-
1 най
най -
2 Най
Най пре -
3 най
Chinese: nai (транскрипции по системе Палладия, используемой для передачи кириллицей звуков китайского языка, соответствует данная транскрипция на основе латиницы по системе ханьюй пиньинь) -
4 най
nay -
5 Най
-
6 флейта
найРусско-казахский терминологический словарь "История" > флейта
-
7 бобренок
құнайРусско-казахский терминологический словарь "Биология" > бобренок
-
8 пчела
най -
9 ново
най -
10 новый
най -
11 самый интимный
-
12 самый существенный
-
13 пускай
и Пусть нар. хай, нехай, (зап.) най. [Хай їй лиха година! (Рудч.). Ой не спиняйте у ставу води, нехай вона рине! Ой не піду я за п'яниченьку, нехай він ізгине (Пісня). Хто волі ще не відцуравсь, нехай іде до бою (Л. Укр.). Хто не вміє молитися, най іде на море учитися (Номис)]. Пусть он придёт - хай (нехай, най) він прийде. Пусть делает, что хочет - хай (нехай, най) робить, що хоче. Пусть будет по вашему - хай (нехай, най) буде по вашому, (шутливо) хай (нехай, най) ваше зверху буде, нехай буде з гречки мак! Вы этого хотите? пусть будет так - ви цього хочете? хай (най) буде так. Мои родители, -скай будут здоровы, приедут ко мне - мої батьки, нехай (хай, най) здорові будить, бодай здорові були, коби здорові (були), приїдуть до мене. Ну пусть будет и так - чи так, то й так. Пусть-ка - нехай-но, нехай-лиш, нехай лишень. [Нехай-но спробує сам сюди прийти!]. Пусть его сердится - хай собі сердиться;2) (всё равно, маловажно) дарма, дарма бери. [Тату! лізе чорт у хату! - Дарма, аби не москаль (Номис). Уже-ж хоч і сировате просо - дарма бери, - а повезем зодрать (Борз.)]. Может быть, это и не ваше, да пусть, берите! - жоже це й не ваше, та дарма, - беріть!* * *см. пусть -
14 Наи
в сложных словах) най, (сильнее) як-най, що-най. -
15 нефтедобывающий
мұнай өндіруші, мұнай шығаратын -
16 нефтепарерабатывающий
мұнай өңдеу, мұнай өңдейтін -
17 более
більше, більш, гірше, над. [Ми ще гірше дивувалися. Тому чоловікові уже над сто літ. Над смерть біди не буде]. Тем более - надто, тим паче, поготів, і потім (ставится в конце фразы). [Коли щеня не задавив, мене не займе поготів]. Чем более - тем более - де-далі, то все більш. Более-менее - здебільша, здебільшого. [Поприбирав у хаті здебільшого]. Более или менее - більш-менш, більше-менше. [Став більше-менше незалежний від батька]. Всё более и более - що[чим]-раз більше, все геть та й геть. Более всего - (най)більш за все, (най)більш од усього, найпаче, найбільш. Более того - ще-ж і надто, ще й більш од того. Как можно более - що-найбільш(е), як-найбільш(е), як-мога більше.* * *1) бі́льше, більш2)\более си́льный — сильні́ший, більш си́льний
\более развито́й — більш розви́нений, розви́неніший
\более укреплённый — більш укрі́плений
\более че́го — (с указанием на превышение какой-л. нормы, меры) по́над що
тем \более — тим бі́льше, тим па́че, поготі́в
-
18 менее
Меньше, нрч.1) менше, менш, ум. меншенько, меншечко. [Літом продається їх (мітел) менше, то менше й роблю (Франко)]. -нее (-ньше) кого чего - менш(е) від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. -нее ста рублей - менш(е) як сто (від ста) карбованців. Нас было не -нее ста человек - нас було не менш(е) як сто чоловік(а). Ни гроша -нее (- ньше) - ні шага (ні шеляга) менше. И того -нее (-ньше) - і менш від того, і від того менше. Как можно -нее (-ньше) - як-найменш(е), як-мога менше. Тем -нее (-ньше) - тим менше. Тем не -нее - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе, з усім тим. [Низка селянських постатів, часто безименних, проте добре схарактеризованих (Єфр.)]. Более или -нее, более -нее - більш-менш, більше-менше, більше чи менше. [Справу більш-менш з'ясовано (Київ)]. Больше ли, или -ньше - чи більше, чи менше. [Чи більш йому даси, чи менше, все одно ще попросить (Брацлавщ.)]