-
1 Михайло Еразмович Омельяновський
Філософський енциклопедичний словник > Михайло Еразмович Омельяновський
-
2 Михайло Іванович Блецкан
Філософський енциклопедичний словник > Михайло Іванович Блецкан
-
3 Михайло Іванович Павлик
Філософський енциклопедичний словник > Михайло Іванович Павлик
-
4 Михайло Іванович Туган-барановський
Філософський енциклопедичний словник > Михайло Іванович Туган-барановський
-
5 Михайло Михайлович Бахтин
Філософський енциклопедичний словник > Михайло Михайлович Бахтин
-
6 Михайло Олександрович Бакунін
Філософський енциклопедичний словник > Михайло Олександрович Бакунін
-
7 Михайло Олександрович Булатов
Філософський енциклопедичний словник > Михайло Олександрович Булатов
-
8 Михайло Олександрович Максимович
Філософський енциклопедичний словник > Михайло Олександрович Максимович
-
9 Михайло Олексійович Парнюк
Філософський енциклопедичний словник > Михайло Олексійович Парнюк
-
10 Михайло Петрович Драгоманов
Філософський енциклопедичний словник > Михайло Петрович Драгоманов
-
11 Михайло Сергійович Грушевський
Філософський енциклопедичний словник > Михайло Сергійович Грушевський
-
12 Михайло Потапыч Топтыгин
advgener. Michail Taps, Michailo Potapytsch Taps, Mischka TapsУниверсальный русско-немецкий словарь > Михайло Потапыч Топтыгин
-
13 Михайло Иваныч Топтыгин
Русско-эстонский универсальный словарь > Михайло Иваныч Топтыгин
-
14 Михайло Потапович Топтыгин
см. Медведь 1. -
15 Михайло Козачинський
-
16 Павлик, Михайло Іванович
Павлик, Михайло Іванович (1853, с М. онастирське, Прикарпаття - 1915) - укр. письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч. Закінчив дві гімназії - Коломийську і Львівську академічну. Навчався на класичному відділенні філософського ф-ту. Товариш і соратник Франка. Перебуваючи закордоном (1879 - 1882), видавав разом із Драгомановим і Подолинським ж. "Громада". Один із засновників і організаторів укр. демократичної преси в Галичині; стояв біля витоків Русько-Української радикальної партії (1890), редактор її друкованих органів: двотижневиків "Народ" (1890 - 1895) і "Хлібороб" (1891 - 1895). Від серед. 90-х рр. XIX ст. відходить від активної громадсько-політичної діяльності та цілковито зосереджується на науковій і видавничій. Ретельно досліджував життя і творчість Драгоманова. За переконаннями П. - соціаліст, з ухилом у "селянолюбство". Високо цінував "Капітал" Маркса, вважав цей твір "наріжним каменем соціалізму". Та передовсім був палким прихильником Бєлінського, речником драгоманівсько-громадівського соціалізму і національно-визвольних змагань українців. Бачив Україну спілкою самоврядних громад. Шанував рос. культуру, але перебування України під Росією оцінював, слідом за Драгомановим, як "пропащий час".[br]Осн. тв.: "Карл Маркс/Некролог" (1883); "Михайло Петрович Драгоманов. 1841 - 1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів" (1896); "Переписна Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом. 1876 - 1895." У 6 т. (1901 - 1912); "Московофільство" (1906); "Михайло Драгоманов як політик" (1911); "Твори" (1959); "Проза. Публіцистика Л. истування/3 маловідомої спадщини" (1995).Філософський енциклопедичний словник > Павлик, Михайло Іванович
-
17 Бакунін, Михайло Олександрович
Бакунін, Михайло Олександрович (1814, Новоторзький п. Тверської губ. - 1876) - рос. філософ, теоретик анархізму, один із засновників народництва Ф. ормування філософського світогляду Б. розпочалося із зацікавлення в серед. 30-х рр. нім. класичною філософією, особливо Фіхте і Гегеля. Проповідницька і перекладацька діяльність Б. сприяла популяризації ідей нім. класичної філософії в Росії, але його розуміння їх було здебільшого поверховим. Вивчення нім. філософії Б. продовжив у Берлінському ун-ті (1840 - 1842), де слухав лекції Шеллінга. Під впливом негативного враження від нім. дійсності, невдоволеності формалізмом нім. метафізики та завдяки власній бурхливій енергії і прагненню до практичної діяльності Б. залишив філософію і поринув у політику. Активна революційна діяльність трансформувала світогляд Б. у напрямі антропологічного матеріалізму і войовничого атеїзму. В серед. 60-х рр. XIX ст. Б. виступив як теоретик анархізму. Підґрунтям анархістського вчення Б. була ідея негайної руйнації держави як форми авторитарнодеспотичного правління і встановлення суспільного самоврядування на основі вільної федерації індивідів, спільнот і націй. Засобом створення нового суспільства Б. вважав революцію, спричинену "народним інстинктом, який ніколи не помиляється". З позицій анархізму Б. вступив у непримиренну суперечку з теорією "державного соціалізму", тому він став мішенню для критики з боку Маркса і його послідовників. Накреслена Б. програма революційного руху вплинула на формування ідеології рос. народництва.[br]Осн. тв.: "Держава і анархія" (1873); "Бог і держава" (1882).Філософський енциклопедичний словник > Бакунін, Михайло Олександрович
-
18 Бахтин, Михайло Михайлович
