-
1 гінко
нар.го́нко -
2 дзвінко
нар.зво́нко; зву́чно -
3 Анатолій Терентійович Гордієнко
Філософський енциклопедичний словник > Анатолій Терентійович Гордієнко
-
4 Гордієнко
-
5 Гордієнко, Анатолій Терентійович
Гордієнко, Анатолій Терентійович (1937, с. Тимоновичі Чернігівської обл. - 1995) - укр. філософ. Закінчив історико-філософський ф-т КНУ їм. Т. Шевченка (1959), докт. філософських наук, проф., засл. діяч науки (1987). Тривалий час очолював від. сучасної зарубіжної філософії Ін-ту філософії НАНУ, працював заст. директора ін-ту з питань наукової роботи, очолював спеціалізовану раду по захисту канд. і докт. дис. Автор 125 наукових праць (з них 7 - індивідуальні монографії), присвячених дослідженню методологічних проблем естетичної теорії, філософії людини, аналізові соціально-філософських і соціокультурних концепцій, поширених на Заході у 70 - 90-х рр.[br]Осн. тв.: "Мистецтво, дійсність і свобода художньої творчості" (1966); "Суспільне життя і художній талант" (1972); "У боротьбі за людину" (1977); "В ідейних битвах сучасності" (1981); "Аксіологічна драма XX ст." (2000).Філософський енциклопедичний словник > Гордієнко, Анатолій Терентійович
-
6 Іван Огієнко
див. Огієнко, Іван -
7 Огієнко
див. Огієнко, Іван -
8 Огієнко, Іван
Огієнко, Іван (митрополит Іларіон) (1882, Брусилів, Київщина, нині Житомирська обл. - 1972) - укр. вчений-богослов, культуролог, філософ, церковний, державний діяч. Навчався у Київській військово-фельдшерській школі, 1903 р. успішно склав іспит зрілості при Острозькій класичній гімназії (Волинь), що надало йому право вступу до ун-ту св. Володимира, яке він і реалізував цього ж року. Вже під час навчання в ун-ті (1903 - 1909) О. проявив себе як талановитий вчений-філолог, громадський і культурний діяч. Від початку заснування Українського наукового тов-ва в Києві (1907) брав у ньому активну участь, співпрацював з Грушевським, Грінченком, Житецьким. Особливу увагу приділяв питанням розвитку укр. мови, зокрема укладанню підручників ("по яких можна вчитись і вчити українській мові"), перекладам на укр. мову українознавчих студій Перетца, Лободи, Петрова та ін. Результатом його зацікавлень в історії укр. культури й філософії була канд. дис. (1909) на тему "Ключ розуміння Іоаникія Галятовського". Працював на посаді міністра освіти, потім міністра ісповідань в уряді Української Народної Республіки (1918 - 1921). Як політичний і державний діяч О. активно опікувався питаннями возз'єднання укр. земель (брав активну участь у проведенні акту злуки Західноукраїнської Народної республіки і Української Народної республіки в єдину соборну Українську державу, 1919 р.); розвитком освіти, зокрема україномовними підручниками, словникарством, термінологією. О. - засновник і перший ректор Державного українського ун-ту в Кам'янці-Подільському (1918). З падінням 1920 р. уряду Директорії О. змушений емігрувати, але й на еміграції продовжував напружену наукову працю. Од 1926 по 1932 р. О. - проф. церковнослов'янської мови і кириличної палеографії православного богословського ф-ту Варшавського ун-ту. У 1931 р. Чехословацький ун-т у Брно присудив О. ступінь докт. філософії. Для О. як церковного діяча була характерною діяльність з українізації церковно-релігійного життя, відродження укр. православ'я. Під час польської еміграції вчений опікувався Українською Церковною Радою, яка мала на меті утворення Автокефальної Православної Церкви. В1940 р. О. завершив переклад Біблії укр. мовою Ц. ього ж року він був висвячений архієпископом Холмським