Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

МЛО

  • 1 томный

    мло́сний, то́мний; ( исполненный томления) томли́вий

    Русско-украинский словарь > томный

  • 2 истома

    1) (усталость) утома, стома, натома, знемога. До -мы - до втоми. Взять город -мой - здобути город довгою облогою;
    2) (томность, нега) мло[і]сть (-ости), млості (-тів), зомління. [В сонній млості тонуть звуки (Чупр.). Млость пішла по всьому тілу (Котл.). Зідхнула в солодкім зомлінні (Вороний)].
    * * *
    знемо́га, млість, род. п. мло́сті, мло́сність, -ності; ( усталость) уто́ма

    Русско-украинский словарь > истома

  • 3 дурнота

    1) (непригожество) негарність, невродливість, негожість, (безобразие) бридкість (р. -ости);
    2) (головокружение, тошнота) млі[о]сть, млості (мн.), млоїння, мороки, (желудочная) нуд (р. нуду), млойність (р. -ности).
    * * *
    1) млість, род. п. мло́сті; ( тошнота) нудо́та, диал. нуд, -у, нуда́, ну́ди, -дів
    2) ( безобразие) бри́дкість, -кості; бридо́та

    Русско-украинский словарь > дурнота

  • 4 мутить

    мучивать
    1) (делать мутным) каламутити, колотити, с[за]каламучувати, сколочувати, мутити, бовтати; срв. Замутить 3, Помутить. [Що це ти тут каламутиш берег мій? (Глібів). Два голуби воду пили, а два колотили (Пісня). Дітвора бовтає воду (Луб.)];
    2) (возмущать, бунтовать) хвилювати, баламутити, колотити, каламутити, мутити, ворохобити, бунтувати. [По селах людей баламутять (Кониськ.). Так колотить усіма, як вир водою (Приказка). Колотила Пилипиха в нас у хаті (М. Вовч.). Мутив, як на селі москаль (Котл.)]. -тить общество (народ) - баламутити громаду (народ), колотити громадою (миром), каламутити в громаді, народ бунтувати. [Не вспів у село війти, вже й каламутить миром (Тобіл.). Почне каламутити в громаді (Грінч.). Отой Гуща народ бунтував (Коцюб.)];
    3) (тошнить) нудити, вадити, млоїти, (диал.) канудити. [Правда ваша: наїдались, а вам тепер вадить (Шевч.)]. Меня -тит - мені нудно (млосно, вадить), мене нудить (млоїть, канудить). На душе, на сердце -тит - на душі, на серці млосно (нудно).
    * * *
    1) ( жидкость) каламу́тити, колоти́ти
    2) (перен.: вызывать беспокойство; подстрекать) баламу́тити, збу́рювати, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти
    3) (безл.: тошнить) нуди́ти и ну́дити

    Русско-украинский словарь > мутить

  • 5 нега

    1) (действие) - см. Нежение;
    2) (полное довольство) розкіш (р. розкоши) и (чаще мн.) розкоші (-шів). [Шкода мені Оксаночки: вдома в мене їй була розкіш, а в чужих людях не те (Звин.)]. Жить в -ге - жити в розкоші (чаще в розкошах), розкошувати, купатися в розкоші (в розкошах), (переносно) панувати. [Наше цуценятко живе у вас в розкоші (Звин.). Наші коти живуть у таких розкошах, як рідні діти (Звин.). Дійна корова у розкоші купається (Шевч.). Він багатий, одинокий, будеш панувати (Шевч.)]. Содержать скот в -ге - держати (купати) товар у розкоші (у розкошах);
    3) (упоение, услада) розкіш и розкоші, пестощі (-щів и -щей), насолода, (очень редко) ніга; (разнеженность) розніженість (-ности); (сладостное изнеможение) (солодка) знемога, (истома) мло[і]сть (р. млости) и (мн.) млості (-тів). [Хотілося мовчати, щоб не зменшувати почуття розкоши (А. Чайківський). Вся ніга минеться - з льодом води нап'ється (Пісня). Все навколо, поблизу і далеко, мліло в солодкій знемозі (Кінидь Неволі)].
    * * *
    1) ( полное довольство) доста́ток, -тку; ( роскошь) ро́зкіш, -коші, ро́зкоші, -шів

    жить (жизнь) в \нега ге — жи́ти (життя) в доста́тку (в доста́тках, в ро́зкоші, в розко́шах)

    2) ( блаженство) [солодка] знемо́га, [соло́дка] млість (род. п. мло́сті); ( наслаждение) насоло́да
    3) ( нежность) ні́жність, -ності; ( ласковость) ласка́вість, -вості; ( ласка) пе́стощі, -щів, пе́щення, диал. пе́стіння и пестіння

    Русско-украинский словарь > нега

  • 6 томность

    1) (состояние, свойство) мло́сність, -ності, те́мність
    2) ( истома) млість, род. п. мло́сті, знемо́га