Бахтин, Михайло Михайлович (1895, Орел - 1973) - рос. теоретик та історик літератури, філософ. Розпочавши з оригінальної спроби осмислення людського "Я" в контексті філософії вчинку ("До філософії вчинку", поч. 20-х рр.), Б. увів до розгляду тему "Іншого", передусім в естетичному контексті ("Автор і герой в естетичній діяльності", поч. - серед. 20-х рр.), що парадоксальним чином сполучає аспекти любові і смерті: остання постає як "форма естетичного завершення особистості". Досліджуючи поетику Достоєвського, Б. відкрив такий різновид естетизації "Іншого", коли цей "Інший" зберігає власний "голос" і внутрішню "незавершеність". Осмислення під цим кутом зору художнього світу письменника дозволило Б. створити концепцію "поліфонічного роману", основоположником якого він вважав Достоєвського, а пізніше висунути ідею діалогічної сутності культури взагалі, утвердження її "межового" характеру. Серед інших продуктивних ідей Б. - фундаментально розроблене уявлення про "сміховий світ" європейського Середньовіччя, концепція "хронотопу" (художньо осмисленої просторово-часової єдності) і його літературних функцій, поняття "позиція позазнаходження" як умова розуміння в культурі, "великий час" культури та ін. Важливість комплексу цих ідей для сучасної гуманістики робить Б. одним із найвпливовіших рос. мислителів XX ст.[br]Осн. тв.: "Проблеми поетики Достоєвського" (1929); "Творчість Франсуа Рабле і народна культура Середньовіччя і Ренесансу" (1965).Філософський енциклопедичний словник > Бахтин, Михайло Михайлович
-
19 Блецкан, Михайло Іванович
Блецкан, Михайло Іванович (1939, с Г. олятин Закарпатської обл.) - укр. філософ. Закінчив філологічний ф-т У НУ (1961). Докт. філософських наук, проф А. кадемії політичних наук України, засл. прац. народної освіти України. Зав. кафедрою філософії УНУ. Автор понад 50 наукових праць.[br]Осн. тв.: "Гносеологічна природа наукових абстракцій" (1980); "Діалектика формування наукових абстракцій" (1989).Філософський енциклопедичний словник > Блецкан, Михайло Іванович
-
20 Булатов, Михайло Олександрович
Булатов, Михайло Олександрович (1936, Красногорівка Донецької обл.) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ їм. Т. Шевченка (1960). Від 1983 р. - докт. філософських наук, від 1995 р. - проф., Лауреат Держ. премії України з науки і техніки (1982). До 1972 р. викладав курс нім. класичної філософії в КНУ. Від 1972 р. працює в Ін-ті філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Головні напрями дослідження - теорія та історія діалектики, теорія категорій та історія філософії, філософські проблеми феномена ноосфери, історія філософської антропології. У1995 р. отримав грант фонду "Відродження" за кн. "Лекції з німецької класичної філософії".[br]Осн. тв.: "Діяльність і структура філософського знання" (1976); "Логічні категорії і поняття" (1981); "Діалектика і культура" (1984); "Категорії діалектики, їх розвиток і функції", у співавт. (1980); "Категорії філософії і категорії культури", у співавт. (1983); "Протиріччя у сучасному світі", у співавт. (1992); "Філософія ноосфери", у співавт. (1995); "Діалектика без апології: Філософсько-антропологічні аспекти", у співавт. (1998).Філософський енциклопедичний словник > Булатов, Михайло Олександрович
См. также в других словарях:
Михайло — ы, муж. Стар. разг. форма имени (см. Михаил).Отч.: Михайлович, Михайловна; разг. Михайлыч. Словарь личных имён. Михайло Михайло, ы, муж. устар. разг. форма имени … Словарь личных имен
михайло — сущ., кол во синонимов: 1 • михаил (13) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Михайло-Архангельский — башк. Михайло Архангельский Страна РоссияРосс … Википедия
Михайло-Анновский сельский совет (Конотопский район) — Михайло Анновский сельский совет укр. Михайло Ганнівська сільська рада Страна Украина Статус Сельский совет Входит в … Википедия
Михайло Казарянин — (или Козарин, Казарин, Казаринов) один из заезжих богатырей киевского цикла. Содержание 1 Распространённость былины 2 Сюжет 3 … Википедия
Михайло Крешимир II — Mihajlo Krešimir II … Википедия
Михайло-Лукашовский сельский совет (Вольнянский район) — Михайло Лукашовский сельский совет укр. Михайло Лукашівська сільська рада Страна Украина Статус Сельский совет Входит в Вольнянски … Википедия
Михайло Ломоносов (фильм — Михайло Ломоносов (фильм, 1955) У этого термина существуют и другие значения, см. Михайло Ломоносов (фильм). Михайло Ломоносов Жанр Историко биографический Режиссёр Александр Иванов В главных ролях … Википедия
Михайло Данилович — Михайло Данилович богатырь, герой киевского былинного цикла. Сын богатыря монаха Данилы Игнатьевича. Содержание 1 Распространённость былины 2 Сюжет 3 Пр … Википедия
Михайло-Архангельский собор — (Великий Устюг) Михайло Архангельский собор (Нижний Новгород) Михайло Архангельский собор (Сочи) Михайло Архангельский собор (Уральск) … Википедия
Михайло Иванович — (Поток или Потык) богатырь из числа второстепенных; известен лишь в северно русских былинах как красавец и змееборец. На охоте он встречает лебедя, который превращается в девушку Авдотью Лебедь Белую, Лиховидевну. Он женится на ней и оба дают… … Википедия