-
1 льох
техн. по́греб, подва́л -
2 погреб
льох (-ху), погріб (-греба), погребище, (диал.) пивниця, (каменный) склеп. [Полізь у погріб та вточи квасу. Пішла до пивниці по молоко. Аж кишить невольника у Сиракузах в льохах і тюрмах (Шевч.)]. Винный -греб - винний льох, винний склеп, винарня. Пороховой - греб - порохівня. -греб, выкопанный в виде подвала - похідний погріб. -греб с люком - лазний погріб.* * *по́гріб, -реба; ( для хранения съестных припасов) льох, -у, диал. пивни́ця; (подвал, подземелье) скле́п, -упорохово́й \погреб — порохови́й по́гріб
-
3 подземелье
підземелля, глибка, склеп, льох. [Вийшли з того підземелля. Укиньте в глибку сього бунтівника (Куліш). Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох (Шевч.). У кайданах у склепу конає (Шевч.)].* * *підземе́лля; (преим. под зданием, подвал) підва́л, -у, склеп, -у, льох, -у; диал. пивни́ця -
4 подвал
1) см. Подваливание;2) склеп, льох; см. Погреб. [Тільки у Скутарі, в склепу, не дрімають козаки сердеги (Шевч.). А під тим домом були льохи і була горілка (Март.)];3) підвал, (гал.) сутерени. [Живуть у підвалі (у сутеренах)].* * *1) підва́л, -у; ( для хозяйственных нужд) льох, -у, диал. пивни́ця; ( подземелье) склеп, -у; (жилой диал.) сутере́ни, -нів, сутери́ни2) ( в газете) підва́л -
5 подполье
1) погріб (-греба), льох (-ху), підпомістя, підземелля;2) (перен.) підпілля (руссизм) підземелля, льох (-ху).* * *1) ( подвал) підва́л, -у, льо́х, -у, склеп, -у; диал. пивни́ця2) перен. підпі́лля, запі́лля -
6 подызбица
(жилая) хата, (нежилая: кладовая) комора, (подвал) льох (-ху).* * *підва́л, -у, льох, -у; диал. пивни́ця -
7 погреб
-
8 подвал
техн.підва́л, -лу, льох, -ху, склеп, -пу; ( жилой) сутери́ни, -ри́н мн. -
9 погреб
-
10 подвал
техн.підва́л, -лу, льох, -ху, склеп, -пу; ( жилой) сутери́ни, -ри́н мн. -
11 винный
виновий, винний. [Винова чарка, винний смак]. Винная лавка - винова крамниця, (вульг.) шкальня. Винный погреб - виновий льох, винарня. Винная бочка - винівка, (небольш.) винове барило. Винная ягода - фиґа (хвиґа), инжир. Винный камень - винник. Винный спирт - спирт.* * *ви́ннийви́нная кислота́ — хим. ви́нна кислота
ви́нная я́года — ви́нна ягода; ( инжир) інжи́р, -у, фі́га, смо́ква
\винный ка́мень — ви́нний ка́мінь
\винный спирт — хим. ви́нний спирт
-
12 вскакивать
вскочить и вскокнуть (на что и с чего) зіскакувати, зіскочити, скочити [Скочив на коня], схоплюватися, схопитися [Схопився з лави. Схопивсь на коня. Посхоплювалися й кинулися бігти], зриватися, зірватися, порватися [Порвалася Ганнуся з місця. Зірвавсь на рівні ноги], спасти, впасти (на коня), допасти (коня); (во что) вскакувати, вскочити [Вскочив у біду], вганятися, увігнатися, угнатися [За втікачами він угнавсь у мури, і ворітьми його заперто зараз], цибати, цибнути [Цибнув у льох], (поспешно) шурхнути, -ся. [Шурхнула, як пліточка, в першу дірку (Мир.)]; (со сна) кинутися; (о прыщах, чирьях) - сов. вискочити, нарядитися. [На щоці чиряк нарядивсь].* * *несов.; сов. - вскоч`ить1) (на что-л.) виска́кувати, вискочити и мног. повиска́кувати, спли́гувати, сплигну́ти, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стри́бну́ти, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися2) (во что-л.) уска́кувати, уско́чити и мног. повска́кувати, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стрибну́ти; уплигувати, уплигну́ти3) ( быстро вставать) схо́плюватися, схопи́тися, підхо́плюватися підхопи́тися, зіска́кувати, зіско́чити, підкида́тися, підки́нутися, сов. ско́чити4) ( о прыще) вискакувати, ви́скочити; набіга́ти, набі́гти -