і Підляським О. д 1947 р. О. - в Канаді, де в 1951 р. його було обрано Первоієрархом Української Греко-Православної Церкви з титулом "митрополит Вінніпегу і всієї Канади". У своїх релігієзнавчих працях О. чітко визначив ті риси, які характеризують Українське православ'я: демократизм, соборноправність, євангелістськість, побутовість. О. ґрунтовно займався питаннями мови церковно-релігійного життя, ролі Церкви в культурному житті нації, християнського екуменізму. В 1992 р І. н-т філософії ім. Г. Сковороди НАНУ започаткував Огієнківські читання. Утворено Всеукраїнське Огієнківське товариство. Науковий здобуток О. становить більше тисячі творів.[br]Осн. тв.: "Дохристиянські вірування українського народу", "Кирило і Мефодій", "УкраїнськаЦерква", "Ідеологія Української Церкви", "Українська патрологія", "Біблійні студії" та ін. -
9 гомінко
нар.; см. гомінливошу́мно, шумли́во -
10 гінко
hinkoприсл. -
11 тонко
нар.1) то́нко2) то́нко; утончённо; изощрённото́нко пря́сти — ло́вко вести́ де́ло
-
12 ценькати
= це́нькнути; диал.[зво́нко] ударя́ть, [зво́нко] уда́рить -
13 банко
нескл., с., фин., строит.ба́нко -
14 бланко-вексель
-ябла́нко-ве́ксель -
15 витончено
нар.утончённо, то́нко; изы́сканно; изощрённо; изя́щно -
16 голосно
нар.гро́мко; громогла́сно; шу́мно; зво́нко, зву́чно; гу́лко; зы́чно; (так, чтобы было слышно другим) вслух; (так, чтобы все узнали) во всеуслы́шание -
17 гомінливо
= го́мінко; нар.шу́мно, шумли́во -
18 гучно
нар.гро́мко; зво́нко, зву́чно; гу́лко; зы́чно; шу́мно -
19 королевич
-а; = короле́нко, -а (фольк.)короле́вич -
20 лунко
нар.1) зво́нко; зву́чно2) гу́лко
- 1
- 2
См. также в других словарях:
НКО — наземный комплекс отработки Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. НКО НО некоммерческая организация организация НБКО НКО небанковская кредитная организация … Словарь сокращений и аббревиатур
Нко — может относиться к: Нко письменность, разработанная для языков манде в Западной Африке, а также литературный язык, использующий эту письменность НКО сокращение от небанковская кредитная организация НКО сокращение от… … Википедия
НКО — НКО трёхбуквенная аббревиатура: НКО СССР Народный комиссариат или Народный комиссар обороны СССР. Небанковская кредитная организация Некоммерческая организация … Википедия
НКО — 1 абревіатура Народний комісаріат оборони до 1946 р. незмінювана словникова одиниця іст. НКО 2 абревіатура Народний комісаріат освіти до 1946 р. незмінювана словникова одиниця іст … Орфографічний словник української мови
Нко (язык) — Нко Тип: консонантно вокалическое Языки: нко Место возникновения: Гвинея Территория: Гвинея, Мали … Википедия
НКО ЗАО НРД — НРД Небанковская кредитная организация закрытое акционерное общество «Национальный расчётный депозитарий» http://www.nsd.ru/ организация, фин … Словарь сокращений и аббревиатур
Нко (письмо) — У этого термина существуют и другие значения, см. Нко. Нко Тип: консонантно вокалическое письмо Языки … Википедия
НКО СССР — Народный Комиссариат обороны СССР высшее военное ведомство СССР в 1930 е 1940 е годы. В 1920 х 1930 х годах высший военный орган РСФСР/СССР носил название Народного комиссариата по военным и морским делам (Наркомвоенмор). 20 июня 1934… … Википедия
НКО — [эн ка о], неизм., м. Народный комиссариат обороны. АГС, 268 … Толковый словарь языка Совдепии
НКО — наземный комплекс отладки наземный комплекс отработки Народный комиссариат обороны … Словарь сокращений русского языка
інкоґніто — присл. Ол. Потай, таємно; затаюючи своє ім я … Словник лемківскої говірки