    Русско-украинский словарь > томность

  • 7 дурно

    1) (плохо) погано (ум. поганенько, ув. поганючо), кепсько, зле, (гал.) лихо. [Погано зробив. Поганючо співали. Кепсько живеться мені на світі. Їм тут було не зле. По-польськи він балакає, але лихо];
    2) (тошно) млосно. [Стає душно, аж млосно (Мирн.)], паморочно [Стало ще тісніше, якось паморочно], нудно. Мне дурно - млосно мені. Ей дурно сделалось, стало - їй стало млосно, (обморочно) вона зімліла. Делаться дурно - млостити (-стить) (безл.). [Мене млостить - мне дурно]. Мне начинает, начало (стало) делаться дурно - мене починає (почала) обнімати млі[о]сть.
    * * *
    1) нареч. пога́но, зле
    2) в знач. сказ. недо́бре, пога́но, мло́сно

    Русско-украинский словарь > дурно

  • 8 душно

    1) задушно, важко;
    2) (жарко) - душно [Душно мені, - ходім, дочко, до ставу купатись (Шевч.)], парно, парко, опарно, млосно.
    * * *
    предик.
    1) заду́шливо, заду́шно; па́рко, ва́рко
    2) ( об ощущении удушья) ду́шно, ва́жко ди́хати; ( дурно) мло́сно

    Русско-украинский словарь > душно

  • 9 душный

    1) (спёртый) задушний, важкий. [Задушне повітря. Важкий пах = душный запах];
    2) (знойный) душний, парний [Душне літо. День був парний], млосний.
    * * *
    ( затрудняющий дыхание) заду́шливий, заду́шний, важки́й; ( жаркий), парки́й, мло́сний

    Русско-украинский словарь > душный

  • 10 затошнить

    кого и кому занудити кого, завадити кому, потягти на блювоту, (пров.) заканудити кого. [Мені з самого ранку завадило].
    * * *
    безл.
    зану́дити, -дить и зануди́ти, -ди́ть, замло́їти, поча́ти (-чне́) ну́ди́ти, (мло́їти); зава́дити, -дить

    Русско-украинский словарь > затошнить

  • 11 истомлять

    истомить кого (изнурять) стомлювати и стомляти, стомити, (сильно) натомлювати, натомити, затомлювати, затомити, (о мн.) потомити кого; срвн. Изнурять, Измаять, Измучить; (привести в негу, извялить) млоїти, змлоїти, у млості вкидати, вкинути кого, (о мн.) помлоїти кого. [І мука всім давно серця стомила (Грінч.). Затоми ти його (Чуб. I). Ой ходила та блудила, діток потомила (Метл.). Зима м'я (мене) зморозила, а літо змлоїло (Гол.)]. Жара -ла - спека змлоїла. -мить тоской кого - знудити, принудити кого. [Зсушив мене, знудив мене як билину (Чуб. V). Гулять не пустила і серденько принудила (Метл.)]. Истомлённый - стомлений, натомлений, (о мн.) потомлені; (зап.) знуджений; змлоєний. [Стомлені руки (Грінч.). Відпочити натомленою душею (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - истом`ить
    сто́млювати и стомля́ти, стоми́ти, уто́млювати и утомля́ти, утоми́ти, нато́млювати, натоми́ти, мног. потоми́ти; ( доводить до изнеможения) вимо́рювати, ви́морити и мног. повимо́рювати и помори́ти, -морю́, -мо́риш, сов. змори́ти; (сов.: тоской, ожиданием) знуди́ти, и зну́дити, зану́дити, затоми́ти, мног. пону́ди́ти; ( мучить) му́чити, пому́чити

    Русско-украинский словарь > истомлять

  • 12 истомный

    1) см. Утомительный;
    2) (распол. к неге, вялости, душный) млосний. [Сьогодні день дуже млосний (Київщ.)].
    * * *
    мло́сний; ( томительный) томли́вий; ( изнурительный) висна́жливий, змо́рний

    Русско-украинский словарь > истомный

  • 13 моркотно

    нрч. моторошно, мло[і]сно, нудно, сумно, журно, (зап.) маркітно. [Прокинувся я, - холодно мені так, моторошно (Тесл.). Чогось їй стало млосно й нудно (Квітка)].
    * * *
    нареч.
    маркі́тно; мо́торошно

    Русско-украинский словарь > моркотно

  • 14 моркотный

    моторошний, мло[і]сний, нудний, сумний, журний, (зап.) маркітний.
    * * *
    маркі́тний; мо́торошний