13 желудок
I. жолудик, жолудинка.II. 1) шлунок (р. -нку), (у животных) кендюх (р. -ха), (у жвачных животных): 1-ый -ок - рукав; 2-ой -ок - рубець, чепець; 3-й -ок - книжка; 4-й -ок - сичуг, слиз. Неварение -дка - нетравлення шлунку. На тощий -ок - на тще серде;2) (в погребе и леднике) мі[и]на, (только деревян.) зруб (р. -бу). [Міну ми обкладемо дубовим замітом, а пригребицю обмуруємо і буде добрий льох].* * *шлу́нок, -нку -
14 забираться
забраться забиратися, забратися, убиратися, убратися и увібратися, залазити, залізти, (пренебр.) утелющитися, утеребитися куди, в що. [Еней на піч забрався спати (Котл.). Злодій убрався в хижу. Чого це ти утеребився в льох?].* * *1) забра́ться2) забира́тися, забра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. позабира́тися; (влезть, войти) убира́тися, убра́тися, сов. утеса́тися (утешу́ся, уте́шешся), утелю́щитися, утереби́тися, -блю́ся, -би́шся; (заходить куда-л.) забива́тися, заби́тися, -б'ю́ся, -б'єшся и мног. позабива́тися3) страд. (несов.) забира́тися; видира́тися; заклада́тися; загоро́джуватися, -джується; (убирать, заправляя) заправля́тися, запра́витися, -влюся, -вишся, підтика́тися, підіткну́тися; (об одежде: убавлять) заву́жуватися -
15 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
16 закисать
закиснуть1) киснути, скиснути, укисати, укиснути (о мн. покиснути), квасніти, сквасніти (преимущ. о молоке). [Унас льох теплий - молоко швидко кисне (квасніє). Капуста вже вкисла - можна їсти]. Закислый, Закисший - скислий, скваснілий; (о молоке) квасний;2) (о глазах) киснути, закисати, закиснути, заснічуватися заснітитися, (о мн.) позакисати, позаснічуватися. [Очі так заснічуються, що аж злипаються]. Закисший глаз - закисле, кисле, заснічене око, (пренебр.) кисляк (-ка). [Око заснічене, страшне. У дитини кислі очі, утри. Нічого своїми дурними кисляками не бачить (Звин.)].* * *несов.; сов. - зак`иснутьзакиса́ти, заки́снути и мног. позакиса́ти -
17 лесенка
1) (приставная) драбинка, драбиночка;2) (неподвижная) східці (-ців), східчики, ступанка, ступаночка. [Влазять у льох, аж на східцях стоїть злодій (Звин.)].* * *уменьш.драби́нка; схі́дці, -цівле́сенкой — в знач. нареч. драби́нкою
стоя́ть (идти́, располага́ться) ле́сенкой — стоя́ти (іти́, розташо́вуватися) за зро́стом
-
18 лестница
1) (приставная, переносная) драбина, (диал.) драба, страмина. [Він спустився з горища через одну, через дві щаблини, а з половини драбини зіскочив на землю (М. Левиц.)]. Верёвочная -ца - шнурова, мотузяна, мотузкова драбина. [Вояки лізуть на стіни, закидаючи шнурові драбини (Л. Укр.)]. Пожарная -ца - пожарна (пожежна) драбина. Взбираться, взобраться по -це - вилазити, вилізти, злазити, злізти, братися, вибратися, видиратися, видертися драбиною (по драбині). Спускаться, спуститься по -це - спускатися, спуститися драбиною (по драбині);2) (неподвижная с широкими ступеньками) сходи (-дів), (поменьше) східці (-ців), (попроще) ступанка. [Храмові широкі сходи, а по них і вниз і вгору сунуть тисячні юрби (Крим.). Стали спускатися ступанкою наче в льох (Свидн.)]. Винтовая, витая, башенная -ца - ґвинтові (кручені) сходи. Деревянная, каменная -ца - дерев'яні, кам'яні (камінні) сходи. Парадная (чистая), чёрная -ца - парадні (передні), затильні (чорні, кухенні) сходи. Потайная -ца - потайні сходи. Всходить, взойти, подниматься, подняться по -це наверх - іти, сходити (зіходити), зійти, братися, вибратися, здійматися, знятися сходами (по сходах) вгору. [Сили не було навіть на те, щоб зійти по сходах у «Просвіту» (Грінч.)]. Сходить, сойти, спускаться, спуститься по -це вниз - іти, сходити, зійти, спускатися, спуститися сходами (по сходах) вниз;3) (скала) скаля. Иерархическая -ца - ієрархічна скаля. -ца наказаний - скаля кар, карна скаля;4) анат. Барабанная -ца - бубонцеві сходи.* * *1) драби́на (приставная, переносная); ( неподвижная) схо́ди, -дів, уменьш. східці, -цівле́стницей — в знач. нареч. драби́ною
