Онде

1) межд. - геть! гетьте! Вон отсюда - геть звідси; (на собак) чіп, сюди, ціба, аціба; (на свиней) ачу, чу-чу. Просить вон (шутл.) - прохати на виступці, прохати на викидку. Из рук вон плохой - такий що хоч кинь, дуже поганий, аж надто поганий, (вульг.) чортів'я;

2) нар. - геть. [Пташка з клітки геть рветься. Він пішов геть];

3) вон там - он, ген, онде, ондечки, ген там, аж он. Вон куда - онкуди. Вон туда - онтуди, геть туди. Вон где - онде, ондечки, он-оно. Вон тот - отой, онтой. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу аж-аж як].

* * *

от, он, ось, ото, оце, ож. [От тобі й гроші. Та он вони. Ото (оце) диво! Ож піди та подивись]. Вот же - ото-ж. А вот же! - ба! [А не зробиш цього? Ба зроблю!] Да вот, да вот же (= да даже) - ба. [Ба навіть і тепер почуваю такий саме біль. Хоч він собі і сирота, та ба і отцівський син не буде такий (Квітка)]. Вот что - ось що. Как вот, как вот уже - аж, аж ось, аж от. [Лечу, дивлюся, аж світає (Шевч.). Аж ось настає голод]. А вот же - так же-ж, от же-ж. [От же-ж не дам]. Вот уж - аж ось. [Аж ось коли. Аж ось куди]. Вот так - ото. [Ото ротата! - на все село]. Вот ещё! ну вот ещё! - ото! ат! ет! [Проти ночи не поминай його. - Ат! вигадки! Ото - чи не вважатиму, що там плеще якийсь блазень-дітвак (Крим.). Ет, ще вигадав їхати: і пішки дійдемо]. Вот как! - овва! ось як! он як! [Овва! чи не багато береш на себе? Он як наші пішли вгору!] Вот и всё - та і вже, та й по всьому. [Не хочу цього робити, та і вже]. Вот то-то и есть - а то-ж-то, отож-то й воно. [Ми не тою дорогою поїхали. - А то-ж-то, що не тою]. Вот как будто - от-би то. [От-би то й полегшало трохи вчора, а сьогодні знов гірше]. Вот потому, поэтому - ото-ж, тим-то. Вот-вот - ось-ось, от-от, затого, далі-далі, туй-туй, туж-туж, як-не, не видко як, тільки не видно. [Пика гладка, як не лусне. Швидче з обідом, бо батько не видно як приїдуть]. Вот именно - атож. Вот и всё - та й годі, та й квит. Вот где, вот здесь - онде, осьде, осьденьки, осьдечки, аж онде, аж осьде, отут, отутеньки, отутечки. Вот-там - отам, онтам, о(н)таменьки, о(н)тамечки. Вот-сюда - осюди. Вот-куда - онкуди. Вот-туда - отуди. Вот-теперь - отепер, отепереньки. Вот-когда - аж ось [от] коли. Вот-тогда - отоді. Вот каким, вот таким образом, вот так то - ось-як, ось- так, оттак, такеньки, отакеньки, отакечки, так-таки. Вот какой - оттакий, отакий. Вот этот - отцей, оцей. Вот это - оце, (отсе), осе, ото, отож. [Ото-ж тая дівчинонька]. Вот тот - оттой, отой, той-то. Вот те и на! вот так история! - от тобі й маєш! От так штука! Оттака ловись!

* * *

1) (при повел. накл.) но, лиш, лишень, бо, ке (мн. кете), ну, (гал.) ко. [Дивіть-но на його! (Крим.). Біжи-лиш швидше в Карфагену! (Котл.). Кете-лиш (дайте-ка) кресало! (Шевч.). Геть-лишень до ката (Номис). Розкажіть-бо що-небудь (Крим.). Марусю! ходи-ке сюди (Квітка). Ходи-ко, дай-ко! (Верхр.)]. Ну-ка - а ну лиш, а ну-бо! На-ка - на лиш (лишень, бо). Нате-ка! - нате-но (-бо, -лиш);

2) (при замене условного придаточного через повелит. накл.) но, лиш. [Спробуй-но зачепити - будеш битий (Ніков.). Не пий лиш нічого - будеш здоровий]; (при замене повел. накл. через условное придат.) б. [Голодний, - дала б там чого їсти (дай-ка чего покушать) (Херсонщ.)];

3) (при дат. пад. местоимений: мне-ка и т. п.) бо, лишень. [Мені-бо налий. Тобі-бо вже ніколи];

4) (при наречиях) о. Вона-ка! (вот где) - онде-о. Здеся-ка - осьде-о, (диал.) гесде-о;

5) (в вопросит. предл.) бо. [Де-бо він ходить? Сюди-бо не прийдуть?].

