Марц

марц

Марцініка, -кі жен.

березень (-зня), (диал.) березіль (-золя), березозіль (-золя), березозіл (-зола), березотік (-тока), марець (-рця), (устар.) март (-та). [22 березня 1838 року я глянув із неволі на світо божий (Шевч.). Березоля два тижні вже минуло (Куліш). В марці завсігди вже береза зовсім зелена, - тим-то його й прозвали березозолем (Свидниц.). Весняний місяць березотік (Яворн.)]. В -те - в березні. Первого -та - першого березня.

* * *

належати, (реже належатися, редко приналежатися), годитися, випадати, упадати. -жит, безл. - належить, (реже належиться, редко приналежиться), годиться, слід, треба, повинно, випадає, упадає. [Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її (Л. Укр.). Роби, як належиться, а не так, аби збутися (Богодух.). Спишу папери всі по формі, як годиться (Самійл.). Вона ламле все - а йде туди, де їй слід бути (Коцюб.). Біля границі не впада будувать світлиці (Номис)]. -жит воздать (принести) благодарность кому - слід (годиться) скласти подяку, належиться подяка кому. [Велика подяка належиться Галичині за безмірну допомогу в минулому (Рада)]. Ему -жало подумать об этом - йому годилося (слід було) поміркувати про це. Вам -жало бы позаботиться о нём - вам випадало-б (годилося-б, слід-би було) подбати про його. Надлежащий - що належить и т. п.; належний. [Всіх прав, належних нації, не має (Грінч.)].

* * *

объявить оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити, оголошувати и оголошати, оголосити, оглашати, огласити, ознаймувати, ознаймити, ясувати, з'ясувати, освідчати, освідчити, об'являти, об'явити що, про що. [Про це оповіщено в газеті. Ознаймуємо цим нашим універсалом. Ми ясуємо ім'ям народу й нашого уряду, що Марцій заслужив карання смертю (Куліш)]. -лять устно - викликати. -лять, -вить себя сторонником кого, чего - признаватися до кого, до чого. -вить себя чем - об'явитися чим. [Чи не хтів він в той вечір неофітом об'явитись? (Л. Укр.)]. -вить о себе - оповіститися. [Піду оповіщуся у волость]. -вить о выходе книги - оповістити, що книга вийшла з друку. -вить кому свои намерения, цель, мнение, волю - з'ясувати кому свої заміри, мету, думку, волю. -вить амнистию - ознаймити амнестію. -вить приказ - оповістити наказ(а). Об'являемый - оповіщуваний, оголошуваний. Об'явленный - оповіщений, оголошений, обвіщений, ознаймлений, освідчений.

* * *

несов.; сов. - объяв`ить

1) оголо́шувати, оголоси́ти; об'явля́ти, об'яви́ти; ( оповещать) оповіща́ти, оповісти́ти и пооповіща́ти

2) ( сообщать) повідомля́ти, повідо́мити, сповіща́ти, сповісти́ти, оповіща́ти, оповісти́ти; ( заявлять) заявля́ти, заяви́ти; ознаймля́ти, ознайми́ти, осві́дчувати и освідча́ти, осві́дчити

1) (чего) покладання, кладіння. -ние основания постройки - закладини;

2) (предмета по отношению к окружающей местности) становище, позиція. [Становище (позиція) фортеці, збудованої серед гір, було вельми сприятливе за-для оборони]. -ние города - становище (позиція) міста. -ние горизонтальное - стан горизонтальний, позем(н)ий; (вертикальное) стан простовисний. В лежачем -нии - лежма, навлежачки. В стоячем -нии - стовма, навстоячки. Географическое -ние страны, города - географічне становище країни, міста. -ние в пространстве - місце в просторі. -ние тела, головы - постава тіла, голови. [Надати голові природньої постави];

