-
1 мирний
1) peaceмирний час — peaceful times, time of peace
2) ( спокійний) peaceful; ( миролюбний) pacific, peaceable, placid -
2 мирний
amicable, innocent, peaceful, pacific, peaceable -
3 мирний
ми́рный; (спокойный, умиротворённый) примирённый; ( дружный) согла́сный -
4 мирний
paisible -
5 мирний
mymyjприкм.pokojowy, zgodny політ. -
6 мирний
მშვიდობიანი -
7 мирний
лагоднысупакой -
8 мирний
barışıqlı, tınç -
9 мирний проїзд
-
10 мирний процес
-
11 в мирний час
-
12 договір
ч1) ( між державами) treaty, pact, conventionВаршавський договір іст. — Warsaw Pact
розірвати договір — to annul ( dissolve) a treaty
2) (угода, контракт) contract, agreementдоговір гарантії — contract of indemnity, indemnity contract
договір про оренду — lease agreement, leasing contract
згідно з договором — under the contract, as per contract
розривати договір — to abrogate/dissolve a treaty/convention
виконувати договір — to observe/implement a treaty
-
13 курс
ч1) course; ( політики) policy, tack, lineтримати курс (на) — to head ( for), to hold a course ( for); to pursue a course (of), to work towards
2) фін. rate ( of exchange)курс акцій — share ( stock) price
обмінний курс — rate of exchange, exchange rate
3) ( рік навчання) yearстудент другого курсу — a student in the second-year, a second-year student
4)бути в курсі справ — to be in the swim; to be welt informed, to be in the know
вводити в курс справи — to bring smb. up to date, to break in
тримати в курсі — to keep smb. ( well) posted on, to keep smb. informed
-
14 сепаратний
сепаратний (мирний) договір — separate ( peace) treaty
-
15 спокійний
calm, tranquil, quiet; (характер, людина) even-tempered, easy-tempered, even-minded, composed, sedate, staid; (тон, фарба) sober, subdued; (мирний, безтурботний) unruffled, placid, serene; ( без особливих подій) uneventfulнезворушно спокійний — imperturbable, unperturbed, impassive
-
16 час
ч1) timeобідній час — dinner hour; lunch break
справжній час астр. — apparent time
точний час — correct ( exact) time
час, вказаний у розкладі — schedule time
час видачі інформації комп. — readout time
час виконання — run time, run-time
час виплати — pay-off, payoff
час збереження даних — data-hold [data-retention] time
час обслуговування спец. — in-service time, processing time
час опитування — interrogation time, pool time
час перемикання — switch ( delay) time, switching time, turnover time
час усунення (дефекта, пошкодження) — clearing time
2) ( епоха) time; times, ageз незапам'ятних часів — from time immemorial, time out of mind
за наших часів — in our time, nowadays
3) грам. tenseтеперішній (минулий, майбутній) час — present (past, future) tense
4)ще є час — there is no hurry, there is plenty of time
за цей час — in this period, since then
на деякий час — for some time, for a while
за останній час, останнім часом — lately, recently, for some time past
у вільний час — at odd moments, at leisure
у той час, як — while, whereas
час від часу — from time to time; every now and then, now and again, at intervals; on and off
до того часу — by that time; till ( before) then
з того часу — since then; since that time
-
17 мета і засоби
МЕТА і ЗАСОБИ - поняття, які характеризують певні елементи поведінки і діяльності людини. Мета - усвідомлене передбачення бажаного результату діяльності, яке зумовлює пошук засобів і шляхів його досягнення. Засоби - предмети, способи дії, поведінки, соціальні інститути, за допомогою яких досягається певна мета; сукупність елементів діяльності, спрямованої на осмислення, покладання, реалізацію мети. Розрізняють суб'єктивну мету та об'єктивну мету. Перша стосується абстрактно-загальної мети (ідеал) і конкретної мети, що її треба реалізувати заради досягнення цього ідеалу. Під об'єктивною метою мається на увазі або "мета буття" (Божественна, провіденційна), або заданий тим чи тим законом (алгоритмом, правилом) стан у розвитку певної системи, що має властивість саморегуляції (формальна мета) В. иділяють також загальну й часткову, ближню і віддалену, кінцеву та проміжну мету. Особливої гостроти проблема співвідношення М. і З. набуває у переломні, перехідні періоди в історії людства. Теза "мета виправдовує засоби" характеризує особливості співвідношення М. і З. за цих історичних обставин. Різні мислителі тлумачили цю тезу відповідно до загальної спрямованості та змісту свого філософського вчення. Так Мак'явеллі вважав, що для досягнення великих і благородних цілей можливо переступати через закони моралі. З історичного досвіду відомо, що нехтування моральним аспектом засобів часто-густо супроводжувало радикальні революційні підходи до суспільних змін. Енгельс у листі Триру від 18 грудня 1889 р. писав про те, що для революціонера придатний будь-який засіб, що веде до мети, як насильницький, так і мирний. Проблема органічної єдності, взаємодоповнюваності М. і З. та результату діяльності пов'язана із суперечливим розумінням взаємозв'язку потреб, інтересів та ціннісних орієнтацій, а також того історичного факту, що моральні принципи мають бути передумовою будь-якого рішення соціального суб'єкта у виборі мети (виходячи з наявних засобів або, навпаки, визначення засобів реалізації на основі певної мети) І. гнорування цих принципів призводить до страждань, особистих та соціальноісторичних конфліктів, загрожує самому існуванню людської цивілізації.М. Надольний -