. Ни более, ни -нее как - не більш(е), не менш(е) як; не більше й не менше як. -нее как, -нее чем - менш(е) ніж, менш як. Я окончил эту работу -нее чем в неделю - я скінчив цю працю менш як за тиждень. Это интересует меня гораздо -нее (-ньше), нежели вас - це цікавить мене багато (далеко) менше, ніж вас. Я заплатил за это двумя рублями -нее чем вы - я заплатив за це на два карбованці менш(е), ніж ви (менше від вас, за вас). -нее (-ньше) чем кто- (что-, где-, куда-, когда-) либо - менш ніж хто (будь- хто), ніж що (будь-що), ніж де (будь-де), ніж куди (будь-куди), ніж коли (будь-коли). Чем -нее (-ньше) - тем -нее (-ньше) - що менше - то менше. Чем -нее (-ньше) - тем более (больше); чем более (больше) - тем -нее (-ньше) - що менш(е) - то більш(е), що більш(е) - то менш(е). [Що більше робітник продає мускулів, то менше їх у нього зостається (Ніков.)]. Всё -нее (-ньше) и -нее (-ньше) - (все) менш(е) та (і) менш(е), (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менше. -нее (-ньше) всего или всего -нее (-ньше) - найменш(е), як- найменш(е), що-найменш(е), (най)менш за все, (най)менш від усього. Я -нее всего думаю об этом - про це я думаю найменше (менш за все). Меньше становится чего-л. - меншає (неопр. меншати) чого. [Землі у мужиків меншає (Крим.)];2) -нее (в формах отрицательн. ср. ст. от прлг. и нрч.) - менш, менше, (не столь) (при прлг.) не такий (-ка, ке; мн. -кі), (при нрч.) не так. -нее удачный, удачно - менш удалий, менш удало, (не столь) не такий удалий, не так удало. Не -нее - не менш(е). Он не -нее умён, чем она - він не менш - розумний, ніж вона; він не дурніший за (від) неї;3) -ньше, прлг. - см. отдельно (Меньше 1).* * *1) сравн. ст. прил. менший2) сравн. ст. нареч. ме́нше, менш3) (для образования сравн. ст. прил., нареч.) менш, ме́нше -
19 наиболее
нрч.1) найбільш(е), (более всего) (най)більш за все (від усього), над усе, (больше всех) (най)більш за всіх (від усіх), над усіх, (пуще всего, особенно) найпаче, (гал.) найпак; (сильнее всего) найдужче, найтяжче; (хуже всего) найгірше. [Найбільше (найдужче) гніваюсь на його за нещирість (М. Грінч.). Ви повинні над усе дбати, щоб не проминути терміну (Київ). Найтяжче я люблю помидори (Звин.). Найгірше мене вразила його брехня (Київ)];2) (в сложении) - а) (сложн. форма превосх. степ. от прлг. и нрч. с -лее обычно передаётся, одночленной формой превосх. степ. от соотв. прлг. или нрч., реже (считается руссизмом) - найбільш(е) с формой полож. степ., напр.:) -лее удачный, -но и т. п. - найвдаліший, найвдаліше и т. п. -лее великий - найбільший и (рус.) найбільш великий. [Серед найбільш надійних літературних сил (Рада)]; б) (конструкции -лее с прч. со знач. прлг. передаются, как предыдущ., но найбільш(е) не есть уже руссизм, напр.:) -лее развитые дети, -лее распространённая газета и т. п. - найрозвиненіші (найбільш розвинені) діти, найпоширеніша (найбільше поширена) газета. -лее запутанный - найзаплутаніший (найбільш заплутаний). [Вживання найпростіших і найреалістичніших засобів у найбільш заплутаному і нереальному сюжеті (М. Калин)]; в) (при прч., а также прлг. в синтактич. функции - найбільш(е) с соотв. причастной или глаг. формой или формой полож. степ. прлг., напр.:) Лицам, -лее замешанным в этом деле, не миновать тюрьмы - особам, найбільш уплутаним (що найбільше вплуталися) у цю справу (найбільш причетним, до цієї справи), не минути в'язниці. Служащие, -лее ответственные за это упущение, смещены - службовців, що найбільш(е) відповідають (найбільш відповідальних) за цей недогляд, звільнено.* * *нареч.1) найбі́льше, найбі́льш2) (в сложных формах передаётся соответствующими украинскими простыми формами или сложными формами с "найбільш")\наиболее ее внима́тельный — найува́жніший, найбі́льш ува́жний, усилит. якнайува́жніший, щонайува́жніший
\наиболее ее внима́тельно — найува́жніше, найбільш ува́жно, усилит. якнайуважніше, щонайува́жніше
\наиболее ее ра́звитой — найрозви́неніший, найбі́льш розви́нений
\наиболее ее распространённый — найпоши́реніший, найбі́льш поши́рений
\наиболее ее запу́танный — найзаплу́таніший, найбільш заплу́таний
\наиболее ее уважа́емый — найпова́жаніший, найбі́льш пова́жаний (шано́ваний)
-
20 поминать