    Русско-украинский словарь > моркотный

  • 15 ныть

    нывать
    I. 1) нити, занивати, скиміти, мліти, млоїти; (ломить) ломити що, ломотіти в чому; (болеть) боліти. [Груди не ниють мої (Грінч.). Натомлені приємно ниють ноги (М. Рильськ.). Годі оманою нити, серце моє молоде! (Сосюра). Серце стогне, душа мліє (Метл.). Голова боліла, скиміла (Крим.)]. Зуб ноет - в зубі скимить, зуб ниє (скимить). [Скимить у зубі (Верхр.)]. Сердце -ет - серце ниє (заниває, мліє, скимить). [Вийшла з села - серце ниє (Шевч.). Десь поїхав мій миленький, десь поїхав і немає, моє серце заниває (Пісня). Чого-ж у мене серденько і мліє, і болить? (Глібів). Серце стогне, скимить і рида (Крим.)]. Сердце -ет по родимой сторонке - серце ниє-нудьгує за рідним краєм. Ныть от времени до времени, слегка - понивати. [Понивало стиха в грудях (Васильч.)];
    2) (хныкать, уныло жаловаться) скигляти, скімлити, скавуліти, (зап.) скуліти. [Скиглить, мов кривий цуцик (Номис). Не скигли, бо ти всіх побудиш (Шевч.). Повітові Гамлети, що скиглили по своїх кутках (Крим.). Чого скімлиш? аж набридло слухати! (Звин.)].
    II. Ныть, сщ. - см. Ноющий (-щая боль).
    * * *
    1) ни́ти (ниє); (о сердце, груди) скні́ти, скі́млити, скимі́ти, -ми́ть, скимлі́ти
    2) ( надоедливо жаловаться) ски́глити, ни́ти; ( хныкать) скі́млити

    Русско-украинский словарь > ныть

  • 16 обморок

    млість и млость (р. млости), млості (-тів), умлівання, умління, зомління, непам'ять (-ти), непритомність, (гал.) зімлість (-лости). Падать, упасть в -рок - умлівати, мліти, умліти, зо[і]млівати [Катря стоїть біля стіни, сама, як стіна біла: бачу - зомліває (М. В.)], зо[і]мліти, омліти, непритомніти, знепритомніти, впадати, впасти в непам'ять. Он упал в -рок - він зомлів, його обняли млості. В -роке - непритомний, зо[і]млілий, омлілий, без душі, непритомним бувши. [Упав і зомлілий лежав (Грінч.). Довго лежала непритомною]. Начинается -рок - починає обій[ні]мати млость. В полуобмороке - напівпритомний. Очнуться от -рока - опритомніти, прокинутися, очутитися, прийти до пам'яти. [Незабаром вона очутилась]. Срв. Очнуться.
    * * *
    I `обморок
    неприто́мність, -ності, зомлі́ння, умліва́ння; ( дурнота) млість, род. п. мло́сті

    па́дать, упа́сть в \обморок к — неприто́мніти, знеприто́мніти, зомліва́ти, зомлі́ти

    II обмор`ок
    диал.
    сирота́, сироти́на

    Русско-украинский словарь > обморок

  • 17 разымчиво

    нареч.
    п'я́нко; збу́дливо; манли́во; мло́сно

    Русско-украинский словарь > разымчиво

  • 18 разымчивый

    п'янки́й, п'янли́вий; ( волнующий) бенте́жний, хви́льний; ( возбуждающий) збу́дливий, збу́дний; ( манящий) манли́вий; (томный, томительный) мло́сний

    Русско-украинский словарь > разымчивый

  • 19 томительно

    нареч.
    1) томли́во; змо́рно, висна́жливо; мло́сно
    2) бо́лісно; несте́рпно; пеку́че; ну́дно, нудо́тно

    Русско-украинский словарь > томительно

  • 20 томительность

    1) томли́вість, -вості; змо́рність, -ності, висна́жливість; мло́сність
    2) бо́лісність; несте́рпність; пеку́чість -чості; ну́дність

    Русско-украинский словарь > томительность

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • МЛО — малогабаритный лазерный медицинский облучатель в маркировке, мед. Пример использования МЛО 1 МЛО микролептонный образ МЛО минимальный личный объём МЛО …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • млоіти — млоіт, Ол. Нудити, викликати почуття млості. Млоіт ня в середині …   Словник лемківскої говірки

  • млоїти — мло/їть, недок. 1) перех. і без додатка. Викликати відчуття млості (у 1, 2 знач.). 2) безос. Нудити …   Український тлумачний словник

  • млоїти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • млоїти — нудити [XII] …   Толковый украинский словарь

  • мло — млість …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Бёмло —         Бёмлу (Börnio), остров в Норвежском море, у юго западного побережья Норвегии, в 80 км к Ю. от Бергена, богатый находками каменного века. Раскопки производились в 1902 42. На Б. и соседнем острове Хесприхольмен добывался и обрабатывался… …   Большая советская энциклопедия

  • БЁМЛО — (Bömlo) остров на побережье Нурланна (Норвегия), где обнаружена огромная мастерская неолитич. времени по выделке кам. топоров. На 5 км простираются следы этого производства в виде скоплений недоделанных топоров и громадного числа отщепов (более… …   Советская историческая энциклопедия

  • млосно — дурно, не по себе, скучно , млость ж. истома, бессилие, слабость . Из *мъдлость, *мъдлостьно от млеть (см.); ср. Преобр. I, 541 …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • млість — мло/сті, ж. 1) Почуття розслабленості, знемоги. 2) Хворобливий стан, близький до зомління або непритомності. 3) рідко. Те саме, що мла 4) …   Український тлумачний словник

  • млосний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»