* * *

1) кімната, хата (мн. хати, хат). [У нас одна груба на три хаті (Звин.). Онде-ж і вони, ті люди: сидять у третій клубній хаті (Р. Край)]. В доме всего сорок -нат жилых и служебных - в будинку всіх сорок житлових і службових хат. Квартира о двух -тах (из двух -нат) с кухней - квартира на (диал. про) дві хати[і] з пекарнею (кухнею). Учреждение помещается, в двенадцати -тах - інституція розташована в дванадцятьох кімнатах. Секретарь находится (помещается) в седьмой -те - секретар пробуває в сьомій кімнаті. Отдельная -та - окрема кімната;

2) (горница, покой) кімната, горниця, світлиця, (побольше) покій (-кою), ум. кімнатка, кімнаточка, горничка, світличка, світлочка, (ласкат.) світлонька, покоїк (-ка). [Поставлю хату і кімнату (Шевч.). А йдіть-но, дядьку, вас у горниці кличуть батюшка (Київщ.). В північній столиці, в розкішній світлиці на ліжку лежить бюрократ (Самійл.). Та привели Бондарівну в покої високі (Пісня)]. Верхние, нижние -ты - горішні, долішні кімнати. Гостинная -та - вітальня. Классная -та - класна кімната, клас (-су). Приёмная -та - приймальня. Рабочая -та - робітня. Раздевальная -та - роздягальня. Столовая -та - їдальня. Меблированные -ты - (у)мебльовані кімнати. Обставлять -ты - опоряджати, уряджати кімнати. Убирать -ты - прибирати кімнати, прятати в кімнатах (в хатах).

* * *

нрч. назустріч, навстріч, навстріт, зустріч, устріч, стріч кому, кого, навпроти кого, проти кого. [Назустріч матері біжить дівча (Коцюб.). Іде нам навстріч (Звин.). Гадюка їм навстріт (Рудан.). Ось він зустріч (Куліш). Онде хтось устріч їде (Прилуч.). Навпроти тієї маніфестації йшла друга (Рада). Йде додому, а я молода проти його (Пісня)]. Выслать кого - чу кому - вислати кого назустріч кому, перестріти кого ким. [Почувши, що князь Вишневецький втеком з лівого боку Дніпра на правий переходить, перестрів Хмельницький його своїми посланцями (Куліш)]. Выходить, выйти -чу кому - виходити, вийти назустріч кому, перестрівати, перестріти кого.

* * *

1) партія, сторона, (гал. устар.) сторонництво. [Комуністична партія];

2) (отряд военный) загін (-гону), відділ (-лу), (навербованный) затяг (-гу). [А козаки тимчасом сунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи (Куліш). Ой, де-ж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав на Вкраїні, водячи затяги]; (группа) ватага, гурт, валка, батова, батівня, бурса, бурта, банда, (о чумаках) ходка. [Аж онде яка батова од шинку йде (Канів. п.). Чимала бурса (бурта) косарів пішла, - чи не на Дін? (Полт. г.). Яка-ж ватага розбишак (Котл.). Женуть гуртами християн у колізей (Шевч.). Валка новобранців (М. Левицьк.). Чумацька валка (Коцюб.). Ходка чумаків (М. Вовч.)]; см. Отряд;

3) торг. - партія, гурт;

4) (об игре, игроках) партія, (диал.) грайка. [Ходіть до мене на грайку];

5) муз. - партія. [Басова партія];

6) (о брачной партии) партія, пара.

* * *

подобраться

1) підбиратися, підібратися, попідбиратися, збиратися, зібратися, позбиратися, визбируватися, визбиратися, повизбируватися, бути підібраним, попідбираним, позбираним, повизбируваним; добиратися, добратися, прибиратися, прибратися и т. д. - см. Подбирать;

2) підбиратися, підібратися, підсмикуватися, підсмикатися, підтикатися, підтикатися и підіткнутися, закасуватися, закасатися, підкасуватися, підкасатися, закачуватися, закачатися, підкуцатися, (во множ.) попідбиратися, попідсмикуватися, попідтикатися и т. д. См. Подобрать платье (Подбирать). [І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася (Стор.). Маланка закасалась та лізе в воду (Коцюб.). Очеретом качки гнала, високо-м ся закачала (Пісня)];

3) (подкрадываться) підбиратися, підібратися, підкрадатися, підкрастися, чалитися, причалитися до чого. Срв. Подкрадываться. [Підбирається під хатнє віконце. Онде корова до капусти чалиться (Переясл.)]. Волк -бирается к стаду (овец) - вовк підкрадається (чалиться) до отари;

4) (подольщаться) добиратися, добратися до кого, заходити до кого и коло кого, підмощуватися и підмощатися, підмоститися до кого, підходити, підійти під ласку кому. Срв. Подольщаться, Подбиваться 3. [Спроквола добираючись, запутав пан- отця, як павук муху (Свидн.). Не погляне, не заговорить, хоч там як до його не заходь (М. Вовч.)];

5) (о припасах: приходить к концу) сходити. [Уже наші припаси сходять];

6) (тощать) худнути, схуднути, охлявати, охлясти, з тіла спадати, спасти, (о мног.) похуднути, похлясти и поохлявати, з тіла поспадати.

* * *

несов.; сов. - подобр`аться

1) підбира́тися, підібра́тися и попідбира́тися; ( подкрадываться) підкрада́тися, підкра́стися и попідкрада́тися

2) ( иссякать) схо́дити, зійти́; ( переводиться) перево́дитися, перевести́ся

3) (подбирать подол, полы) підбира́тися, підібра́тися; ( поддёргиваться) підсми́куватися и підсмика́тися, підсмикну́тися и підсмика́тися

4) страд. (несов.) підбира́тися; збира́тися; визби́руватися; добира́тися