I. помянуть1) пам'ятати кого, що; см. Помнить;2) кого, что (вспоминать) - споминати, (с)пом'янути, згадувати, згадати, спогадувати, спогадати кого, що, про кого, про що; срв. Вспоминать. [Та я пізно лягаю, то я й вас споминаю. Не забудьте пом'янути не злим тихим словом (Шевч.). Прощай - добрим словом мене спогадай (Л. Укр.)]. -най как звали - шукай вітру в полі; згадуй лиш як звали (Федьк.). Кто старое -нёт, тому глаз долой - хто старе споминає, той щастя не має. Не -най лихом - не згадуй лихом. -ли волка, а волк тут - про вовка помовка, а вовк тут. -нать, -нуть чьё имя - поминати, пом'янути кого. [Писар чув, що його поминають (М. В.)];3) -нуть о чём - згадати про що;4) (усопшего) поминати, пом'янути, споминати, спом'янути, сов. об[від]поминати кого. [Хто без тебе грішну душу поминати буде? (Шевч.). Хто заплаче, поховає? Хто душу спом'яне? (Шевч.)]. Помянутый и помянутый - спом'янутий, пом'янутий, згаданий, спогаданий. Не тем будь -нут (говоря о к.-л. недоброе) - не тим згадавши; хай бог простить. -ться - споминатися, спом'янутися, поминатися, пом'янутися, згадуватися, згадатися. Кому икается, тот -ется - икнулося - згадав хтось.II. помять1) м'яти (мну, мнеш), пом'яти що (напр., папір, сукню);2) (траву, хлеб и т. п.) толочити, потолочити (траву, пашню (хліб)). -мять постель - пом'яти (покуйовдити) постіль. Помятый - пом'ятий; потолочений. -ться -1) м'ятися, пом'ятися, бути пом'ятим [Одежа геть пом'ялася];2) толочитися, бути потолоченим;3) (не решаться) м'ятися, пом'ятися. [Потерся, пом'явся та й мусів доставати гроші (Н.-Лев.)].* * *несов.; сов. - помян`уть1) ( вспоминать) зга́дувати, згада́ти, помина́ти, пом'яну́ти, спомина́ти, спом'яну́ти2) церк. помина́ти, пом'яну́ти
См. также в других словарях:
Най — Най: Най округ в штате Невада, США. Най (фамилия) китайская фамилия. Най духовой музыкальный инструмент. Най арабо иранская продольная флейта. Най узбекская и таджикская поперечная флейта. Най молдавская и… … Википедия
най — (нэй), духовой музыкальный инструмент, 1) арабо иранская продольная флейта; 2) узбекская и таджикская поперечная флейта; 3) молдавская и румынская многоствольная флейта, тип флейты Пана. * * * НАЙ НАЙ (нэй), духовой музыкальный инструмент, 1)… … Энциклопедический словарь
най — Най: нехай [21] най (188) хай [MО,V] Най ся преч каже: фразу вживають, коли говорять про смерть, недугу [18] … Толковый украинский словарь
най — 1 частка нехай незмінювана словникова одиниця діал. най 2 сполучник щоб незмінювана словникова одиниця най 3 іменник чоловічого роду флейта … Орфографічний словник української мови
най — Най. най, арабская продольная флейта. Представляет собой цилиндрическую трубку из бамбука или тростника, открытую с обоих концов, с 7 пальцевыми отверстиями (6 с внешней и одно с противоположной, внутренней стороны). Диапазон Н. —… … Энциклопедический справочник «Африка»
НАЙ — (нэй) духовой музыкальный инструмент, 1) арабо иранская продольная флейта,2) Узбекская и таджикская поперечная флейта.3) Молдавская и румынская многоствольная флейта, тип флейты Пана … Большой Энциклопедический словарь
най — сущ., кол во синонимов: 3 • инструмент (541) • нэй (1) • флейта (44) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Триш … Словарь синонимов
най — най, н ая (муз. инструмент) … Русский орфографический словарь
НАЙ — 1) поперечная флейта с деревянным, бамбуковым или металлическим корпусом у народов Средней Азии; 2) многоствольный духовой музыкальный инструмент у молдаван и румын; состоит из 8 24 деревянных трубок разной длины … Этнографический словарь
най — най, 1) поперечная флейта с деревянным, бамбуковым или металлическим корпусом у народов Средней Азии; 2) многоствольный духовой музыкальный инструмент у молдаван и румын; состоит из 8—24 деревянных трубок разной длины … Энциклопедия «Народы и религии мира»
най — [ني] 1. растаниест, ки танаи борику дарози дарунхолии банддор дорад ва дар заминҳои заҳ ва сернам мерӯяд; қамиш 2. мус. асбоби мусиқии нафасӣ, ки бештар аз най ё чӯби дарунсӯрох сохта мешавад: най навохтан; найи чилим милаи наини чилим, ки ба… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
