествляемых животных символов богов и их посланец в мифологиях различных народов мира. Типологически наиболее ранний этап культа О. отражён в тех… … Энциклопедия мифологии
Орел — Орел, Альфред Альфред Орел (нем. Alfred Orel; 3 июля 1889, Вена 11 апреля 1967, там же) австрийский музыковед. Напечатал ряд работ о творчестве различных австрийских композиторов, от Бетховена до Гуго Вольфа, а также исследование «Гёте как… … Википедия
Орел — золотая монета США достоинством в 10 долларов. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 … Словарь бизнес-терминов
ОРЕЛ — русский трехмачтовый парусный корабль (типа барк), первенец военного кораблестроения в России. Построен в 1667 68 на верфи в с. Дединово на р. Ока. Предназначался для охраны русских торговых судов на Каспийском м … Большой Энциклопедический словарь
ОРЕЛ — город в Российской Федерации, центр Орловской обл., на р. Ока. Железнодорожный узел. 347 тыс. жителей (1993). Крупный центр машиностроения: производство дорожных машин, управляющих вычислительных машин, часов Янтарь ; приборостроение, текстильное … Большой Энциклопедический словарь
ОРЕЛ — (лат. Aquila) экваториальное созвездие с яркой звездой Альтаир … Большой Энциклопедический словарь
ОРЕЛ — (лат. Aquila), отчетливо видимое созвездие северного полушария, в котором главная звезда Альтаир первой звездной величины. В районе этого созвездия Млечный Путь заметно сгущается … Научно-технический энциклопедический словарь
Орел — губернский город, на высоком берегу реки Оки, при впаденииОрлика, в 110 саж. над ур. моря и 40 саж. над ур. р. Оки. Каменных домов1683, деревянных 4797 (1892), в том числе частных жилых домов 945 кам. и4165 дерев. Лавок 540 кам., 458 дерев. и 46… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