3) (состояние, обстоятельства) стан (-ну), становище, ситуація. [Які причини призвели до такого сумного стану (становища)? В такому стані українські землі переходять під руку дужчого сусіди (Єфр.). Становище було принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). От становище: купити нема за що і продати нема чого. Стан політичний. Стан матеріяльний]. Попасть в неловкое -ние - опинитися в ніяковому (в прикрому) становищі, стані; опинитися ні в сих, ні в тих; не знати, на яку ступити, попастися в клопіт. Поставить кого в неловкое -ние - поставити кого в ніякове становище. Поставить в глупое -ние - зробити дурня з кого, завдавати, завдати дурня кому. Очутиться в затруднительном -нии - опинитися (знайтися) в скрутному стані (становищі), (шутл.) попасти в анацію; загнатися на слизьке; упасти в тісну діру. Поставить кого в затруднительное -ние - призвести (поставити) кого в скрутний стан (становище); (шутл.) загнати кого на слизьке (в тісну діру; в суточки); загнути карлючку кому; завдати халепи кому, діпнути кого. Тяжёлое, стеснённое -ние - тіснота, притуга, скрут(а). [Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу (Куліш). Чи вислухав він наших посланців, що ми йому в притузі посилали? (Грінч.)]. Безвыходное (безысходное) -ние - безпорадне, безвихідне становище (стан, година); тісний кут. В безвыходном -нии кто - в безпорадному стані хто; нема ради кому; кінці в край кому. [Таке мені прийшлось тоді: прямо кінці в край, - нічого їсти, пішов та й украв]. Поставить себя (кого) в безвыходное -ние - поставити себе (кого) в безпорадне становище; оцирклювати себе; попастися в матню. [Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював (Греб.)]. Он в жалком -нии - його стан жалю гідний (нужденний, злиденний). - ние получилось плохое - становище вийшло негарне. -ние дел, -ние вещей - стан, становище речей. [Більш-менш стає видко становище річей в нашій минулості (Грінч.)]. Дела находятся в плохом -нии - справи в поганому стані; справи стоять погано (зле, кепсько). Спасти -ние дела - врятувати справу. -ние больного - стан здоров'я слабого (хворого, недужого). -ние больного улучшается (ухудшается) - хворому ліпшає (гіршає). Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. - поставитися до кого, до чого прихильно, неприхильно; постать узяти дружню, ворожу и т. п.; стати до кого на стопу прихильну, ворожу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние - дійти до належного, нормального стану (становища); на стану стати. Неестественное -ние - неприродній стан. Всё в том же -нии - все в однаковому стані. Быть в интересном -нии (о беременности) - бути в стані (при надії). Неустойчивое -ние - хиткий стан. Устойчивое -ние - твердий (станівкий) стан. Ложное -ние - фальшиве становище. -ние мирное - мирний стан. -ние военное - військовий стан. -ние осадное - стан облоги. Город находится на военном (осадном) -нии - у місті воєнний стан (стан облоги). В оборонительном -нии - в стані оборони;

4) (социальное, правовое) стан, становище; стать, постать (-ти). [Який наш соціяльний стан? Рівність становища суспільного. Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Л. Укр.). Вона має перейти до стану жіночого (Г. Барв.). Страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували (Мкр.). В кріпацькій статі усе страхає, усього боїшся (М. Вовч.)]. -ние служебное - становище, стан урядовий. [Людині з вищою освітою, з поважним становищем значного урядовця (Коцюб.). Його стан урядовий дуже високий]. Высокое -ние - високий стан (становшце, уряд). Человек с -нием - людина на стану, на становищі;

5) (тезис) твердження, засада, теза. Основное -ние - ґрунтовна (основна) теза (твердження, засада); підвалина;

6) -ние о чём (узаконение, правило и т. п.) - закон, постанова про що, статут чого. -ние об уголовных преступлениях - закон, постанова про карні злочини. -ние об акционерных обществах - закон про акційні товариства. -ние о подоходном налоге - статут прибуткового податку, постанова про прибутковий податок.

* * *

1) ( расположение в пространстве) поло́ження; ( местонахождение) місцеперебува́ння, місцепробува́ння; ( позиция) пози́ція

2) ( состояние) стано́вище, стан, -у, стано́висько

3) ( обстановка общественной жизни) стано́вище, стан

4) (свод правил, законов) поло́ження

5) ( тезис) поло́ження, те́за; ( утверждение) тве́рдження

6) ( действие) покла́дення, поклада́ння

личити (реже лицювати), подобати, годитися, випадати, упадати, припадати, належати(ся), пристати; пристояти, бути пристойним, подобним кому. Как -вует - як личить, як подоба, як годиться, як випада(є), як упада(є), як припадає, як належить(ся), як пристало. Не -вует - не личить, не подоба, не годиться, не випадає и т. д. [Підпережись, як личить у поході (Куліш). Не подоба козакові в хусточці ходити, тільки слави козацької - сідельце накрити (Пісня). Покірно встав я зараз, як годиться, і панові тому пішов назустріч (Грінч.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Не впадає москаля дядьком звати (Номис). Я хочу Марцію, прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Л. Укр.). Насамперед, як пристало порядному подорожньому, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Срв. Подобает.

* * *

* * *

воен. марціра, -ры жен.