18 мир
МИР - соціальний стан буття, який характеризується відсутністю збройної боротьби у масштабних і явно виражених формах. Традиція включення проблематики М. в контекст філософських пошуків має тривалу історію. Давньоінд. парадигма М. виходила з примату індивідуального М. над соціальним. Слово "шанти" (М.) - це заспокоєність, умиротворіння особистості. Зміст позначеного ним поняття не виключає необхідних аспектів збройного встановлення М. для всього суспільства. В античній Європі (Греція і Рим) розуміння М. також охоплювало конкретний мілітарний аспект. У Греції М. розглядався як внутрішньоеллінська проблема (внутрішній М.); зовнішнім М. була перерва між необхідними (у соціальному сенсі) війнами В. ід мрій про мирний "золотий" вік мислителі переходили до раціонального обґрунтування і встановлення справедливих відносин між однорідними, як правило, християнськими державами. Від Августина Блаженного бере витоки ідея створення "Божого миру". Поняття природного права, суспільного договору та державного розуму було в основі вчень Гоббса та Спінози; останній окреслив позитивний зміст М., уґрунтовуючи його на доброчесності, яка спирається на твердість духу. У соціальній філософії Канта розуміння М. невіддільне від тлумачення ним поняття "соціального договору" як регулятивної ідеї стосовно встановлення у суспільстві верховенства закону. Це верховенство закону є запорукою М. як у відносинах між окремими індивідами, так і між націями. Концепція "вічного миру" включала ідею універсального єднання держав і націй. У сучасній соціальній філософії, політології, соціології М. у відносинах між державами і народами характеризується або повною відсутністю застосування збройної сили у відносинах (чи загрози силою), дотриманням прийнятих зобов'язань дружнього співіснування народів або припиненням на певний час широкомасштабних війн і збройних конфліктів, закріпленням їх результатів у мирному стані. При застосуванні теоретичного підходу Клаузевіца, який вважав сутністю війни продовження політики насильницькими засобами, М. постає як закріплення і продовження тих політичних тенденцій, які передували йому у стані війні, а також як підготовка до нових воєн. Поняття "озброєний М." використовується теоретиками західноєвропейської школи для кваліфікації стану сучасних міжнародних відносин, коли озброєні для ведення широкомасштабних збройних конфліктів сторони зважають на переваги стешу М.М.Цюрюпа
См. также в других словарях:
мирний виголос — див. виголос мирний … Словник церковно-обрядової термінології
мирний — I мирн ий а/, е/, діал. Який мирить. || у знач. ім. мирна/, но/ї, ж., діал. Домовленість про припинення ворожнечі. II м ирний а, е. 1) Прикм. до мир I 2). || Який відбувається в умовах миру, не порушується війною. || Який діє або використовується … Український тлумачний словник
мирний — [ми/рнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
мирний — I 1) (який відзначається згодою, відсутністю ворожнечі, війни, сварки); невоєнний (який характеризується відсутністю війни) 2) (схильний до злагоди, дружніх стосунків тощо), миролюбний; сумирний (сповнений покори, незлобивости); полюбовний (який… … Словник синонімів української мови
Мирний — 1 іменник чоловічого роду, істота псевдонім Мирний 2 іменник чоловічого роду селище в Росії … Орфографічний словник української мови
мирний — прикметник … Орфографічний словник української мови
виголос мирний — Те саме, що мирствування … Словник церковно-обрядової термінології
згодній — мирний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Панас Мирный — Панас Мирний Род деятельности: писатель, драматург Дата рождения: 13 мая … Википедия
Мирный — I Мирный Панас (псевдоним; настоящие фамилия и имя Рудченко Афанасий Яковлевич) [1(13).5.1849, Миргород, 28.1. 1920, Полтава], украинский писатель. Родился в семье мелкого чиновника. По окончании в 1862 Гадячского уездного училища служил… … Большая советская энциклопедия
Мирный Панас — (псевдоним; настоящие фамилия и имя Рудченко Афанасий Яковлевич) [1(13).5.1849, Миргород, 28.1. 1920, Полтава], украинский писатель. Родился в семье мелкого чиновника. По окончании в 1862 Гадячского уездного училища служил канцеляристом в суде, с … Большая советская энциклопедия