2) перен. драби́на, града́ціяиерархи́ческая \лестница — ієрархі́чна драби́на; ієрархі́чні схі́дці (щаблі́)
-
19 покатый
пологий, положистий, спадистий, спусковатий, скотистий, згористий, розкотистий, зубочистий, похилений, нахилий, спохилий. -тая гора - полога (спадиста) гора. -тый овраг - положиста балка. -тый склон горы в долину - положистий схилок гори в долину. -тый берег - спадистий берег. -тая кровля - спусковата покрівля. -тая дорога - скотиста дорога. -тые плечи - похилені плечі. -тая шахта - похідна шахта. -тый погреб - похідний льох (погріб).* * * -
20 прокрадываться
прокрасться1) прокрадатися, крастися, прокрастися, (о мног.) попрокрадатися куди; срв. Вкрадываться, Закрадываться. [З того часу почала татарва крастись проміж наших чат малими купаки (Куліш). Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох (Шевч.). Крізь невелику щілочку прокрався до їх у темноту місяць срібною стежечкою (Мирн.)]. -ться откуда (выходя) - викрадатися, викрастися звідки. [Треба було так обережно викрастися в море, щоб вороги не зогледілися, як козаки нападуть на їх (Загірня)];2) (попасться в краже) прокрастися, (во множ.) попрокрадатися.* * *I несов.; сов. - прокр`астьсяпрокрада́тися, прокра́стися, украда́тися, укра́стися, закрада́тися, закра́стися, скрада́тися, скра́стисяII несов.; сов. - прокр`асться( совершать кражу) прокрада́тися, прокра́стися
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Льох — (англ. Cellar) вырытое сооружение в земле для хранения продуктов(например овощи) на длительный срок, без четкой формы и размера, погреб без стен и ступенек, некоторая аналогия норы или берлоги животного. ... Як той розкопуватимуть льох. Коли … Википедия
льох — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
льох — у, ч. 1) Спеціально обладнана яма зі східцями для зберігання продуктів (перев. овочів і фруктів). || Таке приміщення, що використовується для переховування або ув язнення кого небудь. || Приміщення в землі, обладнане для зберігання вина, пороху… … Український тлумачний словник
льох — (укр.) Те саме, що і погріб … Архітектура і монументальне мистецтво
льох — [л ох] ху, м. (ў) л о/с і/л оуху/, мн. хи/, л ох і/ў два л о/хие … Орфоепічний словник української мови
льох — (спеціяльно обладнане приміщення в землі для зберігання запасів продуктів, перев. городини й садовини), погріб, погребиця; пивниця (перев. для зберігання напоїв); льодовник, льодовня (приміщення з льодом) Пор. підвал … Словник синонімів української мови
склеп — льох, підвал … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
пивниця — Пивниця: льох, підвал [4,II,IV,XII] льох, погріб, підвал [1] льох [VI,VII,X,XI] підвал [53] підвал, льох [51] … Толковый украинский словарь
Взятие Батурина — Великая Северная война … Википедия
Разорение Батурина — Взятие Батурина Великая Северная война Памятник жертвам взятия Батурина, установленный правительством Украины в 2006 году Дата … Википедия
Резня в Батурине — Взятие Батурина Великая Северная война Памятник жертвам взятия Батурина, установленный правительством Украины в 2006 году Дата … Википедия